Закон 2505а

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення

Цей Закон визначає особливості доступу споживачів до інформації про встановлення цін/тарифів, заходи з енергозбереження, формування та виконання інвестиційних програм у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Стаття 1. Види інформації, доступ до якої забезпечується споживачам

1. Споживачам у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення гарантується безперешкодний та безоплатний доступ до інформації про:

1) права споживачів, місце та порядок одержання інформації споживачами;

2) ціни/тарифи, їхні складові для всіх категорій споживачів, зміну цін/тарифів;

3) частку та вартість електричної енергії, виробленої генеруючими потужностями (за видами генеруючих потужностей), в оптовій ціні на електричну енергію;

5) порівняння цін/тарифів на товари, послуги в різних регіонах України, а також в Україні та інших державах;

6) прогнози зміни цін/тарифів та обґрунтування необхідності таких змін відповідно до заяви суб’єкта господарювання, що надається для встановлення тарифів на товари, послуги;

7) динаміку зміни історичної вартості складових цін/тарифів за останніх п’ять років;

8) якісні характеристики товарів, послуг;

10) середньомісячний розмір плати для приватного домогосподарства за спожиті товари, послуги — за категоріями споживачів;

11) розмір заборгованості з оплати спожитих товарів, послуг, періоди виникнення такої заборгованості — за категоріями споживачів;

13) інвестиційні програми ліцензіатів та джерела їх фінансування, залучені кредити та їх цільове призначення, звіти про виконання затверджених інвестиційних програм;

14) заходи з енергозбереження;

15) державні цільові та інші програми енергозбереження.

2. Кожному споживачу у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення гарантується безперешкодний та безоплатний доступ до інформації про:

1) стан розрахунків таким споживачем за спожиті товари, послуги, у тому числі про заборгованість з оплати за спожиті товари, послуги (за наявності), періоди, в яких виникла така заборгованість, відомості про обчислення її розміру, пільги та субсидії (у разі їх надання/призначення);

2) фактичні обсяги споживання таким споживачем товарів, послуг за попередні періоди.

3. Інформація, зазначена в пунктах 2, 5 — 7 частини першої цієї статті, стосується:

у сфері постачання електричної енергії — цін/тарифів на електричну енергію;

у сфері постачання природного газу — цін/тарифів на природний газ, тарифів на послуги транспортування та розподілу природного газу;

у сферах теплопостачання, централізованого постачання гарячої води — цін/тарифів на теплову енергію, централізоване постачання гарячої води;

у сферах централізованого питного водопостачання та водовідведення — цін/тарифів на послуги централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Стаття 2. Вимоги до інформації, доступ до якої забезпечується споживачам

1. Інформація, зазначена у статті 1 цього Закону, має бути достовірною, точною, повною та доводитися до відома споживачів у встановлені законом строки.

2. Інформація, доступ до якої гарантується відповідно до цього Закону, підлягає оновленню у такі строки:

інформація, зазначена в пунктах 5 — 7 частини першої статті 1 цього Закону, — щороку;

інформація, зазначена в пунктах 3, 4, 10, 11 частини першої статті 1 цього Закону, — щокварталу;

інформація, зазначена в пунктах 2, 9 частини першої та пунктах 1, 2 частини другої статті 1 цього Закону, — щомісяця.

Інша інформація оновлюється за потреби, але не рідше одного разу на квартал.

Стаття 3. Забезпечення доступу споживачів до інформації

1. Доступ споживачів до інформації відповідно до цього Закону забезпечується державними органами, органами місцевого самоврядування, до повноважень яких віднесено встановлення цін/тарифів у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, а також суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у зазначених сферах.

2. Порядок забезпечення доступу споживачів до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення визначається законами України.

Стаття 4. Порядок забезпечення державними органами та органами місцевого самоврядування доступу споживачів до інформації

1. Державні органи, до повноважень яких віднесено встановлення цін/тарифів у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, забезпечують доступ споживачів до видів інформації, зазначених у пунктах 1, 2, 5 — 8, 12, 14 частини першої статті 1 цього Закону, шляхом її розміщення на своїх офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет, у засобах масової інформації.

2. Органи місцевого самоврядування, до повноважень яких віднесено встановлення цін/тарифів у сферах теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, забезпечують доступ споживачів до видів інформації, зазначених у пунктах 1, 2, 6 — 8, 12, 14 частини першої статті 1 цього Закону, шляхом її розміщення на своїх офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет (за наявності), на своїх інформаційних стендах, у засобах масової інформації.

3. Державні органи та органи місцевого самоврядування, до повноважень яких віднесено встановлення цін/тарифів на товари, послуги суб’єктів природних монополій у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, визначають порядок оприлюднення інформації, зазначеної в пункті 2 частини першої статті 1 цього Закону, та проведення відкритих слухань щодо цієї інформації за місцем надання споживачам послуг суб’єктами природних монополій та суміжних ринків.

Стаття 5. Порядок забезпечення суб’єктами господарювання доступу споживачів до інформації

1. Суб’єктами господарювання, що забезпечують доступ споживачів до видів інформації, зазначених у статті 1 цього Закону, є:

у сфері постачання електричної енергії — енергопостачальник, електропередавальна організація, підприємство, що здійснює розподіл електричної енергії (крім інформації, зазначеної в пункті 3 частини першої статті 1 цього Закону), а також оптовий постачальник електричної енергії — щодо інформації, зазначеної в пункті 3 частини першої статті 1 цього Закону;

у сфері постачання природного газу — постачальник природного газу, оператор газорозподільної системи, оператор газотранспортної системи (крім інформації, зазначеної в пунктах 3, 4 частини першої статті 1 цього Закону);

у сферах теплопостачання, централізованого постачання гарячої води — теплопостачальна організація, суб’єкт господарювання, що надає послуги з централізованого постачання гарячої води (крім інформації, зазначеної в пунктах 3, 4 частини першої статті 1 цього Закону);

у сферах централізованого питного водопостачання та водовідведення — суб’єкт господарювання, що надає послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення (крім інформації, зазначеної в пунктах 3, 4 частини першої статті 1 цього Закону).

2. Доступ до інформації, зазначеної в пунктах 1, 2, 5 — 14 частини першої статті 1 цього Закону, забезпечується відповідними суб’єктами господарювання шляхом її розміщення на своїх офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет (за наявності) та на інформаційних стендах, що розміщуються в абонентських відділах таких суб’єктів господарювання.

Інформація, зазначена в пункті 2 частини першої (щодо розміру цін/тарифів на товари, послуги, що надаються населенню, у тому числі із зазначенням розміру податку на додану вартість) та пунктах 1, 2 частини другої статті 1 цього Закону, надається суб’єктами господарювання у платіжних документах, що застосовуються для оплати населенням спожитих товарів, послуг, а також шляхом забезпечення доступу споживачів до електронних систем обліку розрахунків споживачів через офіційні веб-сайти таких суб’єктів господарювання в мережі Інтернет.

Стаття 6. Доступ до інформації про інвестиційні програми

1. Суб’єкти господарювання у сферах постачання електричної енергії, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, інвестиційні програми яких відповідно до законодавства підлягають погодженню органами місцевого самоврядування, забезпечують доступ до інформації про такі інвестиційні програми шляхом:

розміщення в засобах масової інформації за місцем виконання інвестиційної програми та на своїх офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет (за наявності) та/або на інформаційних стендах проекту інвестиційної програми та інформації про порядок надання до нього пропозицій;

розміщення на своїх офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет (за наявності) та/або на інформаційних стендах інформації про врахування наданих пропозицій у проекті інвестиційної програми або їх мотивоване відхилення;

розміщення на своїх офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет (за наявності) та/або на інформаційних стендах погодженої інвестиційної програми;

розміщення на своїх офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет (за наявності) та/або на інформаційних стендах протягом першого кварталу поточного календарного року звіту про виконання затвердженої інвестиційної програми за минулий календарний рік.

2. Порядок оприлюднення та відкритого обговорення інвестиційних програм встановлюється державними органами, що визначають порядок розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб’єктів господарювання, відповідно до законодавства.

Стаття 7. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування, крім пунктів 3 та 4 цієї статті, які набирають чинності з дня опублікування цього Закону.

2. Абзац перший частини першої статті 212 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122) після слів «Про доступ до публічної інформації» доповнити словами «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення».

3. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців з дня опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

4. Державним органам та органам місцевого самоврядування, до повноважень яких віднесено встановлення цін/тарифів у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, протягом двох місяців з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Соціально-християнська партiя

вул. Новоконстянтинівська, 10/13, Україна, м. Київ

T ел. 0674091465

Вих. 12-іі5 від 14.01.2016 р. Директору

Національного антикорупційного

бюро України

СИТНИКУ А.С .

Щодо подолання корупції в
паливно-енергетичному комплексі
житлово-комунальній сфері

Шановний Артеме Сергійовичу!

Направляємо на Ваш розгляд інформаційно – роз’яснювальну довідку щодо необхідності впровадження в Україні системно діючого державного механізму, як одного з найефективніших інструментів по попередженню, виявленню, припиненню, розслідуванню та розкриттю корупційних правопорушень, а також запобіганню вчинення нових.

Чи вирішаться врешті-решт народні депутати України на прийняття доленосного для держави рішення – впровадження в Україні Єдиної державної системи моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги функціонування якої, в першу чергу, направлено на ліквідацію самої тотальної, на нашу думку, системно організованої багаторічно діючої загальнодержавної корупційної схеми в Україні (законопроект реєстр. №1640)?

Чи виконають вони своє рішення – прийняту 04.06.2015 року Постанову Верховної Ради України «Про план законодавчого забезпечення реформ в Україні”, яким передбачено прийняття законопроекту про ЄДСМ ( стор.295, № п/п 387 плану) та затверджений Указом Президента України ввід у діюрішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року «Про Стратегію національної безпеки України”, в якій одним із найважливіших питань є конкретне завдання — далі мовою Стратегії: «. забезпечити створення єдиної державної системи моніторингу. »?

З метою посилення рішучості народних депутатів України з прояви «політичної волі» щодо необхідності впровадження ЄДСМ в державі на розгляд Верховної Ради України Президентом України було направлено проект Закону України Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення ( реєстр. №2505а від 14.08.2015р), на прийняття якого в цілому як Закон також чомусь, с першого заходу, не вистачило «політичної волі» народних обранців не зважаючи на позитивне рішення профільного комітету.

Для України питання енергетичної безпеки у нинішніх умовах є головним чинником її економічної, а значить – національної безпеки. І це не обмовка, бо енергоємність номінального ВВП, за різними оцінками, складає від 60 до 70 відсотків. Важливою складовою енергетичної безпеки, як не дивно може видатися на перший погляд, є тарифоутворення. Хибне чи викривлене застосування тарифоутворення може призвести до наслідків, що будуть прямо протилежні очікуванням тих, хто «несвідомо» чи усвідомлено тарифами маніпулює.

У 2015 році владою прийнято рішення щодо підвищення відпускних цін (бо до тарифів ці ціни не мають прямого відношення, про що ми поговоримо нижче).

А чи є таке «владне рішення» оправданим? На нашу думку – ні, воно не витримує критики. Підвищення відпускних цін мало б означати гарантовану спроможність тих, хто споживатиме енергоресурси і послуги ЖКГ, сплачувати за них у повній мірі.

