Закон україни про звернення громадян ст 3

2.Форма та зміст скарги (ст. 5 зу “Про звернення громадян”)

Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 Закону.

Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

3.Строки розгляду скарги (ст. 20 зу “Про звернення громадян”)

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

4.Права скаржника під час розгляду скарги (ст. 18 зу “Про звернення громадян”)

особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

знайомитися з матеріалами перевірки;

подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

5. Схема розв’язання житлово-комунальних проблем

Споживач якщо виникла проблема Звернутися телефоном до диспетчерської житлово-експлуатаційної організації (ЖЕО)якщо проблему не розв’язаноПисьмово звернутися до керівника ЖЕОякщо проблему не розв’язаноПисьмово звернутися до керівника місцевого Управління житлово-комунального господарстваякщо проблему не розв’язано Письмово звернутися:До керівництва тери­торіального органу в справах захисту прав споживачів обласного центру, а також міст Києва або Севастополя , до керівників тери­торіальних органів сані­тарно-епідеміологіч­ного нагляду, охорони здоров’я, охорони нав­колишнього середовища, міліції, прокуратури, установ митниці, ветери­нарного контролю, анти­монопольного комітету тощо відповідно до їхніх повноважень, встановле­них законодавством, письмово звернутися до органу місцевої виконавчої влади (до голови місцевої державної адміністрації) якщо проблему не розв’язано Письмово звернутися до депутата місцевої ради, до голови постійної комісії ради з питань житлово-комунального господарства та благоустрою з вимогою розгляду проблеми на сесії місцевої ради.якщо проблему не розв’язаноПотрібні системні зміни, на яких Ви й повинні наполягати, спілкуючись з обраними Вами депутатами та іншими посадовцями.

6. Законодавство України, що регулює порядок захисту та відновлення порушених прав споживача в суді:Конституція України (Стаття 55 )Конвенції (Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод)Кодекси (Цивільний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України)Закони України (Про захист прав споживачів

7. Постанови Пленумів ВСУ, ВССУ, узагальнення судової практики:Рішення Конституційного суду України від 10 листопада 2011 року N 15-рп/2011Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» Судова практика з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 — 2012 рр.) – Верховний суд України

8. Юрисдикція судів:Судовий захист прав споживачів здійснюється загальними судами за правилами цивільного судочинства в порядку позовного провадження за позовами фізичних осіб — споживачів товарів, робіт і послуг.У порядку цивільного судочинства розглядаються також позови громадських організацій (об’єднань) споживачів; спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів у областях, містах Києві та Севастополі, а на території АР Крим — органу виконавчої влади АР Крим у сфері захисту прав споживачів; органів місцевого самоврядування.

9. Територіальна підсудність:Вирішуючи питання територіальної підсудності, суди повинні керуватися нормами розд. III гл. 1 ЦПК(статті 107 — 117) і враховувати, що відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК позивачу в справах про захист прав споживачів надано право на свій розсуд пред’являти позов: за місцезнаходженням відповідача, за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (за винятком виключної підсудності).

10. Виключна підсудність: За правилами виключної підсудності (ст. 114 ЦПК) позови, що виникають з приводу нерухомого майна пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, а позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти — за місцезнаходженням перевізника.

11. Підсудність справ з іноземним елементом:Відповідно до ст. 76 Закону від 23 червня 2005 р. № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо, зокрема, на території України знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи — відповідача.Згідно з п. 3 ч. 1 зазначеної норми суди можуть приймати до свого провадження і розглядати справи з іноземним елементом у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.За ст. 3 указаного Закону, якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлено цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору. Аналогічне правило міститься і у ч. 5 ст. 8 ЦПК — у разі невідповідності закону України міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір.

12. Суб’єкти правовідносин у справах за позовами про захист прав споживача Споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

13. Докази у статтях 60, 61 ЦПКвстановлені правила звільнення сторони від доказування та розподілу доказування між сторонами. Згідно з положенням, передбаченим ст. 60 ЦПК, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Указане правило діє, якщо в нормах матеріального права немає вказівки про перерозподіл обов’язків доказування.При вирішенні спорів про захист прав споживачів слід ураховувати, щотягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання, в тому числі й за спричинену шкоду, лежить на продавцеві (виготівникові).

До фактів, які підлягають доказуванню у справах про захист прав споживачів, насамперед, слід віднести: чи мало місце придбання продукції (замовлення послуги); чи надавалась інформація про товар (послугу) і яка саме; відомості про властивості товару та відповідність їх потребам споживача та вимогам встановлених нормативів; чи мало місце використання товару; чи мало місце заподіяння шкоди, що завдана життю, здоров’ю або майну споживача

14. Межі дії Закону України “Про захист прав споживачів”: Законом регулюються відносини, які виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (оренди), надання комунальних послуг, прокату, перевезення, зберігання, доручення, комісії, фінансово-кредитних послуг тощо. Такі відносини можуть виникати з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

15. Фінансові послуги: Прикладами несправедливих умов угод у фінансовій сфері можна назвати: 1)безповоротне зобов’язання споживача виконувати умови договору, з якими він не мав можливості ознайомитися до укладення договору; 2)надання можливості продавцю чи постачальнику без вагомої причини змінювати в односторонньому порядку будь-які характеристики продукту чи послуги, які мають надаватися.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону № 1023-XII до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори зі споживачем умови, які с несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким із моменту укладення договору

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, якщо плата за обслуговування кредиту та плата за дострокове його погашення визначені формулою зі змінними величинами, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Оскільки спірний кредитний договір передбачає плату за обслуговування кредиту та за дострокове погашення кредиту формулою зі змінними величинами, така умова суперечить як ст. 11 Закону № 1023-XII, так і затвердженому сторонами графіку платежів, згідно з яким боржник повинен сплачувати щомісяця фіксовану суму, де розмір щомісячної плати за обслуговування кредиту на весь період дії договору дорівнює нулю.

16.Апел суд Києва інвестиційний Залишаючи без змін ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 17 березня 2008 р. про повернення позовної заяви Особи 2 до ЗАТ про стягнення пені та моральної шкоди з підстав непідсудності цього спору Святошинському районному суду м. Києва, апеляційний суд м. Києва виходив із того, що, уклавши договір інвестування у нерухомість та управління майном, позивач та відповідач стали учасниками інвестиційного процесу, і правовідносини, що виникли між ними, регулюються спеціальними законами, зокрема, «Про інвестиційну діяльність»та»Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», які встановлюють загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами, визначають поняття «забудовник», «управитель» та «установник».Закон № 1023-XII не регулює правовідносини, які виникли між сторонами договору інвестування у нерухомість та управління майном.

Закон україни про звернення громадян ст 3

Міська рада

Інформація від

Офiцiйнi сайти

Інтернет-ресурси

Звернення громадян

Звернення громадян

Відповідно до ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні, чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Звернення громадян як правове явище має багатофункціональний характер — це і забезпечення права громадян України на участь в управлінні державними і громадськими справами, це і зворотній зв’язок на діяльність органів публічної влади, це і форма захисту прав і свобод громадянина, це і забезпечення прозорості діяльності органу самоврядування.