Задамося питанням, а чи спроможні українські громадяни в нинішніх умовах сплачувати за новими цінами? За офіційними даними Держстату (наскільки їм можна вірити кожен з нас вирішить самостійно) споживчі ціни на товари і послуги зросли у 2015 році майже на 35 відсотків. З урахуванням реального, а не номінального рівні зарплат, що «усохли», як каже Держстат, «усього» лише на 17,3 відсотка, можна стверджувати, що за рік ми, у своїй переважній більшості, «збідніли» більш ніж на 40 – 45 відсотків. Опосередкованим підтвердження нашого припущення можуть служити дані рітейлерів – саме на 35 – 45 відсотків упав товарообіг найкрупніших торгових мереж. Інша невтішна інформація – безробіття (без врахування так званого «скритого») сягнуло рекордного за останні десятиліття рівня і перевищило 10 відсотків і це, як стверджують експерти, ще не межа.

Враховуючи усе перелічене, можна спрогнозувати що рівень оплат лише за комунальні послуги може сягнути 70 відсотків реальних доходів середньостатистичного домогосподарства.

А тепер врахуємо те, що «влада» скромно замовчує. Підвищення цін на газ, електроенергію, теплопостачання, гарячу та холодну воду, водовідведення неодмінно призведе до лавиноподібного підвищення цін на усі інші товари і послуги.

За таких умов переважна більшість українських громадян виявиться неплатоспроможною.

А далі ще менш райдужна перспектива. Падіння внутрішнього попиту призведе до ще більшої стагнації (щоб не казати – повного колапсу) споживчого ринку, а за тим і зупинку і так ледь жевріючого внутрішнього виробництва. Що прослідує за цим очевидно – новий виток безробіття, остаточне зубожіння громадян і, як результат, соціальний вибух, наслідки якого спрогнозувати неможливо.

І ніякі субсидії нас не врятують. Не врятують, бо беруться вони не з неба, а з наших з вами податків. Звідки ж братимуться податки, якщо перспектива економіки не просто песимістична, а таки катастрофічна, смертельна економічна загроза?!

Чи знають вищі посадові особи про необхідність зведення реального енергетичного балансу держави? Мали б знати… А якщо не хочуть знати?! Це може означати тільки одне – їх влаштовує корупція і непрозорість на ринках ПЕК і ЖКГ, що рівноцінно тому, що їм не потрібні жодні реформи. Їх цілком влаштовують «схеми» особистого збагачення, унаслідуванні від папєрєдніків

Це загроза стану національної безпеки і оборони.

Постає питання – а чи мала у своєму розпорядженні виконавча влада такий механізм? Виявляється мала. І давно мала у своєму розпорядженні.

Цей механізм – Єдина державна система моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги (далі — ЄДСМ) був розроблений, відповідно до розпорядження КМУ від 26.10.2000 року № 428-р., рядом провідних інститутів НАН України, двічі був апробований у робочій моделі та довів свою високу ефективність. Однак практичне впровадження ЄДСМ так і не було здійснено, хоча, починаючи з 2000 року щодо цього приймалося немало владних рішень і давалися відповідні доручення найвищих посадових осіб держави.

Реакції Уряду немає.

Реакція Президента України .

Президент України своїм Указом від 25 травня 2015 року № 287/2015 ввів у діюрішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року «Про Стратегію національної безпеки України”. В Стратегії одним із найважливіших завдань є конкретне завдання, суть якого полягає конкретно у наступному, далі мовою Стратегії: «. забезпечити створення єдиної державної системи моніторингу. ».

Також, з метою посилення питання щодо необхідності впровадження ЄДСМ в державі, Президентом на розгляд Верховної Ради України направлено Проект Закону про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення ( реєстр. №2505а від 14.08.2015р)

Рішення профільного комітету ВРУ наступне – » Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, Президент України, реєстр.№2505а, прийняти за основу у першому читанні та в цілому ” .

Закон прийнято, але позитиву від йогоприйняття ніякого – (головна по поправках А. Бабак).

Позитивна реакція Президента є, а ВРУ знову «зістрибнула.

Тепер повернемось до «тарифів».

Можна стверджувати, що «тарифної політики», не як словосполучення, а як цілеспрямовано управлінської діяльності органів влади, в Україні не існує.

Те, що мало б бути тарифною політикою, підмінена затвердженням затратних калькуляцій виробників та постачальників енергетичних ресурсів і комунальних послуг. Причому, якими будуть затверджені ці калькуляції повністю залежить від певної касти чиновників. А там де присутній чиновницький фактор, присутня і корупція.

Тарифи повинні встановлюватися виходячи не із так званого затратного принципу (на основі «ручного» затвердження чиновниками затратних калькуляцій), що має місце на сьогодні, а, із загальнодержавних пріоритетів і диференціюватися шляхом державного прогнозування на основі енергетичного балансу. Оскільки «затратний принцип» тарифоутворення призвів до дисбалансу енергетичних, фінансових та інформаційних потоків в енергетичному секторі та житлово-комунальному господарстві, завданням тарифної політика має стати також і усунення такого дисбалансу.

І головний факт — саме енергетичний баланс країни повинен стати тим базисом, тим механізмом, на основі якого має формуватися державна політика щодо тарифоутворення. Але за усі роки незалежності влада так і не спромоглася до зведення енергетичного балансу на усіх рівнях – місцевому, територіальному, галузевому та загальнодержавному.

Є фактом те, що зведення енергетичного балансу унеможливлюється через відсутність відповідного дієвого механізму, що дозволив би здійснювати облік первинних і вторинних енергоресурсів та послуг ЖКГ, моніторинг їх якості, транспортування, постачання, споживання та оплати за фактично поставленими обсягами та якістю у режимі реального часу.

Тарифи не є достовірними.

Оцінки експертів Національної академії наук України:

— Економічний ефект від впровадження ЄДСМ може скласти мінімум 20% доходів державного бюджету в перший рік роботи системи;

— Зниження енергоємності ВНП складе як мінімум 20%.

— ЄДСМ надасть можливість урядові відстежувати практично в режимі «он-лайн» ринки первинних та вторинних енергоносіїв та житлово-комунального господарства і вживати оперативні випереджувальні заходи для подолання можливих негативних тенденцій.

— Впровадження ЄДСМ призведе до створення додаткових робочих місць висококваліфікованих спеціалістів, а також збільшить замовлення на виробництво телекомунікаційного обладнання та інформаційних технологій вітчизняних підприємств.

А чи можна було уникнути в Україні тарифного «геноциду»?

Так. Можна було б. Можна, якщо б влада спромоглася на зведення енергетичного балансу держави і на справжні реформи в ПЕК і ЖКГ, а не голослівні декларації і імітацію реформ. Чому ж цього не було зроблено? А тому, що енергетичний баланс і реальні реформи апріорі означають прозорість і відкритість ринків паливно-енергетичного комплексу і ЖКГ. А відкритість і прозорість означає мінімізацію корупції та унеможливлення викривлення тарифів, а, значить, будь-які можливості до грабунку громадян.

Враховуючи всі вищевикладені аргументи народними депутатами України О. Кіршем, С. Капліним, О. Ляшком, П. Юрчишиним, І.Кириленком і було внесено на розгляд Верховної Ради України відповідний законопроект — «Про Єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги» (реєстр. № 1640 від 26.12.2014 р.)

Законопроект вже в шосте внесений на розгляд Верховної Ради України.

В попередніх скликаннях законопроект про ЄДСМ двічі приймався Верховною Радою України у першому читанні, але потім «успішно» провалювався.

В останній редакції законопроекту, внесеного на розгляд Верховної Ради України VIII скликання, повністю враховані всі зауваження та пропозиції, які надавалися до всіх попередніх редакцій. Але не зважаючи на ці обставини, повністю проігнорувавши позитивні експертні висновки Головного науково-експертного управління, Комітету з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради України та НАН України Комітет Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства при розгляді законопроекту про ЄДСМ «повівся” на небажання міністерств впроваджувати ефективні економічні реформи в державі, що несе в собі наявні корупціогенні чинники, та запропонував Верховній Раді України його доопрацювати. Таке рішення Комітету було прийнято завдяки наполегливості народного депутата України, члена комітету, Альони Бабак.

Що доопрацьовувати? До нестями допрацьований законопроект?

Авжеж вже на сьогодні всьому суспільству в країні зрозуміло що в умовах наближення дефолту країни тільки завдяки впровадженню ЄДСМ можна його запобігти за рахунок одержання державою реального енергетичного балансу що надасть можливість впровадження сталих реформ в Україні та призведе до підвищення її авторитету у всьому демократичному світі.

Неприйняття ВРУ законопроекту №1640 та викривлення змісту прийнятого Закону України № 887-VIII від 10.12.2015р є прямим блокуванням беззаперечного і негайного виконання завдань Стратегії і положень Указу Президента України та рішення Верховної Ради України від 04.06.2015р.

1. Дієвий механізм забезпечення громадського контролю у відповідних сферах економіки з метою не допущення адміністративного та фінансового впливу на громадянське суспільство, президентську, виконавчу, політичну та судову влади з боку власників природних монополій.

2. Дієвий механізм зниження загостреної на сьогодні соціальної напруги в суспільстві держави, пов’язаної з безконтрольністю та узаконенням корупційних схем при визначені вартості на товари, роботи і послуги в паливно-енергетичному комплексі, житлово-комунальній сфері та економіці в цілому, що негативно впливає на рівень внутрішньої та зовнішньої національної безпеки України.

3. Дієвий механізм досягнення Україною побудови прозорої цифрової економіки держави.

Просимо Вас, шановний Артеме Сергійовичу, вжити відповідних заходів.

— неодноразові звернення до Голови ВРУ, Глав Фракцій та Груп ВРУ, народних депутатів України, науково-експертні висновки та проаналізовані рішення Комітетів ВРУ на 24 арк.

Украинцам открыли доступ к тарифам ЖКХ

Органы власти должны обеспечить беспрепятственный доступ к информации о ценах на газ, электроэнергию, воду и тепло

Верховная Рада приняла законопроект №2505а «Об особенностях доступа к информации в сферах снабжения электроэнергии, природным газом, теплоснабжения, централизованной поставки горячей воды, питьевого водоснабжения и водоотвода», обязывающий государственные органы власти и органы местного самоуправления обеспечивать беспрепятственный бесплатный доступ гражданам к информации о ценах и тарифах на электроэнергию, газ, теплоснабжение и водоснабжение.

Документ во втором чтении поддержали 242 народных депутата.

Закон, в частности, предусматривает, что доступ потребителей к информации должен быть обеспечен государственными органами, органами местного самоуправления, к полномочиям которых отнесено установление тарифов в вышеуказанных сферах, а также субъектами хозяйствования, которые ведут деятельность в этих сферах.

Принятый документ обеспечит реализацию потребителями права на беспрепятственное и бесплатное получение информации про:

  • права потребителей, место и порядок получения информации потребителями;
  • цены / тарифы, их составляющие для всех категорий потребителей, изменение цен / тарифов;
  • долю и стоимость электрической энергии, произведенной генерирующими мощностями (по видам генерирующих мощностей), в оптовой цене на электрическую энергию;
  • часть и стоимость электрической энергии, произведенной генерирующими мощностями (по видам генерирующих мощностей), в средневзвешенной стоимости на электрическую энергию для потребителя;
  • сопоставление цен / тарифов на товары (работы, услуги) в различных регионах Украины, а также в Украине и других государствах;
  • прогнозы изменения цен / тарифов и обоснование необходимости таких изменений;
  • динамику изменения первоначальной стоимости составляющих цен / тарифов;
  • качественные характеристики товаров (работ, услуг);
  • перечень, стоимость и условия предоставления потребителям дополнительных услуг;
  • среднемесячный размер платы для частного домохозяйства за потребленные товары (работы, услуги) – по категориям потребителей;
  • размер задолженности по оплате потребленных товаров (работ, услуг), периоды возникновения такой задолженности – по категориям потребителей;
  • порядок предоставления и начисления субсидий для возмещения расходов на оплату жилищно-коммунальных услуг, приобретение сжиженного газа, твердого и жидкого печного бытового топлива, а также льгот отдельным категориям граждан;
  • инвестиционные программы и источники их финансирования, привлеченные кредиты и их целевое назначение;
  • мероприятия по энергосбережению, государственные целевые и другие программы энергосбережения.