Правовою основою для листування взаємовідносин громадянина і органу самоврядування є Закони України “Про звернення громадян”, “Про інформацію”, Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997р. №348 “Про затвердження Інструкції діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації”.

Що є зверненням громадян

Відповідно до ст.3 Закону України “Про звернення громадян” зверненнями громадян є викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Окремо наведемо характеристики кожного виду звернень, що розглядаються у сфері місцевого самоврядування.

Пропозиція (зауваження) — це звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органу місцевого самоврядування, депутатів ради, посадових осіб органів самоврядування, що поширюють свою компетенцію на територію громади, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і відповідно громадського життя відповідно до компетенції органу, соціально-культурної та інших сфер діяльності громади.

Заява (клопотання) — це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ; організацій комунальної форм власності, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Клопотання — письмове звернення до органу місцевого самоврядування чи підприємства, установи, організації комунальної форм власності з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга — це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій комунальної форми власності, посадових осіб.

Яким може бути звернення

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні “гарячі лінії” та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до чинного законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

Ким може бути подано звернення

Громадянами України, а також особами, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території (якщо інше не передбачено міжнародними договорами).

Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).

Вимоги до звернення

При поданні звернення відповідно до ст.5 Закону “Про звернення громадян” мають бути дотримані такі-вимоги:

а) вимоги до адресування: звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань;

б) вимоги до форми: у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви карги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження;

3) вимоги до мови звернення: громадяни мають право звертатися до органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій комунальної форми власності, посадових осіб українською мовою чи іншою мовою, прийнятною для сторін.

Які звернення не підлягають розгляду

Письмові звернення без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, з якого неможливо встановити авторство, визнаються анонімними і розгляду не підлягають.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 Закону України “Про звернення громадян”, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Як звернутися до міської влади

Ви можете звернутися до міської влади у такий спосіб:

— надіслати письмове звернення поштою на адресу: вул.Курчатова, 11, м.Енергодар, Запорізька обл., 71504;

— надіслати письмове звернення електронною поштою на адресу: [email protected];

— надати звернення до відділу по роботі зі зверненнями громадян апарату міської ради та її виконавчого комітету особисто або через уповноважену особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства, за адресою: вул.Курчатова, 11, ІІІ поверх, каб.313 (понеділок-четвер — з 8.00 до 17.00, п’ятниця – з 8.00 до 15.45, обідня перерва – з 12.00 до 13.00);

— викласти звернення усно на особистому прийомі у керівництва виконавчого комітету Енергодарської міської ради відповідно до графіку прийом або за допомогою засобів телефонного зв’язку, зателефонувавши до відділу по роботі зі зверненнями громадян апарату міської ради та її виконавчого комітету за номером 4-08-43, де воно буде записане (зареєстроване) посадовою особою відділу.

Терміни розгляду звернень громадян

До 5 днів. У випадку, якщо у зверненні порушено питання, які не віднесено до компетенції органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації комунальної форми власності, то у п’ятиденний термін орган місцевого самоврядування має надіслати два листи: перший — це супровідний лист до компетентного органу чи посадової особи з доданим до нього зверненням громадянина (при цьому копію звернення доцільно залишати в органі місцевого самоврядування); другий — це лист до автора звернення з повідомленням про пересилання звернення компетентному органу чи посадовій особі.

До 10 днів. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою (тобто, якщо у зверненні подана неповна інформація щодо описаної ситуації), воно у десятиденний термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.

Невідкладно, але не пізніше 15 днів. Так Закон зобов’язує розглядати звернення, які не потребують додаткового вивчення.

До 30 днів (не більше місяця). Цей термін є загальним для розгляду звернення громадян.

До 45 днів. Відповідно до ст.20 Закону України «Про звернення громадян», якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу самоврядування, комунального підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів Підставою для продовження терміну розгляду звернення, як правило, є службова (доповідна) записка виконавця на ім’я керівника, де обґрунтовується неможливість вирішення питання протягом місяця. У такому разі про продовження терміну розгляду звернення його автор повідомляється у письмовій формі.

Оскарження наданої відповіді

Відділ по роботі зі зверненнями громадян

апарату міської ради та її виконавчого комітету

Звернення громадян

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’я

Багато хто скаржиться на діяльність органів державної влади, дехто хотів би надати пропозиції щодо їх діяльності, а деякі надають перевагу заявам про сприяння реалізації закріплених Конституцією України прав. Однак, не всі на практиці переходять до активних дій, не зважаючи на те, що перший крок щодо впровадження своїх ідей і пропозицій є доволі легким у виконані.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Читайте также

З метою реалізації зазначеної статті Конституції України було прийнято відповідний Закон України “Про звернення громадян” (надалі також “Закон”). Саме цей нормативно-правовий акт передбачає основні положення щодо звернень громадян, в тому числі, види звернень, порядок оформлення на направлення звернень, строки розгляду, інше.

Перейдемо до деталей.

Зміст і характер звернення визначається його видом (стаття 3 Закону):

· Пропозиція (зауваження) – звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Звичайно в пропозиціях містяться дані власних спостережень, практики роботи автора, порушуються проблеми державного і громадського життя із зазначенням недоліків у їх вирішенні, що допускаються конкретними органами, а також пропонуються шляхи і способи вирішення цих проблем;

· Заява (клопотання) – звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією України та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання – письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо;

· Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб. Скаргою також визнається незгода з рішенням або діями, що стосуються прав та охоронюваних законом інтересів громадян.

Хто має право на звернення?

Безумовно таке право надано всім громадянам України. Крім того, відповідно до статті 1 Закону, особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Кому можна подавати звернення?

Звернення громадян можна направляти (стаття 1 Закону):

· до органів державної влади;

· до органів місцевого самоврядування;

· до об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності;

· до засобів масової інформації;

· до посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків.

Звернення може бути:

· усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі);

· письмовим (надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства).

Вимоги до звернення

Текст звернень, а також рішень і відповідей на них складається українською або іншою мовою, прийнятною для сторін.

У зверненні обов’язково мають міститися наступні реквізити:

· прізвище, ім’я, по батькові громадянина, що звернувся;

· місце проживання адресанта;

· суть порушеного питання;

· зауваження, пропозиції, заяви або скарги, прохання або вимоги;

· на письмовому зверненні обов’язково ставиться підпис заявника (заявників) із зазначенням дати.

До звернень можуть додаватися різні довідкові матеріали в оригіналах або копіях.

Звернення, що не підлягають розгляду і вирішенню

Розгляду не підлягають:

· письмові звернення, у яких не зазначено обов’язкові реквізити і немає підпису автора (авторів);

· повторні звернення до одного й того ж органу від одного й того ж громадянина з одного й того ж питання, якщо перше вже було вирішено по суті, а також скарги на оскаржувані рішення і звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Строки розгляду звернень громадян

Статтею 20 Закону передбачені наступні строки розгляду звернень громадян:

· не більше 15 днів із дня їх одержання (граничний строк розгляду звернень, що не потребують додаткового вивчення);

· не довше одного місяця з дня надходження звернення (загальний строк);

· 45 днів з дня надходження звернення (у разі, якщо в місячний строк вирішити порушені у зверненні питання неможливо. Такому продовженню строку розгляду передує направлення відповідного повідомлення особи, яка подала звернення).

Діловодство щодо звернень громадян

Постановою КМУ №348 від 14.04.1997 затверджено “Інструкцію з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації (надалі також “Інструкція”).

Відповідно до інструкції, діловодство за пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями) і скаргами громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації (далі — організаціях) ведеться окремо від інших видів діловодства і покладається на спеціально призначених для цього посадових осіб чи на підрозділ службового апарату.

На вимогу громадянина, який подав звернення до організації, на першому аркуші копії звернення проставляється штамп із зазначенням найменування організації, дати надходження та вхідного номера звернення. Така копія повертається громадянинові (пункт 2 Інтсрукції).

Крім того, пропозиції, заяви і скарги, на які даються попередні відповіді, з контролю не знімаються. Контроль завершується тільки після прийняття рішення і вжиття заходів щодо вирішення пропозиції, заяви, скарги. Рішення про зняття з контролю пропозицій, заяв і скарг приймають посадові особи, які прийняли рішення про контроль (пункт 5 Інструкції).

Пункт 9 Інструкції передбачено обов’язковість зберігання звернень громадян, що допомагає, зокрема, забезпечити збереження доказів направлення таких звернень.

· Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду (стаття 7 Закону).

· Якщо питання, порушені в одержаному зверненні, не входять до повноважень адресата, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення (стаття 7 Закону).

· Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються (стаття 7 Закону).

· В зверненнях громадян краще зазначати, що викладена Вами інформація, яка стосується Вашого прізвища, місця проживання і роботи, не підлягає розголошенню (стаття 10 Закону).

· Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) надається за підписом керівника відповідного органу або особи, яка виконує його обов’язки (стаття 15 Закону).

· Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (стаття 15 Закону).

· Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність (стаття 16 Закону).

· Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи плати (стаття 21 Закону).

Відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян

До 14.10.2014 статтею 29 Закону було передбачено прокурорський нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян.

Однак, 14 жовтня 2014 року Верховна Рада України прийняла новий Закон України «Про прокуратуру». Окремі його положення, що набули чинності з 26 жовтня 2014 року, суттєво змінили форму реалізації повноважень органів прокуратури. Цим законом органи прокуратури позбавлено функції нагляду за додержанням і застосуванням законів (так званого «загального нагляду»). Тобто прокуратура втратила повноваження проводити перевірки у порядку нагляду. Основна роль у виконанні таких завдань відводиться тепер профільним органам державної влади.

Крім того, було внесено зміни й до Закону, а саме, скасовано статтю 29 Закону Україну «Про звернення громадян», відповідно до якої нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян здійснювався Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами.

Отже, відтепер прокурори, у зв’язку з прийнятими змінами, відмовляються розглядати скарги щодо порушень посадовими особами положень Закону Україну «Про звернення громадян», та у своїх відмовах посилаються, зокрема, на статтю 16 Закону України «Про звернення громадян», відповідно до якої скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням — безпосередньо до суду.

На даний час передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до Стаття 212 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення України (надалі також «КУпАП»), незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення, інше порушення Закону України «Про звернення громадян» — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 425 грн. до 850 грн. Повторне вчинення будь-якого з зазначених порушень протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 1020 грн. до 1360 грн. або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин.

Відповідно до статті 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол. Відповідно до статті 255 КУпАП, особою, яка має право складати протокол про адміністративне правопорушення за ознаками, визначеними у ст. 212 3 КУпАП є уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини а також голова ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або уповноважений радою член ради адвокатів (що стосується порушення права на інформацію відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Вимоги до звернень громадян

Опубліковано 22/07/2015 · Оновлено 18/05/2017

Згідно зі ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст.40). Основним правовим актом, що регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України такого права, є Закон України “Про звернення громадян”.

Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній службі України з питань праці та її територіальних органах затверджено наказом Міністерства соціальної політики України 16 листопада 2016 року № 1339 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2016 року за № 1595/29725.

Вимоги до звернення

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне). Письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Електронне звернення має відповідати всім вимогам письмового звернення, у тому числі містити підпис заявника (заявників) крім електронного цифрового підпису. Отже, електронне звернення може бути виготовлене за допомогою оргтехніки у вигляді сканованої копії чи фотографії (у тому числі із відображенням підпису заявника) та надіслано з використанням мережі Інтернет.

Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 Закону України “Про звернення громадян”.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду (ст.7). Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Такий вид звернення як скарга на рішення певного органу або посадової особи має бути подана до органу або посадової особи вищого рівня протягом року з моменту прийняття рішення, яке оскаржується, але в жодному разі не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина, який звертається зі скаргою, з таким рішенням.

Пам’ятайте! Не підлягають розгляду та вирішенню такі звернення:

  • письмове звернення без зазначення місця проживання або не підписане автором, тобто анонімне звернення;
  • звернення, з якого неможливо визначити суть порушеного питання;
  • повторні звернення від однієї і тієї ж особи до одного і того ж органу (посадової особи) з одного і того ж питання, яке вже було вирішено даним органом (посадовою особою) по суті;
  • звернення-скарга, яка подана із пропущенням зазначених вище строків;
  • звернення, подане особами, які визнані недієздатними у судовому порядку.
  • Термін розгляду звернення

    Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду,про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

    На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну (ст.20).
    Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

    Права громадянина щодо розгляду заяви або скарги

    Згідно зі статтею 18 Закону України “Про звернення громадян” громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, має право:

  • особисто викласти свої аргументи тій особі, яка перевіряла заяву або скаргу;
  • брати участь у перевірці заяви або скарги;
  • ознайомлюватись із матеріалами такої перевірки;
  • подавати додаткові матеріали або вимагати запиту таких матеріалів органом, який розглядає заяву або скаргу;
  • бути присутнім при розгляді заяви або скарги;
  • користуватись послугами адвоката або іншого представника, якщо його повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства;
  • одержати письмову відповідь про результати розгляду поданої заяви або скарги;
  • висловлювати усно або письмово прохання щодо дотримання таємниці розгляду заяви або скарги і вимагати виконання такого прохання;
  • вимагати відшкодування збитків, які були заподіяні внаслідок порушення встановленого порядку розгляду звернень.
  • Відповідальність громадян при поданні звернень

    Пам’ятайте! Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, та їхніх посадових осіб, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством (ст.26).

    Як правильно оформити звернення

    Звернення складається у довільній формі, однак в ньому потрібно вказати:

  • Кому адресується звернення (наприклад: Голові Держпраці, ПІБ керівника)
  • Від кого (прізвище, ім’я, по-батькові, індекс, повна поштова адреса заявника, № телефону).
  • Вид звернення (заява(клопотання), скарга або пропозиція)

Далі йде загальний текст звернення, де чітко і ясно має бути викладена суть порушеного питання або проблеми, який, як правило, складається за наступною схемою:

  • вступна частина, де зазначаються підстава звернення, обставини, які стали причиною для звернення;
  • мотивувальна частина, де вказується обґрунтування або основні питання, порушені в зверненні;
  • результативна частина, де слід вказати мету звернення і очікуваний результат розгляду звернення;
  • далі потрібно навести перелік документів (або копій документів), якщо ви додаєте їх до листа;
  • письмове звернення обов’язково підписується особою (особами), що звертається з проставлянням дати подання звернення.
  • для розгляду електронного звернення електронний підпис не вимагається.
  • Закон України Про звернення громадян

    [ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

    1. Розгляд звернень громадян в концепції Закону України “Про звернення громадян”

    1.1. Основні вимоги до реалізації права на звернення громадян України

    1.2. Організаційні форми процеса вирішення звернень громадян

    1.3.Відповідальність за порушення розгляду пропозицій, заяв і скарг громадян

    2. Аналіз розгляду звернень громадян

    2.1. Нормативна база і практика застосування розгляду звернень громадян

    2.2. Розгорнутий аналіз звернень громадян в різні органи держуправління.