Законопроектом также предлагается ввести беспрепятственный и бесплатный доступ каждого потребителя к информации про состояние расчетов таким потребителем за потребленные товары (работы, услуги), в том числе о задолженности по оплате (в случае ее наличия), периодах, в которых возникла такая задолженность, сведениях об исчислении ее размера, льготах и субсидиях (в случае их предоставления/назначения), а также про фактические объемы потребления таким потребителем товаров (работ, услуг) за предыдущие периоды.

Такая информация, согласно закону, должна размещаться на официальных веб-сайтах соответствующих госорганов и органов местного самоуправления, на информационных стендах и в СМИ.

З березня відкриють дані про формування тарифів на воду та газ

Сьогодні опубліковано Закон стосовно доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, водопостачання. Громадяни отримають доступ до даних про формування цін та тарифів

Відповідний Закон (законопроект №2505а) «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення» набирає чинності через 2 місяці з дня опублікування.

Споживачам у вище вказаних сферах гарантується безперешкодний та безоплатний доступ до інформації про:

2) ціни/тарифи, їх складові для всіх категорій споживачів, зміну цін/тарифів;

4) частку та вартість електричної енергії, виробленої генеруючими потужностями (за видами генеруючих потужностей), в середньозваженій ціні на електричну енергію для споживача;

5) зіставлення цін/тарифів на товари (роботи, послуги) в різних регіонах України, а також в Україні та інших державах;

6) прогнози зміни цін/тарифів та обгрунтування необхідності таких змін;

7) динаміку зміни історичної вартості складових цін/тарифів;

8) якісні характеристики товарів (робіт, послуг);

9) перелік, вартість та умови надання споживачам додаткових послуг;

10) середньомісячний розмір плати для приватного домогосподарства за спожиті товари (роботи, послуги) – за категоріями споживачів;

11) розмір заборгованості з оплати спожитих товарів (робіт, послуг), періоди виникнення такої заборгованості – за категоріями споживачів;

12) порядок надання і нарахування субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також пільг окремим категоріям громадян;

13) інвестиційні програми та джерела їх фінансування, залучені кредити та їх цільове призначення;

14) заходи щодо енергозбереження, державні цільові та інші програми енергозбереження.

Доступ до інформації забезпечується за допомогою ЗМІ, шляхом розміщення на своїх інформаційних стендах, тощо.

Неоприлюднення такої інформації передбачатиме адміністративну відповідальність, а саме — накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доступ до повного тексту новини можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь .

Якщо поки що ні — зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Доступ до повного тексту цієї новини можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь .

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням; вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз’яснення співробітників фіскальної служби тощо.
Дані матеріали відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Закон 2505а

Кандидати на посади суддів Конституційного Суду України

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА В АПАРАТІ

Довідкова інформація

Запити на інформацію

Довідки з питань доступу до публічної інформації

Форми доступу до публічної інформації

ЗAПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ КОРУПЦІЇ

Звернення громадян

Заявка на відвідування пленарних засідань

Україна. Адмін.тер.устрій

Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України

Інформаційні ресурси

Інформаційні ресурси Верховної Ради України

Зовнішні інформаційні ресурси

Веб-сайти органів держ. влади

Інші державні органи

Оперативні новини

Огляди ЗМІ

Мультимедіа

Стенограма пленарного засідання

ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

10 грудня 2015 року, 10 година

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги народні депутати! Прошу підготуватись до реєстрації, ми розпочинаємо нашу роботу.

Я думаю, що ні в кого немає сумніву, для того, щоб побудувати по-справжньому європейську країну, з високими стандартами життя, державна служба має бути професійною, а не дилетантською. Тому дуже важливо, щоб законодавство, яке приймає і ухвалює Верховна Рада України, відповідало тим критеріям, які б дозволили нам побудувати якісну і професійну державну службу, і щоб наші чиновники були спроможні вирішувати ті завдання, які перед ними стоять.

Хотів би підкреслити, що сьогодні в порядку денному сесії у нас визначено ряд важливих питань, які ми маємо розглянути. Це питання і формування прозорої системи тарифів, і фактично через розгляд цього закону, який одним із перших сьогодні стоїть в порядку денному, ми забезпечуємо вільний доступ споживачів до інформації щодо електроенергії, газу, тепла, гарячої воли, всіх інших житлово-комунальних послуг.

Окремо у нас є питання децентралізації. Це питання щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування по наданню адміністративних послуг, фактично четвертий закон із пакету законів по децентралізації.

Питання прозорості публічних закупівель.

Питання інфраструктурних питань, зокрема, і щодо будівництва, і розбудови українських доріг. І важливе питання екологічне, в тому числі і для киян, і взагалі це питання реконструкції Бортницької станції.

Але хотів би підкреслити, що сьогодні одним із самих важливих питань, які ми будемо розглядати, – це питання нового Закону про державну службу України. Якраз те, з чого я розпочинав. Що цей закон дасть можливість за певний період часу збудувати професійний корпус державної служби, який буде здатен вирішувати завдання і забезпечувати розвиток нашої держави. Тому я всіх хочу закликати сьогодні прийняти цей закон, ухвалити, і в цьому питанні майже десятирічної історії поставити крапку. Закликаю всіх об’єднатись, незалежно від політичних кольорів, і прийняти це надзвичайно важливе рішення – закон, новий Закон про державну службу України.

Шановні колеги, прошу підготуватись до реєстрації. Прошу увімкнути систему «Рада». І прошу реєструватись.

340 народних депутатів зареєстровано у залі. Оголошую засідання Верховної Ради ранкове відкритим.

За традицією хочу привітати наших колег народних депутатів України з днем народження. А саме Євгена Балицького (з днем народження, колего) і Юлія Яковича Іоффе. Давайте привітаємо колег з днем народження. Добра і здоров’я. (Оплески)

Розпочинаємо нашу роботу, колеги. Проект Закону (реєстраційний номер 2505а) про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення в другому читанні.

Запрошую на трибуну голову підкомітету, Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Підлісецького Лева Теофіловича. Будь ласка, Лев Підлісецький.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу доповідати.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується порівняльна таблиця другого читання проекту Закону про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природнього газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого постачання та водовідведення (реєстраційний номер 2505а), прийнятого в першому читанні 8 жовтня 2015 року.

До комітету надійшли і були розглянуті 28 пропозицій народних депутатів. Враховано – 21, враховано редакційно – 1 і відхилено – 6. В цілому, з урахуванням пропозицій народних депутатів прийняття даного законопроекту дозволить реалізувати політику відкритості інформації щодо тарифів і цін, а також складових на послуги тепловодогазопостачання, і взагалі житлово-комунальних всіх послуг.

Прошу підтримати даний законопроект у запропонованій редакції до другого читання в цілому.

Дякую. Прошу підтримати. Комітет паливно-енергетичного комплексу прийняв рішення підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую. Будь ласка, залишайтесь на трибуні і ми будемо проходитись по всім поправкам.

Шановні колеги, я прошу приготуватись до роботи, і я буду називати авторів поправок, і відповідно буду чекати вашої позиції.

Отже, 2 поправка. Народний депутат Мартовицький. Не наполягає.

3-я. Мартовицький. Не наполягає.

4-а. Мартовицький. Не наполягає.

7-а. Мартовицький. Не наполягає.

12-а. Мартовицький. Не наполягає.

28-а. Юрій Левченко. Наполягає.

Будь ласка, включіть мікрофон Левченку.

Левченко, ВО «Свобода», 223 округ, місто Київ.

Я хотів би зараз звернутися до всієї зали, уважно, не бігати по залу, а уважно послухати цю поправку. Тому що без цієї поправки закон насправді ризикує стати позитивною бутафорією.

Пояснюю чому. Справа в тому, що в цьому законі спеціальному справді даються можливості споживачам отримати відповідну інформацію. Проте, лишаються окремі спеціальні галузеві закони – про житлово-комунальні послуги, про електроенергетику, про теплопостачання, про питну воду та питне водопостачання, про засоби функціонування ринку електричної енергії, про ринок природного газу – лишаються ці базові основні закони, в яких не прописані такі повноваження, такі можливості у споживачів, немає. Там є вичерпний перелік прав споживачів, і в цьому вичерпному переліку прав споживачів немає таких повноважень.

Якщо не прописати всі ці норми, які в цьому законі, в тих галузевих окремих законах, просто не продублювати в ті закони, хоча би відсилочну норму не зробити, то це дає можливість чиновникам і…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершуйте.

То це дасть можливість чиновникам і монополістам, які роблять все можливе, не те, щоб виконувати закони, а, наприклад, навпаки знаходити можливості лазейки, щоб закони обходити, дасть їм можливість, посилаючись на галузеві закони, відмовляти у відповідній інформації для споживачів. Відповідно, я закликаю прийняти цю просту поправку, яка просто продублює ці норми цього спеціального закону в кожному окремому галузевому законі, щоб не було цих різночитань. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу прокоментувати. Будь ласка.

Пане Юрію, абсолютно правильні ваші правки. Але, на жаль, вони пішли занадто пізно в комітет, відповідно згідно Регламенту вони не були розглянуті.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. (Не чути)

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Ні-ні. Є два тижні на подачу.

Але я не заперечую, якщо ми поставимо зараз на голосування, на підтвердження, і можемо проголосувати. Якщо будуть вони проголосовані залом, то можемо включити, оскільки там нічого поганого нема. Там, дійсно, є внесення змін до інших галузевих вузьких законів, які фактично забезпечать виконання даного закону. Тобто я абсолютно підтримую. Єдине, що це треба поставити на голосування на підтвердження, оскільки ми могли на комітеті розглянути, так як вони невчасно прийшли.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, що комітет підтримує дану поправку.

Шановні колеги, я прошу зайти в зал і приготуватись до голосування. Шановні депутати, я прошу налаштуватись на робочу атмосферу, заходити в зал, займати робочі місця. Зараз буде голосування за поправку, і поскільки це є остання поправка, буде відразу голосування і за законопроект.

Я прошу секретаріат Верховної Ради України повідомити, що відбувається голосування і прошу всіх депутатів зайняти робочі місця.

Шановні колеги! Отже, готові до голосування? Спочатку я ставлю на голосування поправку 28 народного депутата Левченка, яка була підтримана комітетом і яку комітет рекомендує, щоб зал підтримав.

ПІДЛІСЕЦЬКИЙ Л.Т. Вона була відхилена, але…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона буле відхилена, але зараз… Тому, шановні колеги, хто підтримує поправку 28 народного депутата Левченка, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо.

Таким чином ми завершили обговорення проекту Закону про особливості доступу до інформації. І, шановні колеги, я дуже прошу вас зараз приготуватись до голосування закону в другому читанні. Прошу не виходити з залу, а заходити в зал, займати робочі місця. Колеги, зараз буде голосування.

Шановні колеги, спочатку поставлю на сигнальне голосування, щоб проаналізувати рівень потенціалу в залі.

Отже, я ставлю… Отже, я ставлю на сигнальне голосування проект Закону про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення. Сигнальне голосування, друге читання. Прошу проголосувати, прошу взяти участь у голосуванні.