    Список використаної літератури

    Громадяни України у своєму повсякденному житті зіштовхуються з необхідністю звертатися по тим чи іншим питанням в установи, організації, органи влади тощо. Право на звернення є одним з конституційних прав громадян України. Зокрема ст. 40 Конституції України говорить: «Усі вправі направляти індивідуальні чи колективні письмові звертання або особисто звертатися в органи державної влади, органи місцевого самоврядування та посадовим і службовим особам цих органів, що зобов’язані розглянути звертання і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом термін.»

    Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України, наданого ст. 40 Конституції України, права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян у відповідності їх статутом пропозиції про поліпшення їхньої діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржити дії посадових осіб, державних і суспільних органів. Закон забезпечує громадянам України можливість брати участь у керуванні державними і суспільними справами, поліпшувати роботу органів державної влади і місцевого самоврядування, установ, організацій незалежно від форм власності, відстоювати свої права і законні інтереси і відновлювати їх у випадку порушення.

    Право громадян на звертання – це одне з найбільш важливих, , як мені здається, політичних прав громадян. Звичайно, неважливих прав бути не може, але дане політичне право достатнє актуально сьогодні саме в нашій країні, тому що здійснення права на звернення допомагає здійсненню і захисту інших прав людини і громадянина.

    Право громадян звертатися особисто, а також направляти індивідуальні і колективні звертання в державні органи й органи місцевого самоврядування є одним з найважливіших засобів прояву суспільно-політичної активності громадян, зацікавленості їх у суспільних справах, а також захисту ними своїх прав.

    Підтвердженням усього вищесказаного служить досить докладна розробка права на звернення не тільки в законах України, але і на міжнародному рівні.

    Отже, право громадян на звернення закріплене в:

    3) Законі України від 23.12.1997р. “Про уповноваженного Верховною Радою України з прав людини”.

    4) Цивільний к одекс України.

    1. Розгляд звернень громадян в концеп ц ії Закону України “Про звернення громадян”.

    1.1. Основні вимоги до реалізації права на звернення громадян України.

    Закон України “Про звернення громадян” вводиться в дію Постановою Верховної Ради України від 02.10.1996р.№ 394\96-ВР.

    В цей Закон були внесені зміни та доповнення Законом України від 13.05.1999р.

    Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

    Дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, антимонопольним і трудовим законодавством. Ця стаття була доповнена із Законом N 653-XIV від 13.05.99р.

    Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

    Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки мають право подавати звернення, які не зтосуються їх службової діяльності.

    Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

    Заява (клопотання) — звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання — письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

    Скарга — звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб.

    До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

     порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

     створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

     незаконно покладено на громадянина які-небудь обов’язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

    Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

    У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

    Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим , надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

    Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне ), так і групою осіб (колективне).

    Звернення, оформлене без дотримання цих вимог , повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

    Громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін.

    Рішення щодо звернень громадян та відповіді на них оформляються відповідно до вимог законодавства про мови. Такі рішення та відповіді можуть бути викладені в перекладі мовою спілкування заявника.

    Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

    Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.

    Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

    Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

    Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

    Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

    Забороняється переслідування громадян і членів їх сімей за подання звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, посадових осіб за критику у зверненні їх діяльності та рішень.

    Ніхто не може бути примушений до подання власного чи підписання колективного звернення або участі в акціях на підтримку звернень інших осіб чи організацій.

    Не допускається розголошення одержаних із звернень відомостей про особисте життя громадян без їх згоди чи відомостей, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, та іншої інформації, якщо це ущемлює права і законні інтереси громадян. Не допускається з’ясування даних про особу громадянина, які не стосуються звернення. На прохання громадянина, висловлене в усній формі або зазначене в тексті звернення, не підлягає розголошенню його прізвище, місце проживання та роботи.

    Ця заборона не поширюється на випадки повідомлення інформації, що міститься у зверненні, особам, які мають відношення до вирішення справи.

    Одержані об’єднаннями громадян звернення із зауваженнями і пропозиціями щодо їх діяльності розглядаються цими об’єднаннями та їх органами відповідно до статутів об’єднань, а заяви і скарги на ущемлення чи порушення ними прав громадян — згідно з цим Законом.

    1.2. Організаційні форми процеса вирішення звернень громадян.

    Пропозиції (зауваження ) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

    Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов’язані об’єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

    Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

    Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов’язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов’язки.

    Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

    Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням — безпосередньо до суду.

    Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

    Скарги на рішення загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також на рішення вищих державних органів вирішуються в судовому порядку.

    Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.

    Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність.

    До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

    Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

    Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.

    Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.

    Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

    1) особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

    2) знайомитися з матеріалами перевірки;

    3) подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

    4) бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

    5)користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

    6) одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

    7) висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

    8) вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

    Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані:

    1) об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

    2) на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

    3) скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

    4) забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень;

    5) письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

    6) вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об’єднання громадян за місцем проживання громадянина;

    7) у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз’яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

    8) не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

    9) особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

    У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань.

    Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

    На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

    Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

    Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи плати.

    Керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян зобов’язані проводити особистий прийом громадян.

    Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян.

    Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об’єднаннях громадян визначається їх керівниками.

    Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.

    Вищі посадові особи держави — Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем’єр-міністр України — здійснюють прийом у встановленому ними порядку.

    1.3. Відповідальність за порушення розгляду пропозицій. Заяв і скарг громадян .

    Особи, винні у порушенні Закону України “Про звернення громадян” , несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

    У разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов’язані з поданням і розглядом скарги, обгрунтовані витрати, понесені у зв’язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку.

    Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

    Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.

    Витрати, зроблені органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією незалежно від форм власності, об’єднанням громадян, засобами масової інформації у зв’язку з перевіркою звернень, які містять завідомо неправдиві відомості, можуть бути стягнуті з громадянина за рішенням суду.

    Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.

    Нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. Відповідно до наданих їм чинним законодавством повноважень вони вживають заходів до поновлення порушених прав, захисту законних інтересів громадян, притягнення порушників до відповідальності.

    2. Аналіз розгляду звернень громадян.

    2.1. Нормативна база і практика застосування розгляду звернень громадян.

    Як вже відзначалось — п раво громадян на звернення закріплене в:

    1) ст.40 Конституції україни від 28.06.1996р..

    2) Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.1996р. зі змінами та доповненнями.

    5) Європейська конвенція по правах людини.

    Згідно зі статтею 28 Закону України від 02.10.96 р. № 393/96-ВР “Про звернення громадян” (надалі — Закон ), контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій. Центральні органи влади поступово створили власні П оложення приймання і розгляду звернень громадян . Зокрема, ДПА України наказом від 07 .12.9 9 р. № 34 затвердила Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби. Аналогічні документи є на митниці, у прокуратурі , держподатадміністрації тощо.

    Відповідно до статті 16 Закону , скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду згідно з чинним законодавством, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скарго 1000 ю рішенням — безпосередньо до суду.Тому для впевненого оскарження дій , наприклад, Державної контрольно ревізійної служби (ДКРС) можна діяти паралельно: через структури ДКРС вищого рівня і через суд. Головне — не порушити термінів подання скарг.

    Подання скарги на дії органів і службових осіб у зв’язку з накладенням адміністративних стягнень передбачено розділом 31 Цивільного кодексу (надалі — ЦК). Згідно зі статтею 244 ЦК на постанову може бути подано скаргу протягом 10 днів з дня винесення постанови, а у разі якщо постанова про цей вид адміністративного стягнення підлягала попередньому оскарженню до органу вищого рівня (вищестоящої службової особи) — протягом 10 днів з дня прийняття рішення за скаргою останніми. У разі прострочення цього терміну з поважних причин він може бути поновлений судом за заявою особи, щодо якої винесено постанову.Однак якщо адміністративного стягнення застосовано не було, то стаття 248-5 ЦК передбачає, що скарги громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи службових осіб у сфері управлінської діяльності можна подати в суд:

    1) у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли громадянин дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав чи свобод;

    2) у місячний строк з дня одержання громадянином письмової відповіді про відмову у задоволенні скарги органом, службовою особою вищого рівня стосовно того органу, службової особи, що ухвалили рішення чи здійснили дії або допустили бездіяльність, або з дня закінчення місячного строку після подання скарги, якщо громадянином не було одержано на неї письмової відповіді.

    Перевага подання скарги до суду ще й у тому, що відповідно до частини третьої статті 248-4 ЦК таке подання зупиняє виконання оскарженого акта. Про подання скарги суд повідомляє державний орган, юридичну чи службову особу не пізніше наступного дня після її прийняття. А пункт 13 Положення передбачає, що подання скарги на рішення або дії посадових осіб органів ДКРС не припиняє рішення або оскаржуваної дії (крім постанов у справі про адміністративне правопорушення).

    Водночас, відповідно до абзацу третього пункту 6 Положення, скарга на рішення приймається до розгляду, якщо вона подана до органу ДКРС або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення особи з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються. Тому для паралельного розгляду скарги в суді і ДКРС щодо накладання адміністративного стягнення (штрафу) є лише 10 днів, а в інших випадках — місяць.Треба також пам’ятати, що, відповідно до частини другої статті 17 Закону , пропущений з поважної причини термін оскарження може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу (про це в Положенні — жодного натяку). Скарга з нерозбірливим підписом є анонімною

    Відповідно до статті 8 Закону , письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Але у пункті 5 Положення чомусь поняття анонімності розширено.Анонімним визнається, зокрема, звернення, в якому:

    а) відсутні або нерозбірливо вказані прізвище 1000 , ім’я, по батькові автора звернення, його підпис та адреса (як на нашу думку, то у більшості дорослих людей, особливо у керівників, підпис є нерозбірливим, але це не привід вважати підписані документи анонімними);

    б) неповна адреса робить неможливою ідентифікацію автора звернення .

    Відповідно до частин третьої — п’ятої статті 8 Закону, громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність. Але у Порядку про право керівника підприємства уповноважувати вирішувати питання про скаргу іншу особу, наприклад власного юриста або адвоката, — жодного слова. Також у Положенні прямо не передбачено подання колективних скарг, наприклад трудового колективу, хоча відповідно до абзацу другого пункту 5 Положення передбачена можливість підписання скарги декількома заявниками.Скарги, що не потребують додаткового вивчення, повинні розглядатися невідкладно

    Відповідно до пункту 9 Положення, звернення розглядаються, за винятком скарг на постанови у справі про накладення адміністративних стягнень, і вирішуються в термін, не більший від одного місяця з дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Але в цьому реченні пропущено два слова: невідкладно, але перед словами не пізніше п’ятнадцяти днів . Саме такий розгляд передбачено статтею 20 Закону розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання . Але в будь-якому разі загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів. Слід не забувати про своє право бути присутнім при розгляді скарги, але про своє бажання бути присутнім треба обов’язково вказати у скарзі, адже спеціального запрошення Законом “П ро звернення громадян” не передбачено.

    Однак скарга чи протест на постанову у справі про адміністративне правопорушення розглядається відповідним органом ДКРС (посадовою особою) у десятиденний термін від дня її надходження. У цьому ще одна перевага оскарження до суду. Відповідно до статтей 246 та 248-6 ЦК,будь-яка скарга у суді розглядається лише у десятиденний строк.За подання скарги до суду треба сплатити державне мито.

    Відповідно до статті 9 Закону “Про звернення громадян” , забороняється переслідування громадян і членів їх сімей за подання звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян , посадових осіб за критику їх діяльності та рішень. Нікого не можна змушувати подавати власне чи підписувати колективне звернення або брати участь в акціях на підтримку звернень інших осіб чи організацій.

    2.2. Розгорнутий а нал і з розгляду звертань громадян в різні органи держуправління.

    Важливість питання про звертання громадян у теперешній час випливає з численної кількості поданих громадянами України пропозицій, заяв і скарг, які надійшли поштою чи були надані на особистому прийомі до органів державної служби.

    Розглянемо це питання подробніше по різним рівням державної влади.

    За 2001 рок на адресу Президента України Леоніда Кучми надійшло 59 т ис. Звернень громадян , що на 23,1 Тис. менше, ніж торік. Як повідомили в управлінні з питань звернень громадян адміністрації Президента, надходження заяв і скарг зменшилось з усіх регіонів, крім Волинської та Луганської областей. Окрім того, на особистому прийомі в адміністрації Президента України одержано 6,5 т ис. звернень від громадян . Надходження повторних скарг зросло майже на третину і становить 10,8 тисячі. Найчастіше повторні звернення надходили із Запорізької, Харківської, Донецької, Дніпропетровської областей та м. Києва.

    Колективних звернень одержано 3,8 Тис., що на 29,5 відсотка більше, ніж за 2000 р. Враховуючи, що під значною частиною таких листів було понад 100 підписів, всього до Президента України звернулося 178,9 Тис. громадян проти 156 Тис. у минуло му ро ці . Зростання склало 22,9 Тис., або 14,7 відсотка. Найбільше громадян звернулося із Житомирської, Херсонської, Одеської областей та Автономної Республіки Крим.

    21,6 т ис. звернень одержано від найменш соціально захищених категорій населення — інвалідів, ветеранів війни і праці, членів багатодітних сімей та одиноких матерів. Серед цих категорій громадян найчастіше зверталися пенсіонери. Їхні листи становлять майже третину всієї пошти. Як випливає з аналізу таких листів, саме пенсіонери, не зважаючи на своєчасне одержання пенсій, особливо гостро відчувають матеріальні труднощі, просять у Президента України, в першу чергу, матеріальної підтримки.