Колеги, голосуємо, будь ласка!

Потенціал є в залі. Я ще раз попрошу зайти, нам бракує кількох голосів, у зал, зайняти робочі місця і взяти участь у голосуванні.

І поки заходять депутати в зал, я для представника комітету Підлісецького дам ще одну хвилину для виступу заключного. І я прошу колег депутатів заходити в зал. Будь ласка, пане Підлісецький, можете говорити.

Шановні колеги, я би все-таки хотів би вернутися, дійсно, до поправки, яку запропонував пан Левченко, оскільки його поправки просто невчасно поступили на розгляд у комітет, тому вони були відхилені комітетом, а насправді, це достатньо правильна технічна поправка, яка вносить норми даного Закону або зобов’язання виконувати норми даного закону в інші вузькі галузеві закони, такі як Закон «Про житлово-комунальні послуги», Закон про особливості… Закон «Про теплогазопостачання», «Про електроенергію» і інші.

Тому я вважаю, в принципі, за логічне поставити ще раз, вернутися до голосування щодо поправки 28, проголосувати і підтримати її, а потім вже проголосувати за законопроект в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дослухаємося до комітету. Я поставлю ще раз поправку 28, але прошу колег депутатів заходити в зал, займати робочі місця, приготуватися до голосування. Колеги, прощу ввійти в робочу атмосферу, прошу приготуватися.

І я ставлю на голосування 28 поправку народного депутата Левченка, яка є не тільки підтримана комітетом, а рекомендована комітетом для підтримки в залі. Хто підтримує 28 поправку народного депутата Левченка, я прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо.

Нема голосів під поправку.

І таким чином, колеги, я ще раз ставлю тепер, ще раз сигнальне голосування, проект Закону 2505а в другому читанні та в цілому – сигнальне голосування. Колеги, прошу голосувати, сигнальне голосування 2505а, будь ласка, підтримуємо, голосуємо.

Так, ставлю на голосування. Хто не встиг, будь ласка, займіть робочі місця.

Отже, ми провели два сигнальних голосування. Нам бракує буквально кілька голосів. І тому я прошу колег депутатів не бродити по залу, а зайняти свої робочі місця і виконувати свій безпосередній обов’язок у Верховній Раді України – приймати рішення.

І я ставлю на голосування проект Закону про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення (номер 2505а) в другому читанні та в цілому. Голосуємо, колеги! Будь ласка, голосуємо.

Можемо? Вітаю комітет, вітаю авторів законопроекту. Законопроект прийнятий.

Отже, наступний по порядку денному: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг (2984). Це теж друге читання, товариство.

І я запрошую до доповіді голову підкомітету Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Дехтярчука Олександра Володимировича. Будь ласка.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати України! За дорученням Верховної Ради України Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування на засіданні 25 листопада розглянув зауваження і пропозиції, що надійшли від суб’єктів права законодавчої ініціативи до Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг (реєстраційний номер 2984), поданого народними депутатами України Ляшком, Алексєєвим, Продан та іншими, та прийнято рішення 14 липня 2015 року за основу за наслідками розгляду в першому читанні.

Попереднє доопрацювання та підготовка документу до розгляду засідання комітету здійснювалося робочою групою комітету, в роботі якої взяли участь народні депутати України, фахівці Апарату Верховної Ради, Секретаріату Кабміну, Адміністрації Президента, Центрвиборчкому, Мінекономрозвитку, Мін’юсту, Мінрегіону, Мінфіну, Міністерства внутрішніх справ, Державної міграційної служби, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, місцевих державних адміністрацій, представники центрів надання адміністративних послуг, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, науковці, експерти. Тобто йдеться про залучення фактично всього спектру зацікавлених осіб в особі органів державної влади, місцевого самоврядування і громадського сектору, професійне обговорення максимального кола пропозицій, підготовку оптимального варіанту остаточної редакції законопроекту, який пропонується парламенту для прийняття вже як закон.

До розгляду проекту в другому читанні від 14 народних депутатів України було подано 158 пропозицій, з яких комітетом пропонується врахувати 108 пропозицій, врахувати частково 8, врахувати редакційно 4 та відхилити 38.

За результатами всебічного обговорення комітетом ухвалено висновок: рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 3 частини першої статті 123 Регламенту Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг за результатами розгляду у другому читанні прийняти та в цілому.

У разі прийняття законопроекту за результатами розгляду у другому читанні та в цілому пропонуємо доручити Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування при підготовці його на підпис Голові Верховної Ради України здійснити спільно з Головним юридичним управлінням техніко-юридичне доопрацювання.

Дякую за увагу і сподіваюся, шановні колеги, що на вашу підтримку при розгляді цього важливого для місцевого самоврядування законопроекту. Дякую.

Справді важливий закон. Я прошу вас залишатися на трибуні, щоб ви могли коментувати правки, якщо у депутатів будуть виникати питання. Я прошу авторів правок приготуватись до роботи. І я переходжу до зачитування правок, які були відхилені комітетом.

Отже, 4-а, Федорук. Чи наполягає? Ні, не наполягає.

5-а, Лук’янчук. Не наполягає.

12-а, Кужель. Не наполягає.

Не наполягає. 19-а, Кужель.

17 поправка, наполягає Оксана. Но ви не є автором поправки, але ви вимагаєте підтвердження. Обґрунтуйте свою позицію, будь ласка.

Включіть, Оксана Продан, мікрофон, будь ласка.

Шановні колеги, 17 поправка вилучає з норм закону обов’язок надавати інформацію про внесення змін до реєстру протягом 10 днів. В першому читанні була прийнята редакція «обов’язку надання інформації посадовими особами протягом 10 днів», а поправка вилучає цю норму про 10 днів. Таким чином, ніколи посадові особи таку інформацію можуть не надавати. Тому я прошу цю поправку поставити на підтвердження, тому що вона трошки корупційна. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Трішечки корупційна, да? Трішечки. Будь ласка, прокоментуйте.

Це була пропозиція асоціації місцевого самоврядування. Ми спілкувалися з пані Оксаною. Власне, у мене як таких наполягань і заперечень немає, і на розгляд залу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, наша колега народний депутат Оксана Продан наполягає, щоб 17 поправка була поставлена на підтвердження. Отже, хто підтримує і підтверджує 17 поправку авторів Дехтярчука, Федорука і Кудлаєнка, прошу взяти участь в голосуванні і прошу проголосувати. 17 поправка на підтвердження. Будь ласка, голосуємо.

Рішення не прийняте.

17-а – трішки корупційна поправка, не підтримана. І таким чином, вона вилучається з тіла закону.

Йдемо далі. 19-а. Кужель, чи наполягає? Ні, не наполягає.

28-а, Федорук. Не наполягає.

29-а, Помазанов. Не наполягає.

33-я, Федорук. Не наполягає.

41-а, Федорук. Не наполягає.

44-а, Колєсніков. Не наполягає.

46-а, Колєсніков. Не наполягає.

49-а, Кужель. Не наполягає.

30 — а поправка. Прошу включити мікрофон Оксані Продан.

Шановні колеги, я прошу поставити на підтвердження 30 поправку, тому що нею вносяться зміни до визначення, що таке є органом реєстрації. І от, крім того, що це є виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, цією поправкою пропонується до органу реєстрації віднести і його посадових осіб.

Якщо ми приймемо цю поправку, то в нас буде так: в нас буде керівник органу реєстрації того чи іншого виконкому, і будуть його посадові особи, які будуть працювати незалежно від позицій керівника, і представляти окремо, керівник буде представляти цей орган і окремо – його посадові особи. Це розбалансування самого органу влади.

Тому я прошу поставити цю поправку на підтвердження і не підтримувати її. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прокоментуйте.

Ну, це дійсно дискусійне питання, була дискусія стосовно розгляду цього моменту. Залежно від позиції залу пропонується проголосувати, тому що в даному випадку, ну, питання є доволі спірне. Посадові особи органу місцевого самоврядування діють у спосіб, визначений законом, а не інший.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто вам буду говорити відверто, на підтвердження, то майже немає шансів, що вона пройде. То є принципова позиція, щоб підтвердити цю поправку?

ДЕХТЯРЧУК О.В. Ну, власне, непринципова.

Тоді, шановні колеги, я ставлю на підтвердження 30 поправку народного депутата Федорука на підтвердження. Хто підтримує дану позицію, прошу проголосувати. 30 поправка, Федорук, на підтвердження. Голосуємо, колеги. Будь ласка.

30-а поправка не підтверджена.

Рухаємося далі. 54 поправка. Помазанов. Не наполягає.

57-а, Помазанов. Не наполягає. Не наполягаєте?

59-а, Помазанов. Не наполягає.

61-а, Колєсніков. Не наполягає.

63-я, Олександра Кужель. Не наполягає.

Тут всі поправки підтримані.

97-а, Алексєєв. Не наполягає.

98-а, Алексєєв. Не наполягає.

99-а, Кулініч. Не наполягає.

101-а, Кулініч. Не наполягає.

103-я, Помазанов. Не наполягає.

105-а, Колєсніков. Не наполягає.

106-а, Алексєєв. Не наполягає.

108-а, Кулініч. Не наполягає.

109-а, Алексєєв. Не наполягає.

124-а, Помазанов. Не наполягає.

126-а, Лук’янчук. Не наполягає.

128-а, Лук’янчук. Не наполягає.

130-а, Федорук. Не наполягає.

133-я, Федорук. Не наполягає.

134-а, Лук’янчук. Не наполягає.

139-а, Помазанов. Не наполягає.

144-а, Помазанов. Не наполягає.

146-а, Помазанов. Не наполягає.

147-а, Кужель. Не наполягає.

148-а, Іщейкін. Не наполягає.

150-а, Федорук. Не наполягає.

Таким чином ми змогли пройти всі поправки. Пані, Оксана, більше немає трішечки корупційних поправок? Дуже добре.

І, будь ласка, ще одну хвилину від комітету.

А я прошу колег депутатів заходити в зал. За хвилину відбудеться голосування. Я прошу секретаріат фракцій повідомити депутатів, що за хвилину буде голосування, і, будь ласка, виступайте.

Шановні депутати, ще раз хочу звернутися до вас з проханням підтримати цей законопроект. Він дає реальні можливості розширення повноважень органів місцевого самоврядування в умовах децентралізації, про яку ми стільки з вами багато говоримо. Ми даємо можливість об’єднаним громадам створювати центри адміністративних послуг при об’єднаних громадах. Ми даємо можливість створювати віддалені робочі місця у віддалених селах об’єднаних громадах. Ми створюємо реєстр територіальної громади, який дозволить громадам утворювати стратегічні плани розвитку своїх територіальних громад. Тому велике прохання підтримати цей законопроект. це ще один крок по розширенню повноважень органів місцевого самоврядування. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам.

І прошу зайняти робоче місце, приготуватись до голосування. Колеги, будь ласка, займаємо робочі місця. я поставлю спочатку сигнальне, хоч я бачу, що в залі є підтримка. Це важливий закон, який підтримує загальну концепцію децентралізації, яку проводить наша держава.

І я ставлю на сигнальне голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг (номер 2984) в другому читанні та в цілому – сигнальне голосування. Колеги, будь ласка, голосуємо.

244 – «за», і я можу ставити на голосування ставити в цілому.

Отже, ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг (номер 2984) в другому читанні та в цілому. Прошу голосувати, колеги. Прошу підтримати, будь ласка.

Рішення прийнято. Вітаю і авторів законопроекту, і комітет.