    Всього у зверненнях громадян порушено 63,6 Тис. різних питань. Звертає на себе той факт, що вперше найбільше за кількістю надійшло звернень щодо забезпечення законності та охорони правопорядку — 11322. Серед таких звернень скарги на неправомірні дії працівників правоохоронних органів становлять 26,4, а оскарження судових рішень — 20,9 відсотка.

    Питання соціального захисту порушувалися 11311 разів (17,8 %). Крім цього найчастіше порушувалися житлові проблеми (9,3 %), питання повернення грошових заощаджень і вкладів (8,8 %), праці (6,1 %).

    Продовжує надходити значна кількість звернень (3,3 т ис. ) з проблем реформування аграрного сектора економіки, що проводиться згідно з відповідним Указом Президента України. Найбільше таких листів надійшло з Дніпропетровської, Миколаївської, Тернопільської та Черкаської областей. Громадяни писали про тяганину, створення перешкод та порушення законодавства при виділенні земельних та майнових паїв, скаржилися на протиправні, на їхню думку, дії місцевих керівників. Усі звернення громадян із зазначеної тематики бралися на контроль. В результаті проведених перевірок права значної кількості громадян були поновлені.

    Всього на особистому контролі перебувало 6,1 т ис. , з яких 4,9 т ис. з контролю вже знято. Вирішено позитивно 2,2 Тис. звернень , або 45,2 відсотка. За особистими дорученнями Глави держави розглянуто 164 звернення . За результатами перевірки прийнято рішення на користь громадян із 103 звернень .

    У поточному році із суспільно-політичних подій найбільший резонанс у громадян викликали антидержавні акції 9 березня у Києві та приїзд в Україну Папи Римського.

    Громадяни засуджували дії певних деструктивних сил, які намагалися дестабілізувати політичну ситуацію в країні, зверталися до Глави держави з проханням забезпечити громадянську злагоду в суспільстві.

    Державний візит в Україну Глави Ватікану у 2001р. викликав невдоволення переважно віруючих Української православної церкви Московського Патріархату із східних та центральних регіонів держави. В той же час було чимало звернень і на підтримку цього візиту.

    За рік в український парламент приходить 50-60 Тис. листів від громадян держави. За цей рік у Верховній Раді розглянули близько 51,5 Тис. звернень, у яких порушено близько 47 Тис. питань. Люди жадають від парламенту соцгарантій, законності й порядку, скаржаться на криміналізацію, бездіяльність влади, наводячи реальні факти.

    У зверненнях до Верховної Ради України громадяни найчастіше торкаються проблем соціальних гарантій і забезпечення законності й охорони правопорядку. Зокрема, близько чверті листів і особистих звернень, що надійшли за 2001р. до відділу з питань звернень громадян Апарата Верховної Ради України, стосуються саме цих проблем.

    Як повідомляють у відділі, в порівнянні з 2000 роком в зверненнях громадян питання посилення соціального захисту й прискорення пенсійної реформи стали порушувати рідше: їх кількість зменшилася з 30,2 % до 24,5%. Це, на думку фахівців, відбувається за рахунок зменшення кількості скарг на несвоєчасну виплату пенсій.

    При цьому частина звернень до відділу, у яких порушуються питання правового захисту, зросла цього року з 22,2% до 25,5%. Громадяни висловлюють стурбованість криміналізацією суспільства, скаржаться на бездіяльність адміністративних органів, покликаних підтримувати порядок і створювати безпечні умови життя. Також у листах наводяться конкретні факти неефективної профілактичної роботи, формального ставлення до заяв і скарг людей з боку окремих працівників юстиції, міліції, прокуратури, органів безпеки, наголошують на необхідності перебудови їхньої діяльності і внесенні відповідних змін у законодавство.

    Чимало листів, у яких громадяни висловлюють думки щодо розвитку України за 10 років незалежності України, вносять пропозиції про напрямки подальшої внутрішньої й зовнішньої політики держави, вимагають закріплення позитивних зрушень у промисловості й сільському господарстві, поліпшення життєвого рівня населення.

    Звернення громадян систематично аналізуються, розглядаються і пересилаються у відповідні органи виконавчої влади для ухвалення рішення .

    Протягом 2001 року відділ по роботі із зверненням громадян секретаріату держадміністрації в Дніпропетровської області працював над забезпеченням якісного і своєчасного розгляду пропозицій, заяв і скарг, одержаних поштою та на особистому прийомі, організацією та веденням прийому відвідувачів; здійснював контроль за виконанням управліннями облдержадміністрації, міськвиконкомами, райадміністраціями, райдержадміністраціями, підприємствами, організаціями доручень щодо вирішення питань, які порушувалися у листах громадян. Аналізував звернення громадян ; вивчав причини, що породжують скарги; реагував на факти порушень законності, тяганини і бюрократизму; інформував керівництво облдержадміністрації про характер та наслідки розгляду звернень громадян .

    Плануючи свою роботу щомісячно, відділ вважає, що листи громадян — канал живого зв’язку місцевої виконавчої влади з народом, який допомагає краще орієнтуватись в обстановці, об’єктивніше оцінювати здійснену роботу, ясніше бачити недоліки і шляхи їх усунення, приймати правильні рішення.

    Всього в 2001 році відділом опрацьовано понад 5 521 пропозицію , заяву і скаргу (більш ніж у 2000р. на 236 ) . На особистому прийомі у 2001р. побувало майже 3 515 відвідувачів , у 2000р. -417 .

    Сектором з питань звернень громадян обласної ради особисто опрацьовано близько 970 звернень 2001р. .

    Аналіз свідчить, що надходження пропозицій, заяв і скарг перш за все відображає глибоку зацікавленість населення у вирішенні соціально-економічних проблем розвитку області та, з іншого боку, викликані економічною кризою у державі, погіршенням життєвого рівня значних соціальних груп населення, політичними протистояннями в суспільстві та формальним подекуди ставленням на місцях до задоволення потреб і законних вимог громадян .

    Найбільше звернень у 2001 році надійшло з м.Дніпродзержинська ( 2 253), м.Новомосковська ( 9 79), Василівського ( 5 54), Магдалинівського ( 4 15) районів.

    Слід зазначити, що у другому півріччі 2001 року кількість листів на ім’я голови облдержадміністрації збільшилась на 29 відсотків у порівнянні з першим півріччям того ж року. Звертає на себе увагу те, що громадяни пов’язують свої сподівання на якнайшвидше подолання інертності та безвідповідальності владних структур на місцях, наведення елементарного порядку в області, поліпшення виконавчої дисципліни, що й зумовило зростання потоку звернень . Люди покладають надію на рішучі дії новопризначеного голови, висловлюють йому свою підтримку, вносять конкретні пропозиції, дають поради.

    Найвищою серед загальної кількості звернень громадян залишається кількість заяв і скарг з питань соціального забезпечення та соціального захисту. Таких листів — 1640 (2 9 , 7 %). Зростання кількості звернень пенсіонерів та ветеранів праці з другого кварталу поточного року викликала постанова Кабінету Міністрів України “ Про підвищення розміру пенсій ” .