Шановні колеги, хочу з вами порадитись. Зараз в нас найважливіший на сьогодні законопроект, це є проект Закону про державну службу. Але в даний момент ще відбуваються консультації з приводу завершальних моментів щодо цього законопроекту. Чи буде ваша згода, щоб ми перейшли до наступних? Секундочку, ми перейдемо до наступних законопроектів, зараз тільки мені треба 30 секунд проконсультуватись з головою комітету.

Ніякої перерви – працювати, як казав наш класик.

Шановні колеги, ми порадилися з головою комітету і з Головою Верховної Ради, буквально кілька хвилин для завершення консультацій. І я вас попрошу, що поки консультації завершились, щоб ми розглянули законопроекти в першому читанні, які у нас йдуть наступним розділом.

3483: проект Закону про внесення змін до Закону України про контррозвідувальну діяльність. Є Назаренко Віктор Олександрович? Апарат. Немає, так? Представники фракцій, голова комітету і Голова Верховної Ради.

Шановні колеги, в нас є зараз питання про включення до порядку денного. Давайте ми пройдемося ці моменти, наскільки вони будуть мати підтримку в залі? І я буду перераховувати кожен законопроект, включення до порядку денного і ми кожен будемо голосувати.

Отже, пропонується включити до порядку денного сесії, тільки включити до порядку денного сесії, проект Закону про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (щодо умов кредитування Проекту «Реабілітація гідроелектростанцій»).

Хто підтримує включення даного законопроекту в порядок денний 3564? Прошу підтримати, прошу проголосувати. Будь ласка, включення в порядок денний, голосуємо.

Я бачу, є політична воля, немає дисципліни.

Колеги, я прошу зайти в зал, зараз ми будемо включення в порядок денний ряд голосувань, тому треба бути на місцях і голосувати, я дуже прошу, зайти в зал, дуже прошу взяти участь в голосуванні, не прошу, наполягаю.

Готові, так? Я ще раз ставлю на голосування включення до порядку денного сесії законопроект 3564 про Державний бюджет України на 2015 рік. Хто підтримує дану пропозицію включення до порядку денного сесії, прошу підтримати, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо.

Я ще раз поставлю, і я прошу уваги і дисципліни в залі. Якщо він не набере зараз голосів, будемо рухатись далі. Я прошу просто бути уважними, особливо авторів законопроекту, мобілізувати зал і фракції.

Отже, ще раз ставлю проект Закону про внесення змін до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України» (3564), включення до порядку денного сесії. Прошу проголосувати, прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо. Уважно, голосуємо!

Наступний: 3559 – проект Закону про публічні закупівлі, включення до порядку денного сесії.

Будь ласка, Кужель, одну хвилину.

Вчора до нас в комітет принесли заключення громадської організації, які зараз внесли дуже велику кількість зауважень до урядового законопроекту про закупівлі. Тому я пропоную все ж таки уряду доопрацювати цей законопроект, а потім включати в порядок денний, бо він піде в комітети, і потім почнуться знову протести… Оце ви бачите тільки зауваження до закону, які зараз пропонує уряд. Там є питання, що вони хочуть вийти з-під державних закупівель. Дякую.

Це ж лишень включення до порядку денного. Чи є Іванчук Андрій Володимирович? Так що… буде мати іншу позицію? Ми ж озвучили позицію! Іванчук, ви хочете з цього приводу сказати? Ні.

Тоді, будь ласка, ставлю на голосування. Хто підтримує включення до порядку денного сесії законопроекту 3559 про публічні закупівлі, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо.

Рішення не прийнято.

Наступний: 3555 – проект Закону про фінансову реструктуризацію. Включення у порядок денний сесії. Наголошую, колеги, це лишень можливість і змога їх обговорювати, це не прийняття рішень.

Прошу приготуватися до голосування і включення до порядку денного сесії 3555. Прошу голосувати, прошу підтримати. Будь ласка.

3533: проект Закону про заходи щодо стимулювання зовнішньоекономічної діяльності, включення у порядок денний сесії.

Прошу, пане Пинзеник, одну хвилину, включіть мікрофон. Пинзеник, мікрофон.

Шановні колеги, цей закон стосується скасування так званого «додаткового імпортного мита», який треба підтримати. Але було б чесно і справедливо, якби ми паралельно з цим включили альтернативний законопроект, який внесений нашими колегами від «Батьківщини». Хай вони назвуть його, і ми проголосуємо, щоб ми розглянули, бо вони такий самий законопроект вносили.

І прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я поставлю на голосування включення у порядок денний 3533 і альтернативний законопроект, внесений народними депутатами.

Хто підтримує дану пропозицію, прошу проголосувати, 3533 – включення в порядок денний сесії. Голосуємо.

Наступний: 3556 – проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реалізації положень Закону України «Про фінансову реструктуризацію». 3556. Нема заперечень, голосуємо? Включення в порядок денний сесії 3556. Прошу голосувати, прошу підтримати, будь ласка.

3565: проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин. Прошу Івченко, одна хвилина, в мікрофон, Івченко, мікрофон.

Вадим Івченко, фракція «Батьківщина».

Шановні колеги, «Батьківщина» пропонує не включати даний проект закону в порядок денний, оскільки під зміною системи ідентифікації пропонується повністю убрати державне фінансування робот з ідентифікації, реєстрації тварин. Тобто сьогодні держава усувається повністю від цього процесу, від цих робіт і ми пропонуємо не включати. Якщо нема коштів – не закладаємо в бюджет, але в законі повинна залишитися державна підтримка. Це є підтримка маленької бабусі, яка має корову. Це те ж саме, що, вибачте мене, забрати пільгове оподаткування аграріїв і сказати їм, що у вас будуть безпосередньо програми підтримки, а потім цих програм підтримки ніколи не дочекатися. В законі потрібно залишити, те ж саме сказало науково-експертне управління, що не потрібно, потрібно дати визначення системи ідентифікації, щоб держава проводила систему ідентифікації безпосередньо для одноосібників. Дякую.

Хтось скаже слово в захист законопроекту? Ніхто не скаже слово в захист.

Тоді я ставлю на голосування пропозицію включити в порядок денний 3565: щодо ідентифікації та реєстрації тварин. Хто підтримує включення в порядок денний цього законопроекту, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо.

Наступний: 3325 – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення умов функціонування ринку природного газу.

Шановні колеги, можемо голосувати включення в порядок денний сесії? Можемо, так? Будь ласка, приготувались. 3325 – включення в порядок денний сесії. Прошу бути уважними. Прошу голосувати. Будь ласка, голосуємо.

Товариство, я не розумію. Якщо немає застережень, чому не голосуємо? (Шум у залі) Дякую, ну добре.

3560: проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо публічних закупівель). 3560 можемо голосувати?

Будь ласка, включення в порядок денний сесії 3560. Підтримуємо, голосуємо.

Тут просто вийшла, очевидно, неуважність депутатів.

І тому я ставлю ще раз на голосування. І прошу депутатів зайняти робочі місця. 3560 – включення в порядок денний сесії. Будь ласка, голосуємо, підтримуємо. 3560 – включення в порядок денний сесії. Голосуємо.

Наступний: 3351 – проект Закону про внесення зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (щодо будівництва, реконструкції, ремонту, утримання автомобільних доріг загального користування та розбудови пунктів пропуску через Державний кордон України для автомобільного сполучення). 3351, немає застережень, голосуємо?

Прошу підтримати 3351, прошу підтримати, прошу проголосувати включення в порядок денний сесії, будь ласка.

Підтримуємо Максима Бурбака, автора законопроекту.

Наступний: 3540 – проект Закону про внесення змін до додатка 3 до Закону України «Про Державний бюджет України 2015 рік» (щодо перерозподілу видатків для Ради національної безпеки і оборони України).

Я прошу підтримати, товариство. 3540 прошу підтримати включити в порядок денний сесії, будь ласка. 3540, включення в порядок денний сесії.

Колеги, я вас попрошу підтримати включення просто в порядок денний.

Товариство, я вам скажу, коли я був секретарем Ради національної безпеки і оборони, всі, які можна було речі обрізати, були обрізані. Ми одним автомобілем їздили на весь апарат всієї Ради національної безпеки і оборони. Це під час війни, під час того, коли нам доводилося працювати круглодобово. Давайте ми підтримаємо Раду національної безпеки і оборони, хлопці, бо ми підтримуємо не того чи іншого секретаря, ми підтримуємо орган, який відповідає за безпеку нашої держави. Я дуже прошу підтримати, колеги, я дуже прошу проголосувати просто за включення в порядок денний сесії. Будь ласка, 3540, прошу підтримати включення в порядок денний сесії. Колеги, прошу проголосувати, прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо.

3390: проект Закону про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо забезпечення державної підтримки добровільного об’єднання територіальних громад. 3390, є застереження, є заперечення, друзі? Немає? Голосуємо. 3390, включення в порядок денний сесії. Будь ласка, приймаємо рішення, голосуємо.

Бракує кілька голосів. Я ще раз поставлю на голосування. Прошу уважно, зайняти свої робочі місця. Я ще раз поставлю його на голосування.

3390: проект Закону про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Включення в порядок денний сесії, прошу підтримати, 3390. Будь ласка, голосуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги народні депутати, я просив би вашої уваги. Прошу зайняти свої місця. Мова йде про включення до порядку денного проекту Закону України про добровільне об’єднання територіальних громад. Питання йде про державну підтримку такого добровільного об’єднання, яке відбувається в кожній області і в кожному виборчому окрузі кожного народного депутата. Я просив би вас зараз підтримати цей закон, включення в порядок денний сесії. А далі ми будемо говорити про суть цього закону і розпочнемо над ним роботу. Очевидно, до державна підтримка потрібна, бо вона передбачена законодавством. Але всі інші механізми, я думаю, що дуже важливі. Я прошу підтримати включення до порядку денного, а далі будемо обговорювати.

Колеги, будь ласка, я прошу всіх. Будь ласка, підтримайте включення в порядок денний цього законопроекту сесії. І далі ми почнемо над ним працювати. Я прошу підтримати всіх. Голосуємо включення до порядку денного. Прошу підтримати. Підтримайте, будь ласка.

Дякую, шановні колеги.

Це є надзвичайно важливий закон. Тому давайте сядемо, якщо він, на вашу думку, не дуже відповідає завданням, давайте його поправимо. Але це дуже важливим є.

Максим Бурбак, хвилина. Дякую.

Володимир Борисович, дуже правильно, що ми підтримали добровільне об’єднання територіальних громад, тому що з 1 січня вони вже повинні запрацювати, вже були обрані нові голови об’єднаних територіальних громад. І тому я пропоную, щоб законопроект 3106, який сьогодні стоїть в кінці порядку денного, щоб ми голосували, десь перенести, щоб ми одразу же підтримали державну реєстрацію органів місцевого самоврядування як юридичних осіб. Дякую.

Я думаю, що до 3106 у нас є повне розуміння, і ми до цього дійдемо.

Шановні колеги, переходимо до розгляду надзвичайно важливого закону. Проект Закону про державну службу. В абсолютно новій редакції закон, який дасть можливість побудувати систему, в якій почнуть формуватись професійні кадри в сфері державного управління.

Я думаю, що у нас у всіх є багато питань до якості державної служби. Тому цей закон дасть відповідь на створення системи. Зрозуміло, що за декілька років впровадження цієї системи ми отримаємо абсолютно нову професійну і якісну державну службу так, як це отримали країни Європи, країни з розвинутою економікою і достатньо високим рівнем життя.

На ваш розгляд внесено проект Закону (реєстраційний номер 2490), проект Закону про державну службу в новій редакції.

Я запрошую до доповіді голову підкомітету Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Шкрум Альону Іванівну.

Будь ласка, Альона Іванівна, на трибуну.

Шановні колеги, шановні народні депутати, шановний пане Голово, шановна Україна і українські громадяни! Насправді, у нас сьогодні без перебільшення є шанс зробити революцію в державній службі і розпочати реформу, стратегічну реформу державного управління, управління нашою державою, зробити політично неупередженими, нейтральними, незалежними і професійними державних службовців.

Це надзвичайно важливий закон, який розглядався Комітетом з регіональної політики, держбудівництва та місцевого самоврядування не один місяць. Ми комітетом надзвичайно плідно попрацювали. Я хочу подякувати своїм колегам з комітету, які провели більше чотирьох засідань робочої групи, більше трьох засідань підкомітету і більше чотирьох засідань комітету, присвячених лише цьому важливому закону. Комітетом розглянуто пропозиції та зауваження більше 125 суб’єктів права законодавчої ініціативи та внесено його на розгляд парламентом у другому читанні.

Нам вдалося суттєво покращити законопроект після першого читання, що визнано також і міжнародною організацією SIGMA , яка вже дала позитивні звіти та позитивні відгуки щодо нашого закону ? підготовленого комітетом у другому читанні.

Ми зберегли ключові принципові положення та зберегли головне – баланс незалежності державної служби і невпливу політики на державну службу. Комітетом суттєво пропрацьовано сферу дії закону. Розділено політичні посади, посади державної служби, посади та функції органів з обслуговування та патронатну службу. Окремі категорії виводяться з державної служби, що є надважливим для нашої держави та для розділення цих посад і незалежності державного управління.

Також запроваджено посаду секретаря в міністерствах. Це буде державний службовець вищої категорії, який буде здійснювати управління кадрами, буде здійснювати управління міністерствами. Але буде здійснювати і допомагати міністру запровадити ті реформи, які міністр бере на себе відповідальність запровадити, і допомагати міністру в його роботі.

Також комітет зазначив політичну неупередженість державних службовців і визначив дуже конкретно повноваження керівника державної служби в органі. Системно класифікував посади державних службовців в залежності від характеру та обсягу їх повноважень.

Створюється цим законом також комісія з вищого корпусу державної служби, яка буде за відкритим конкурсом на прозорих засадах, онлайн, відбирати найвищих державних службовців категорії «А».

Ми надзвичайно плідно попрацювали зі всіма колегами, зі всіх фракцій та груп, з громадськістю, з міжнародними експертами, з представниками Європейського Союзу. І підготували цілком збалансований і серйозний закон до другого читання, який я сьогодні прошу підтримати, щоб забезпечити дійсно зміни в нашій державній службі, зміни на найкраще для заробітної плати державних службовців, зміни в державному управлінні, і запровадити можливість почати системні реформи в кожному державному органі за допомогою залучення за відкритим конкурсом фахових державних службовців на державні посади та на вищі керівні посади нашої…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, продовжуйте.

ШКРУМ А.І. Технічно, я також маю повідомити, що комітетом було враховано переважну більшість зауважень Головного науково-юридичного управління, Міністерства оборони України, Національного банку, Верховного Суду, Вищого адміністративного суду. На засіданнях 1-го, 15-го липня, 2 вересня, 2-го, 5-го, 6-го, 7-го та 30 жовтня ми розглянули 1382 правки, з яких 418, ми пропонуємо врахувати. І з урахуванням зазначених уточнень, комітет ухвалив висновок рекомендувати парламенту прийняти проект Закону про державну службу у другому читанні та в цілому.

Я також мушу повідомити, що за ініціативою Голови Верховної Ради, за що ми йому вдячні, було проведено дві наради з представниками фракцій та груп як коаліції, так і опозиції, де були зазначені окремі правки, які я б хотіла зачитати.

Загалом, наприклад, визначається правка щодо введення в дію цього Закону не з 1 січня, а з 1 травня для надання більшої можливості урегулювати підзаконно-правові акти.

Тому, за підсумками цієї наради, я буду просили залу підтримати за процедурою ad hoc голосування саме в збалансованій версії від комітету цього закону. А далі озвучу ті правки, які узгоджені представниками всіх фракцій коаліції, і буду просити вас їх підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у нас ще буде 6 правок, Юрій Левченко озвучить їх.

Шановні колеги, я просив би всіх зайняти зараз свої місця і сконцентруватись. Шановні колеги, я просив би всіх зайняти свої місця, і я зараз внесу пропозицію, яку оголосила з трибуни Альона Шкрум.

ПАРУБІЙ А.В. 211-а вилучена поправка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто так, тобто ми зробимо зараз таким чином. Я поставлю на голосування ad hoc . Потім є ряд поправок, ряд поправок, які ми оголосимо, в тому числі Юрія Левченка. Далі ми по голосуванню визначимось, і після того вже будемо голосувати збалансований проект закону.

Колеги, приймається? І так, формулюю пропозицію щодо ad hoc . Ad hoc щодо розгляду в варіанті комітету і в тих поправках, які оголосить Альона Шкрум, от саме цю пропозицію я ставлю зараз на голосування. Це процедура, процедура розгляду закону, ad hoc , процедура розгляду. Будь ласка, займіть свої місця.

Будь ласка, ще раз сформулюйте пропозицію, Альона Шкрум.

Колеги, ще раз, давайте приймемо рішення з процедури розгляду цього закону. Ми пропонуємо від комітету зараз проголосувати за процедуру розгляду ad hoc для цього законопроекту і дати нам можливість озвучити потім правки, які ми прийняли також з головами фракцій та депутатських груп. Але спочатку проголосувати саму процедуру, це процедурне питання, ми не голосуємо зараз закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, цю пропозицію я хотів би зараз поставити на голосування, саме ad hoc . Готові голосувати?

Колеги, голосуємо, там буде поправка і по Шухевичу. Альона Шкрум оголосить всі ці поправки як наслідок всіх тих зауважень, які були в процесі обговоренні, ви їх всі почуєте. Я не думаю, що це має когось лякати.

І так, ad hoc , голосуємо, прошу підтримати цю пропозицію. Прошу підтримати. Колеги, голосуємо, прошу підтримати. Зараз ви побачите, що все буде абсолютно збалансовано, прошу підтримати.

Шановні колеги, 216 – це вже дуже добре.

Я прошу всіх, ще раз сконцентруватись на наступному, буде поправка і по пенсіям в тому числі, колеги!

Будь ласка, колеги, давайте ще раз підтримаємо цю логіку проходження, потім Альона Шкрум оголосить і ті питання, які не будуть узгоджені, ми ще раз їх обговоримо, домовились? Це абсолютно буде конструктивно, оскільки 1 тисячу 300 поправок, місяцями групи вели роботу над цим питанням. Я б просив всіх колег сконцентруватись, будь ласка, ad hoc пропозицію, прошу її підтримати.

Ми все зробимо так, як треба. Будь ласка, прошу підтримати. Прошу всіх підтримати, потім і буде поправка Юрія Шухевича, ми її оголосимо.

Будь ласка, прошу підтримати пропозицію ad hoc . Готові? Займайте свої місця. Займайте свої місця! Займайте свої місця! Голосуємо! Прошу підтримати ad hoc , прошу голосувати, колеги, голосуємо! Будь ласка. Прошу підтримати цю пропозицію.

214, шановні колеги.

Будь ласка, займайте свої місця. (Шум у залі)

Шановні колеги, будь ласка… Колеги, голосуємо ad hoc . Будь ласка, ще раз прошу підтримати. Голосуємо ad hoc , так, як ми домовлялися. Колеги, голосуємо! Прошу підтримати. Голосуємо, колеги.

Будь ласка, Альона Шкрум, хвилину.

Колеги, я хочу пояснити, в чому процедури ad hoc . У нас 1382 правки. 1382! Ми можемо прийняти процедурне рішення не йти по кожній з цих правок. Ми дамо всім слово! У нас є правки, які були узгоджені на деяких робочих групах, нарадах. Я їх озвучу, і тільки якщо ви їх підтримаєте, ми будемо їх ставити на голосування.

У нас також є правки пана Шухевича, які піднімали деякі з вас, і пана Пинзеника, які ми теж озвучимо і будемо за них окремо голосувати. Але я прошу дати нам можливість не проходити по кожній правці, а розглядати законопроект саме по тим питанням, де є спірні питання і висловлюватися депутатам тільки по спірним питанням. Я вам обіцяю, що це буде зараз пройдено правильно. Єдине, що не по кожній правці з 1382-х. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, колеги, ще раз, ми підемо з вами по поправках. Є ряд поправок, які треба обговорити, і ми їх обговоримо. Тому я дуже просив би вас підтримати. (Шум у залі)

Колеги, будь ласка, колеги, будь ласка, ще раз просив би вас сконцентруватися на тому, ми робимо ad hoc . Ми розглядаємо за особливою процедурою цей закон, уважно послухайте. Тисячу 300 поправок комітетом узгоджені. Якщо в когось з депутатів під час розгляду цієї процедури ad hoc буде питання, я дам вам можливість висловитися і по тій чи іншій поправці. Я не буду зараз ставити голосування в варіанті комітету, ми пройдемо, ще є купа поправок. Буде доповідь Альони Шкрум, ви її почуєте. Будуть ваші поправки враховані – добре, ні – піднімете руку, я вам дам можливість це зробити. Будь ласка, колеги, готові? Готові? У кого будуть питання по поправкам – я дам можливість висловитися позицію по поправкам. Ну давайте, колеги. Я прошу підтримати ще раз цю пропозицію, яка була оголошена Альоною Шкрум, а мною була роз’яснена.

Будь ласка, колеги. Я ж розумію, що хтось, можливо, хоче завалити тіло закону, щоби зараз ці поправки роздергати і вся робота, яка була місяцями, була просто кинута під ноги. Колеги, це тільки порядок розгляду, без ваших голосів закон не буде прийнятий, тому я і прошу всіх підтримати такий порядок розгляду цього закону. Невже це складно? Прошу підтримати на місцях, будь ласка, зайняли свої місяця, колеги депутати.

Я дам слово, Анатолій Сергійович. Прошу підтримати. Прошу підтримати, колеги, таку логіку розгляду. Готові? (Шум у залі) Голосуємо. Прошу всіх підтримати, щоб не втратити такий важливий закон, це процедура розгляду, будь ласка. Прошу підтримати.

Колеги, пропозиції від фракцій… Давайте ми зробимо таким чином, колеги, увага! Давайте ми зараз послухаємо те, що зачитає Альона Шкрум. Ви послухаєте, про що йде мова, і потім ми повернемося до розгляду по ad hoc .

Анатолій Матвієнко, хвилина.

Шановні колеги, Володимир Борисович! Матвієнко, фракція «Блоку Петра Порошенка». Справа в тому, що я особисто дав багато поправок. Я вдячний комітету, що він врахував більшість. Я особисто готовий підтримати цей закон, але в мене є потреба деякі правки, які я наполягаю, обговорити.

Тому немає ніякого ad hoc . Ви пропонуєте спочатку розглянути узгоджені, а потім пройти по решті. То так і сформулюйте, в якому тут сенсі цей ad hoc . Тоді я буду голосувати, як і всі, хто мають правки. А ви нас позбавляєте такої можливості. Тому сформулюйте: перше – ми голосуємо узгоджені, потім кожний має право свою поправку прокоментувати, ідемо по поправках. За цих умов можна голосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Те саме, ви просто не почули, я про це мав мову. Про те, що є узгоджені правки, які є у варіанті комітету. Ми зараз робимо ad hoc , щоб не йти по всім поправкам. Будуть поправки у Матвієнка, будуть поправки у народного депутата Шухевича, є поправки у народного депутата Левченка, ми дамо можливість висловитись, ви не полишимо це право депутата. Але якщо ви хочете зараз іти по стандартній процедурі, треба прийти всі 1300 поправок, але немає в цьому сенсу, бо багато з них, які були ухвалені самим комітетом, про це сказала і Альона Шкрум з трибуни. От саме цю логіку я прошу підтримати. Нормально?