    Серед авторів листів кожен шостий — це звернення інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни ( 89 4). Переважна більшість громадян скаржиться на неможливість придбання безкоштовного автомобіля у терміновому порядку, просять допомогти з питань телефонізації житла, вимагають соціального захисту (заборгованість за житло, безкоштовні рецепти на ліки та ін.).

    На другому місці загальної кількості звернень громадян у 2001р. перебувають листи з питань надання житла ( 831 — 15 %), комунальних послуг ( 450 — 8, 1 %), працевлаштування та виплати заробітної плати ( 574 — 1 0 , 4 %), ринкових відносин, підприємництва, роздержавлення майна ( 356 — 6, 5 %).

    Узагальнення показує, що чимало скарг жителів села викликано порушеннями порядку розгляду листів і прийому громадян, формальним ставленням до законних вимог людей з боку окремих керівників місцевих органів влади, господарств, які нездатні оперативно та ефективно вирішувати проблеми кожної людини села або селища. Тому нерідко люди звертаються безпосередньо до голови облдержадміністрації, хоча питання, з якими звертаються громадяни, повністю перебувають у компетенції місцевих органів влади. 213 (53 %, що на 11,5 % більше у порівнянні з 2000р. роком) дають підстави стверджувати, що у сільських та селищних радах, райдержадміністраціях мають місце численні прояви тяганини, поверхового підходу до розгляду звернень громадян , невиконання даних раніше обіцянок. Все це примушує людей робити поїздки до області, домагаючись задоволення своїх прохань (Василівський, Новомосковський, Верхньодніпровський райони ).

    301 листи (5,5 % , що менше на 13,6 % у порівнянні з 2000 роком) надійшло з питань законності та правопорядку. Люди стурбовані зловживанням владою на місцях, хабарництвом, розкраданням і пограбуванням майна громадян, рівнем професіоналізму працівників правоохоронних органів.

    Аналіз свідчить, що у 2001 році в порівнянні з попереднім роком зменшилась кількість звернень громадян з питань зв’язку на 22 відсотки, комунальних послуг на 19 відсотків, діяльності трастових компаній та довірчих товариств на 25,5 відсотка.

    З метою покращання роботи із зверненнями громадян та усунення недоліків у секретаріаті облдержадміністрації щомісячно затверджується план роботи відділу, окремо вноситься завдання відділу до плану роботи секретаріату на поточний місяць.

    На прикінці місяця готується письмовий звіт про виконання місячних завдань, який доповідається заступнику голови облдержадміністрації.

    З метою удосконалення роботи із зверненнями громадян постійно аналізується стан дотримання контрольних термінів виконавцями. З цього питання щомісячно заслуховується інформація на апаратній нараді при голові облдержадміністрації. Для результативності роботи, що допомагає слідкувати за станом контролю у комп’ютерній програмі відділу по зверненню громадян розроблено 5 вихідних комп”ютерних форм . Їх використання виправдовується у практиці роботи.

    Практикою роботи відділу є підготовка аналітичних, інформаційних та узагальнюючих довідок керівництву облдержадміністрації з питань роботи із зверненнями громадян (за звітовий період — 8), тематичного аналізу листів громадян (423) до голови о блдержадміністрації за акцією Пряма лінія , опрацювання заяв громадян надісланих від Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України в Дніпропетровській області по вивченню ситуації щодо забезпечення конституційних прав громадян України на отримання заробітної плати, стипендій, пенсій та ін. соціальних виплат (350 листів).

    Відділ по роботі із зверненнями громадян секретаріату облдержадміністрації в обов’язковому порядку повідомляє заявників про порядок проходження їх справи (кому доручено, термін контролю) за встановлению формою. Працівники відділу суворо слідкують за вчасним отриманням заявниками письмових відповідей на їх звернення.

    У 2001 році облдержадміністрацією були здійснені комплексні перевірки за станом контролю та виконавської дисципліни у міськвиконкомах, райадміністраціях та райдержадміністраціях (14), управліннях облдержадміністрації (13). З питань роботи із зверненнями громадян на місцях було розглянуто виконання вимог Закону України “ Про звернення громадян” та Інструкції з діловодства за “За зверненням громадян до органів державної служби” . Результати перевірок були доведені до керівництва облдержадміністрації, підготовлені довідки, з якими ознайомлені керівники вищезазначених установ.

    Відповідно до вимог чинного законодавства видано розпорядження голови облдержадміністрації Про організацію особистого прийому громадян у Дніпропетровській обласній державній адміністрації від 15.0 8 . 2001р. № 310. Про виконання розпорядження було затребувано від міськвиконкомів, райадміністрацій, райдержадміністрацій, управлінь облдержадміністрації інформації, за якими підготовлено узагальнюючу довідку для керівництва облдержадміністрації.

    Облдержадміністрацією широко використовуються засоби масової інформації. Працює прес-центр облдержадміністрації. В телеефір виходять передачі облдержадміністрації . У бесідах За круглим столом .керівництво та відповідальні працівники облдержадміністрації, управлінь, міськвиконкомів знайомлять населення з положеннями законодавчих актів, постанов Кабінету Міністрів України, відповідають на питання.

    Преса області дає публікацію листів громадян під рубрикою “ Усе ” , “ чим живемо ” , “ Продовжуємо розмову ” , відповіді під рубрикою “ Наші консультації ” .

    Голова облдержадміністрації, заступники голови, начальники управлінь облдержадміністрації систематично (згідно з графіками міськвиконкомів, райадміністрацій, райдержадміністрацій) проводять зустрічі з жителями області, працівниками підприємств. Керівництво облдержадміністрації на нарадах із керівниками області звертає увагу на недопущення нечуйного, бездушного ставлення до заявників, формалізму, тяганини при розгляді листів. Попереджає про персональну відповідальність посадових осіб.

    З питань дальшого поліпшення роботи із зверненням громадян , організації особистого прийому, посилення контролю за дотриманням чинного законодавства видані розпорядження міських голів та голів райадміністрацій, , розглянуто на колегіях та засіданнях (м.Новомосковськ , м. Дніпродзержинськ ), апаратних нарадах при керівництві райдержадміністрацій (Кіровський, Жовтневий, Ленінський райони).

    На місцях за графіком здійснюється проведення Днів відкритого листа і відкритого прийому громадян, Дні єдиного інформування, а також прямого телефону .

    Під керівництвом обласної прокуратури у 2001 році було проведено перевірку стану роботи із зверненням громадян в усіх міськвиконкомах та райдержадміністраціях області.

    Це сприяло робочому спілкуванню, у процесі якого надана методична допомога, звернута ще раз увага посадових осіб на зріст персональної відповідальності, проведені семінарські навчання із працівниками апаратів Новомосковської, Дніпродзержинської, Верхньодніпровської райдержадміністрацій.

    За 2001 рік до облдержадміністрації надійшло 408 (10,1 %) колективних листів з питань роботи підприємств, транспорту, заробітної плати, працевлаштування, одержання майнового паю та ін. Більша частина з них — це заяви,по яких порушено судові справи (336 — 9 %).

    Решта — 72 заяви. З них 24 — задовільнено, 45 — роз’яснено, 3 -відмовлено.