Колеги, давайте, я прошу цю логіку підтримати всі фракції. В кого будуть зауваження по поправкам, я дам слово, без питань.

Прошу, колеги, прошу колеги. Є розуміння такого підходу7 Зрозуміло.

Прошу підтримати такий підхід, шановні колеги.

Хвилину, зупиніть голосування. Олег Ляшко, хвилина.

Олег Ляшко, Радикальна партія.

Шановний Володимир Борисовичу, я звертаюся до вас з великим проханням поважати наших виборців, громадян України, які нас делегували сюди до парламенту відстоювати інтереси їхні. Ми просимо слово, дайте нам, будь ласка, слово, не позбавляйте його.

Тепер що стосується пропозиції, яку ви дали. Частина третя статті 50 Регламенту чітко передбачає по процедурах, по яких може бути ad hoc , по процедурі другого читання ad hoc бути не може. Володимир Борисович, у минулому скликанні, де регіонали мали більшість, навіть вони так не ґвалтували, вони вимушені були розглядати друге читання, тисячі поправок і так далі, а ви ґвалтуєте гірше, ніж регіонали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. От дивіться, от чесно, Олег Валерійович, я цього сам не розпочинав перший. Якщо регіонали і когось ґвалтували, то я навіть на таке не здатен.

Прошу, колеги, прошу це врахувати.

Я можу бути тільки дуже наполегливим в тих випадках, якщо ці рішення слугують інтересам українського народу. Тому закликаю вас і вашу фракцію підтримати логіку, яка запропонована профільним комітетом задля того, щоб закон, якого з острахом бояться корупціонери і блатчики, ми могли прийняти і розглянути його як належить. Тому дуже прошу підтримати таку логіку. Підкреслюю, якщо будуть поправка, я дам можливість народним депутатам ці поправки оголосити. Будь ласка, прошу це підтримати.

Бурбак Максим, хвилина, і переходимо до голосування. Займайте свої місця.

Шановні колеги, це надважливий закон, який ми сьогодні повинні прийняти. Тому теж давайте йти по логіці спікера, і будемо приймати цей законопроект в режимі ad hoc .

По-друге, хочу нагадати всім, що, якщо ми не приймемо цей законопроект, з 1 січня входить в дію законопроект про держслужбу ще з часів Януковича. З цього хочемо допомогти чи як? Голосуємо «за»!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оце буде ще, да, сюрприз.

Колеги, давайте ще раз, логіку, яку я озвучив, яку озвучила Альона Шкрум, Анатолій Сергійович Матвієнко її підтвердив. Будь ласка, займаємо свої місця.

Колеги, ну, що, підтримаємо? Ну, давайте, займайте свої місця. Це ж не моя власна ініціатива, колеги. Було багато узгоджувальних нарад, було засідання комітету. Я дам можливість вам висловитись.

Колеги, давайте ще раз. На цю пропозицію нам треба 226. Я всіх закликаю проголосувати. Готові? Займайте свої місця, голосуємо. Народні депутати, займайте свої місця.

Будь ласка, голосуємо. Ad hoc . Я дам вам можливість виступити. Голосуємо, колеги. Прошу підтримати таку логіку дій. Кожен буде мати можливість висловитись.

Колеги, прошу ще раз підтримати цю пропозицію. Голосуємо! Голосуємо! Ще раз голосуємо! Прошу підтримати. Я дам можливість висловитись всім, не переживайте. Прошу підтримати. Голосуємо! Прошу підтримати.

А тепер заспокоїлись. Зараз виступає Альона Шкрум. Потім Юрій Шухевич виступить. Потім Юрій Левченко виступить, Анатолій Сергійович. І все буде нормально. Ми зробили відхилення від стандартної процедури, і це нормально.

Будь ласка, Альона Шкрум, будь ласка, 5 хвилин, доповідайте.

Колеги, дуже вам дякую за підтримку. В чому тут проблема, закон дійсно є цілісним, його не можна розбалансовувати, ми дуже важко шукали ті баланси. Ми ж розуміємо, що різні органи влади хотіли собі якихось виключень, різні фракції хотіли конкретних виключень. Тому ми це все збалансували в комітеті, зробили не один раз. І саме тому я пропоную дійсно відходити від редакції комітету, брати її за основу, всі, хто буде мати свої пропозиції щодо врахування поправок, які комітети не врахували, ми будемо їх озвучувати звісно.

Я ще раз нагадую, що, по-перше, я попрошу при голосуванні за цей законопроект доручити, дати доручення від Голови Верховної Ради доручити комітету та секретаріату Комітету з держбудівництва та місцевого самоврядування здійснити спільно з Головним юридичним управлінням його техніко-юридичне доопрацювання, тому що кожна правка, яка буде врахована або не буде врахована, буде потребувати техніко-юридичного доопрацювання. Тому перше, це перше моє прохання.

Друге. У нас відбулося дві наради з керівниками фракцій, депутатських груп парламенту за ініціативи Голови Верховної Ради, на яких були узгоджені конкретні позиції, які я вам зараз зачитаю. Це технічні зауваження. Я кожне можу обґрунтувати, просто, будь ласка, послухайте уважно.

Перше. З метою узгодження основних позицій законопроекту за результатами такої наради пропонується внести такі уточнення. Передбачення набрання чинності закону не з 1 січня, як у нас зараз в законі, а з 1 травня 2016 року. Закон важкий, комплексний. Нам треба підготувати і дати доручення Кабінету Міністрів підготувати не один, не два, а більше 30 підзаконних нормативно-правових актів. Тому з 1 травня закон вступає в дію. І ми доручуємо Кабінету Міністрів у місячний строк з дня опублікування закону підготувати та подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо проведення законодавчих актів у відповідність цим законам. Я думаю, що це не може бути якихось суперечностей з приводу цієї норми.

Далі. Частину четверту статті 91 викласти у такій редакції, уточнення: «керівник Апарату Верховної Ради України призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою України у порядку визначеному Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України».

Далі. Доповнити статтю 91 новою частиною у такій редакції «керівник Апарату Адміністрації Президента України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України».

Далі. Передбачити у підпункту 17 пункту 3 розділі ІХ, розділі ХІ, вибачте, «Прикінцевих та перехідних положень» доповнення пункту 2 частинами першої статті 3 Закону України про запобігання корупції новим підпунктом такого змісту «представники громадянських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, які входять до складу конкурсної комісії, утворених відповідно до Закону про державну службу». Я поясню цю правку, бо вона складана технічна. У нас є комісія з вищого корпусу державної служби, до якої входять, в тому числі представники громадських об’єднань. Ми просимо, щоб на них теж розповсюджувалася дія Закону про запобігання корупції. Вони будуть приймати рішення вибирати за конкурсом найвищих посадових державних службовців нашої держави. Вони теж змушені будуть подавати декларації за Законом про запобігання корупції. Я думаю, що це дуже правильна річ, яку варто підтримати. Дякую.

Далі. Доповнити статтю, якою врегульовується питання оплати праці державних службовців відповідно до заяви зробленою Прем’єр-міністром тут на попередньому тижні роботи Верховної Ради. Фонд оплати праці державних службовців формується за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів, які надходять до державного бюджету в рамках програм Європейського Союзу від міжнародних фінансових організацій, донорських установ та від урядів іноземних держав. Порядок використання таких коштів, які надходять до державного бюджету в рамках програм Європейського Союзу і коштів міжнародних фінансових організацій та інших держав, затверджується Кабінетом Міністрів України.

І останнє, колеги, я мушу повідомити, що правка 211 пана Миколи Княжицького, Ярослава Лесюка, Ірини Суслової та Остапом Семераком була сьогодні відкликана. Тому я прошу також внести редакційні зміни до законопроекту в зв’язку з відкликанням правки номер 211.

Це все, колеги. Дякую дуже.

Шановні колеги, фактично от все, озвучений результат роботи цілої команди і комітетів. Є пропозиція…

Юрій Шухевич. Будь ласка, пане Юрію.

Шановні депутати! Згідно з коаліційною угодою ми зобов’язалися всі назначати пенсії за єдиним принципом. В «Перехідних положеннях» даного закону є порушення. Порушення, тому що це є повернення до привілейованих пенсій.

Тому я вас прошу підтримати мою поправку 1341 і проголосувати за неї. Дякую.

Колеги, дійсно, це важливі поправки в «Прикінцевих положеннях».

Щодо вашої правки, комітет неодноразово проговорював це питання. Ми зазначили, що пенсійне забезпечення державних службовців не має бути окремим від пенсійного забезпечення звичайних громадян України. Саме тому в тексті закону, а не в «Прикінцевих» чи «Перехідних положеннях», ми передбачили, що пенсійне забезпечення державних службовців формується на загальних підставах.

Але, будучи, спілкуючись з юристами і будучи в принципі раціональними людьми, ми розуміємо, що ті люди, які 20 років або більше 20 років, чи більше 10 років пропрацювали на державній службі, приходили на державну службу з трудовим договором щодо конкретних пенсій державних службовців, платили вдвічі більше внески ЄСВ. За порадою юристів ми вважаємо, що ми маємо до дня опублікування закону свої зобов’язання перед такими людьми виконати. З дня опублікування закону жодних інших пенсій для державних службовців не буде і бути не може.

Тому серцем комітет з вами, ми, дійсно, підтримуємо, що всі громадяни рівні перед законом і не мусить бути жодних привілей. Але ті люди, які більше 10 років і більше 20 років пропрацювали вже на державній службі, було визначено комітетом, спільно з юристами, в тому числі…

ШКРУМ А. В тому числі європейськими експертами, мають мати пенсію, відповідно до якої вони пропрацювали вже все своє життя. Крім того, ми боїмося створити прогалину, коли ці пенсії будуть повертатися через суди, через Європейський суд з прав людини і через судові установи. Дякую.

Вона відхилена, ця поправка, нам треба 226, щоб вона була врахована. Дякую.

Я думаю, що перед тим, як переходити до голосування за закон, ми цю поправку, по пенсіям, поставимо на голосування, щоб всі були присутні в залі, і визначаться депутати Верховної Ради.

Далі. Оскільки вона була відхилена. 288 поправка. Юрій Левченко.

Левченко, «Свобода», 223 округ, місто Київ.

Ну, по-перше, я хотів би звернутися як до головуючого так і до наших глядачів, до українського народу. Немає в Регламенті Верховної Ради України Закону «Про Регламент Верховної Ради України» поняття ad hoc в другому читанні. Тобто це, що зараз відбувається, на жаль, приймається в принципі потрібний закон, приймається в порушення Регламенту, порушення закону, так званих, європейських норм, про які ви говорите.

Ми б замість того, щоб обговорювати ці норми, ми б вже давним-давно половину поправок пройшли. Наприклад, в західноєвропейських парламентах, в американському парламенті деякі законопроекти обговорюються три дні. Нічого, депутати працюють і не розходяться, не гуляють, все нормально.

Щодо моєї поправки, то законопроектом визначено, що керівник державної служби за заявою державного службовця може утворити комісію в складі не менше трьох осіб для перевірки викладених у заяві фактів, мається на увазі про дисциплінарні порушення. Проте не визначено, хто саме може входити до персонального складу такої комісії, тобто лишається це на рішення відповідного керівника. Ми розуміємо, які комісії буде цей керівник створювати, це абсолютно робить цю норму бутафорною.