    Своє завдання при виконанні програми по якістю виконання Закону України “Про звернення громадян” облдержадміністрація бачить в подальшому покращанні роботи із зверненням громадян , укріпленні дисципліни, забезпеченні законності, більш широкому використанні демократичних форм в цій справі.

    Дніпропетровська міська рада протягом 2001 року отримала 6 830 звернень громадян (у 2000 р. – 6 946). Міський голова прийняв 210 мешканців міста ( 2000 р. – 266). За цей період часу 428 від загальної кількості звернень(387 – у 2000 р.) – звернення від інвалідів, учасників війни, бойових дій, удів загиблих на фронті, 96 (у 2000 р. – 70) заяв – від багатодітних та одиноких матерів, 312 (у 2000 р. – 489) звернень одержано від пенсіонерів, ветеранів праці, 80 (у 2000 р. – 74) заяв – від осіб, які постраждали від аварії на ЧАЕС. Як бачимо, загальна кількість звернень до міської ради порівняно з попереднім роком дещо зменшилася. Однак значно (на 87%) зросла кількість від громадян з питань соціального захисту, зокрема, побільшало прохань про надання матеріальної допомоги, а також заяв від громадян , які неспроможні оплатити житлово-комунальні послуги. Основними питаннями, що їх ставлять громадяни у своїх зверненнях , є питання житлового господарства (3 182 звернення, тобто 47% від загальної кількості).

    Останньою інстанцією, куди може звернутися громадянин України і куди можуть бути оскаржені рішення і дії державних органів, органів місцевого самоврядування, суспільних об’єднань, посадових осіб і т.д., що порушують права і волі людини і громадянина по праву можна назвати Європейський суд по правах людини в Страсбурзі, Франція.

    Право звертання в цей суд закріплено в Європейській конвенції по правах людини, що була прийнята Радою Європи 4 листопада 1950 року і набрала сили 3 вересня 1953 року. На сьогоднішній день Конвенція ратифікувало 41 державу, у числі яких знаходиться Україна.

    Небагато про те, що собою представляє цей орган.

    Європейський Суд по правах людини складається з такого числа суддів, що дорівнює числу членів Ради Європи. Серед суддів не може бути більш одного громадянина того самого держави. Судді обираються Парламентською Асамблеєю Ради Європи терміном на дев’ять років. Кандидати повинні володіти високими моральними якостями й або задовольняти вимогам, пропонованим при призначенні на високі судові посади, або бути юристами з визнаним авторитетом.

    Потрібно також доповнити сказане тим, що скарга в Європейський суд по правах людини може бути подана тільки в тому випадку, якщо вичерпані всі засоби внутрішньодержавного захисту прав і свобод людини і громадянина.

    Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

    Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) — звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

    Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, посадові особи зобов’язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

    З кожним роком на місцях влада удосконалює свою роботи по зверненню громадян.

    Створення необхідних умов для звернень та особистого прийому громадян в органах виконавчої влади на місцях, вчасне реагування на пропозиції, заяви та скарги, особливо коли це стосується інвалідів, ветеранів війни та праці, пенсіонерів, багатодітних сімей, одиноких матерів тощо .

    Список використаної літератури:

    Конституція України від 28.06.1996р.

    Закон України “Про звернення громадян”від 02.10.1996р. № 393\96-ВР \\ ВВР , 1996, № 47- Ст.256

    Закон України “Про уповноваженого з прав людини”

    Цивільний Кодекс України

    Європейська конвенція по правах людини 03 вересня 1953р.

    Закон України “Про додовнення до деяких законодавчих актів України” N 653-XIV від 13.05.99, \\ ВВР, 1999, N 26, ст.219

    Божко Д. “Розгляд звернень громадян : проблеми та шляхи рішення”, Урядовий Кур”єр від 25.05.2000р. — Ст.3

    Гавриляка А. Щодо удосконалення управлінської діяльності Верховної Ради. // Право України. – 1997. — № 6. — С. 24 .

    Коментар до Конституції України — К.: Інститут законодавства Верховної Заради України. – 1998. -Ст.56

    Ковкін П.О. “Організація процеса вирішення проблем громадян” , Віче від 06.08.1998р.- Ст.4

    Копейчіков В. “Основи конституційного права України”\\Київ, 1998р.-Ст. 95

    Мелащенко В.Ф. “Основи конституційного права України”\\ Київ,1995р.-Ст.178

    Погорілка В.Ф. “Конституційне право України”\\ Наукова думка, 1999р- Ст. 232.

    Рожко М.С. “Аналіз надходжень звернень від громадян в державні органи” , Фінанси України, 2001- Ст.5

    Фомкін О.В. “Як опрацьовує звернення громадян Парламент України”, Урядовий кур”єр, 28.01.2001р. – Ст.8

    Европейская конвенция по правам человека, вступившая в силу 3 сентября 1953 года.

    Смотрите еще:

    • Закон предложения факторы влияющие на предложение и величину предложения 5. Предложение. Кривая предложения. Неценовые факторы, влияющие на предложение. Понятия “изменение предложения” и “изменение объема предложения”. Товаропроизводители исходят из потребностей людей и про­изводят товары и услуги, продаваемые […]
    • Повелитель зоны на сталкер закон дегтярева Изменения, вносимые модом: 1) Добавлено головокружение возле аномалий 2) Добавлены новые группировки 3) Добавлен в спавн друзей монстров 4) Добавлены все экзoскелеты и уникальное оружие 5) Изменён инвентарь и HUD полностью 6) Изменены […]
    • Штукатурка правила нанесения Технология нанесения штукатурки Штукатурный намет состоит из 3 слоев, которые наносятся последовательно: - обрызг; - грунт; - накрывка. Назначение первого слой - это заполнение трещин и неровностей на стене. Обрызг наносят на стену, не […]
    • Какое удо по 228 Условно-досрочное освобождение (УДО) по статьям 228 и 228.1 УК РФ Когда осужденные по статьям 228 и 228.1 имеют право на условно-досрочное освобождение от отбывания наказания? 1. Ч. 2 ст. 228 и все части ст. 228.1 УК РФ - три четверти […]
    • Развод в угличе Расторжение брака в Угличе На данной странице собраны только варианты развода через ЗАГС. Расторжение брака по обоюдному согласию через ЗАГС Для этого должны быть выполнены условия: Согласие супругов Отсутствие общих детей […]
    • Резюме для арбитражного суда Образцы резюме - шаблоны - чистые бланки - анкеты - примеры написания Вход в систему Информация Фото из резюме пользователей Популярное За сегодня: За всё время: Новые резюме пользователей Сейчас на сайте olgadickey456536 […]
    • Приказ о наградах мвд Приказ МВД России от 20 апреля 2017 г. N 220 "О ведомственных знаках отличия Министерства внутренних дел Российской Федерации" Приказ МВД России от 20 апреля 2017 г. N 220"О ведомственных знаках отличия Министерства внутренних дел […]
    • Приговор суда по ст 146 ук рф ИМЕНЕМ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ г. Киселевск Кемеровская область 06 марта 2014 года Мировой судья судебного участка № 4 г. Киселевска Кемеровской области Фоменко С.Л., при секретаре Конышевой А.Н., с участием государственного обвинителя - […]