Моя поправка пропонує конкретно прописати, хто має входити до відповідної комісії, які люди мають входити…

Будь ласка, коментуйте.

Дякую, пане Левченко. Ми дуже уважно розглядали взагалі весь розділ щодо дисциплінарних комісій, дисциплінарної відповідальності державного службовця і визначили, що до складу комісії включаються в однаковій кількості представники керівника державної служби, визначені ним з числа державних службовців, цього державного органу, представники державного службовця, самого, визначені ним з числа державних службовців цього органу, та представники виборного органу первинних профспілкових організацій, делеговані рішенням цього органу.

Ви пропонуєте включити також до цього експертів та інших представників громадських об’єднань, утворених відповідно до Закону про громадські об’єднання. Знову ж таки це питання дискутувалося комітетом. Комітет визначив, що, враховуючи кількість цих можливих дисциплінарних комісій, враховуючи, що треба буде шукати весь час представників громадськості, ми не можемо до кожної комісії зобов’язати залучати цих представників. Це може робитись відповідно, якщо про це буде згода. Але зобов’язати залучати представників громадськості і громадських об’єднань ми не можемо в кожну комісію. Це, до речі, було погоджено на робочій групі із самими представниками громадських об’єднань. Крім того, порядок має вже бути виписаний в підзаконних актах, давайте не переобтяжувати закон, виписуючи порядок призначення кожного…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, колеги, 288 поправка, відхилена комітетом. Автор – Юрій Левченко, не підтримана комітетом, будь ласка, 288.

Поправка Юрія Левченка, яка не врахована комітетом.

652, Юрій Левченко.

Дякую. По-перше, я хотів би коротко прокоментувати минулу відповідь доповідача щодо підзаконних актів і так далі. Ми чудово розуміємо, яким чином Кабмін буде робити підзаконні акти, таким чином, щоб ці дисциплінарні комісії були абсолютно бутафорні. Власне кажучи, так і буде, і вони будуть так само вирішувати, що все чудово.

Далі, моя поправка номер 652 стосується обов’язкового запровадження анонімного тестування при складенні іспиту для зайняття вакантної посади. Тобто щоб не було прив’язки до прізвища, щоб не було відомо, хто перевіряє чий тест, щоб кожному кандидату був присвоєний певний анонімний номер, і тільки під цим номером вони були б ідентифіковані при перевірці їхніх тестувань. Це абсолютно нормальна практика, правильна практика, абсолютна практика переважної більшості розвинутих країн, яка присутня в державній службі Великобританії, державній службі Німеччини і так далі.

Якщо ми хочемо побороти хоч трошки ту корупцію, яка є зараз, то треба було б ввести це анонімне тестування, а то знову будуть знати, хто кого перевіряє і будуть заздалегідь домовлятися, і все буде чудово, і буде така сама державна служба, як завжди.

Тому прошу підтримати мою поправку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментуйте.

Дякую, колеги. Це правка 652-а. Дійсно, у нас наразі передбачається, що кандидати, які вже пройшли конкурс і пройшли перевірку, передбачену частиною першою цієї ж статті, проходять тестування відповідно до порядку проведення конкурсу, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Я вас запрошую долучитися до розробки цього порядку проведення конкурсу, який вже напрацьовується в нас держслужбою та, в тому числі, представниками громадськості і депутатами народними.

Ну, проблема в тому, що ми в законі не можемо врахувати все, колеги. От ми зараз намагаємося через відсутність довіри до Кабінету Міністрів, через відсутність довіри один до одного врахувати кожні деталі, анонімне тестування, хто буде складати це тестування, як воно буде складатися.

Мені б теж хотілося таку правову визначеність, але це неможливо. Нам треба просто виконувати контрольні функції українського парламенту і забезпечувати контроль над діяльністю Кабміну і над тими актами, що він буде розробляти. Але прописувати у величезному законі всі порядки неможливо фізично. Дякую.

Тому комітет пропонував відхилити цю поправку.

Будь ласка, 652 поправка Левченка, яка не підтримана комітетом.

Будь ласка, 660 поправка. Будь ласка, Юрій Левченко.

Дякую. Дякую. Ну, знаєте, коли я чую про те, що довіра-недовіра до Кабміну, і давайте працювати по нормативним актам Кабміну, таке враження, що ми зараз живемо не в Україні, а в якійсь країні Західної Європи, де Кабміну нас дуже чесний, де немає корупції, де намагаються працювати на людей і так далі. Ну, що за? Вибачте, будь ласка. Альона, ну, такі речі, ну, це серйозно ви такі речі говорите. Який Кабмін? Кабмін пропише такий порядок, який буде зручно для того, щоб проштовхувати своїх людей, як вони завжди і робили, тому і існує парламент для того, щоб на момент формування актів балансувати.

І, зокрема, моя поправка 660 – це теж цього стосується, щоб. Тому що у вас було спочатку прописано, що третина конкурсних комісій формується з представників громадських об’єднань, правда, не було прописано, яких саме, ну, не чітко там було прописано. Ви ці громадські об’єднання взагалі зараз викинули, згідно вашої поправки 667. Я не буду ставити її на підтвердження, щоб мені не розказували, що я закон ламаю. Але закликаю проголосувати за мою поправку 660, яка все ж таки лишає третину конкурсних комісій, членів конкурсних комісій від громадських об’єднань і прописує конкретно які це громадські об’єднання мають бути. Тому що якщо знову віддати повністю на поталу виконавчій владі, то ця держслужба залишиться так ж.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прокоментуйте, Альона Шкрум.

Дякую. Правка 660, правильно? Ну дивіться, ми відхилили вашу правку комітетом не через те, що представники громадських об’єднань не залучені. Як раз концепція, принципи цього закону щодо конкурсної комісії категорії «А» – обов’язково залучені 4 представники. Ми її відхили через інше питання, ми відхили, тому що ви пишете: «Конкурс на посади голів місцевих державних адміністрацій та їх заступників проводить конкурсна комісія утворена Адміністрацією Президента України». А це не вноситься з принципами нашого закону, де єдина комісія, без розмежування комісії при Адміністрації Президента чи при Кабміну, єдина комісія з вищого корпусу державної служби – це була причина. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Юрій, ви наполягаєте на голосуванні 660 поправки? Наполягає. Шановні колеги, хто підтримує поправку 660 народного депутата Левченка, ми почули позицію комітету, прошу проголосувати. Будь ласка, голосуємо 660 поправка Левченка, будь ласка.

Пане Юрій, наступна ваша поправка – 1080-а.

Будь ласка, 948, бо там 9, 4, 8.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ваша поправка?

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Моя, моя.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 948, добре. Будь ласка.

Дякую. Ну, по-перше, шановна пані Шкрум, ви трішки… доповідали по 660-й, і трішки не так сказали. Те, що ви казали про Адміністрацію Президента, — це був ваш власний, первинний варіант, який ви потім скасували. Моя поправка стосувалася вашого якраз, первинного варіанту, відповідно там і написано «Адміністрація Президента» насправді. Ну а ви потім забрали з нижчестоящих конкурсних комісій, взагалі забрали громадські організації, вашу поправку 667, ну, але це інше.

Моя поправка 948-а чого стосується? Це питання мінімальної заробітної плати державних службовців. І вона нібито врахована, що, справді, має бути дві мінімальні заробітні плати для державних службовців, так? Але насправді потім ми бачимо в «Перехідних положеннях», ваших поправках 1300, 1200, що це буде дуже поступово, і тільки з 2019 року вони справді отримають ці дві мінімальні заробітні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте, пане Юрій.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я просто зараз хотів би звернутися і до цього залу, і до українського народу. Я не буду зараз «валити» ці ваші поправки, 1300, тому що знову розказують, що Левченко закон знищує, як ви там на «Фейсбуці» пишете. Але насправді, якщо державний службовець, який приймає рішення, підписує документи, які вартують мільйони, мільйони гривень, отримує 1 тисячу 100 гривень заробітної плати, то це коштує державі мільярди, мільярди коштує державі такі корупційні державні службовці.

Тому все ж таки, мабуть, треба було би цю норму ввести не з 2019 року, а вже з наступного року. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Прошу прокоментувати 948 поправку, пані Олена.

Дякую, колеги. Дійсно, комітетом проведено окреме засідання по оплаті праці державних службовців. І, колеги, повірте, ми чітко усвідомлюємо, що неможливо ні вимагати достойної праці від державного службовця, кваліфікованої, професійної, ні побороти хоча б мінімальну корупцію без достойної оплати праці державного службовця. Тому комітетом ми напрацювали окремо концепцію. Ми заклали гарантії для підвищення зарплати державних службовців. І ці гарантії якраз полягають в тому, що ми врахували одну з ваших правок, пане Левченко, де написано, що розмір посадового окладу державного службовця, мінімального посадового окладу, становить дві мінімальні заробітні плати, що на сьогодні трошки більше, ніж 1270 гривень.

Але, провівши консультації з Міністерством фінансів і з урядом, який до нас заходив весь час на робочі групи і приймав участь, ми розуміємо, що реально цих коштів немає на цей рік, цей бюджет не може це посилити через кількість державних службовців. Тому пропонується закласти це як гарантію, і починати поступове збільшення вже з 1 січня 2017 року. І, дійсно, ця гарантія буде діяти повністю через 2 роки. Якщо у нас будуть можливості раніше це зробити, я думаю, що ми з вами маємо добиватися раніше це зробити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте 30 секунд.

ШКРУМ А.І. Комітет підтримав збільшення суттєвих гарантій і підтримав вашу правку щодо збільшення. А, дійсно, ми змушені були перенести на один рік початок вступу ції тієї правки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Юрій знімає дану поправку.

І остання поправка, яку він оголошував, це 1080 поправка. І очевидно настоює на виступі Юрій Левченко.

Будь ласка, включіть мікрофон Левченкові, 1080 поправка.

Дякую, одразу попереджаю, тут написано, що поправка врахована частково, насправді вона взагалі не врахована, і це дуже важливий момент.

Законопроектом пропонується створювати дисциплінарні комісії при кожному державному органові, яке створюється за наказом керівника відповідного державного органу. Тобто дисциплінарна комісія перебуватиме у прямому підпорядкуванні керівника, який, власне, і притягатиме до відповідальності того чи іншого державного службовця. Таким чином дисциплінарна комісія ніколи не виноситиме рішення, які суперечать думці керівника такого державного органу.

Вважаю, що задоцільно створити відповідні дисциплінарні комісії при центральному органі виконавчої влади, які забезпечують і реалізують державну політику у сфері державної служби. У такий спосіб зберігатиметься в неупередженості діяльності дисциплінарних комісій.

Тобто я закликаю, щоб не залежали дисциплінарні комісії від безпосереднього керівника того державного службовця, якого вони мають розглядати, ну це абсурд, це прямий конфлікт інтересів. Який керівник дозволить об’єктивно розглянути дисциплінарне порушення свого безпосереднього підлеглого? Що ж ви робите, люди добрі?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пані Олена, прокоментуйте.

Колеги, у нас було знову ж таки окремо засідання комітету, окремо засідання робочої групи щодо дисциплінарної комісії.

Пан Левченко пропонує принципи, які ми частково врахували. І ці правки частково враховано. Але це не може бути комісія, яка взагалі незалежна, і до якої не належить жоден представник від державних службовців цього органу. Я ще раз просто нагадую, як ми це комітетом зазначили, дисциплінарна комісія діє у складі не менше 6 членів. І до неї входять різноманітні представники, представники профспілок в тому числі. Можуть входити представники громадянських об’єднань. Представники входять від державного службовця і від керівника органу. Те, що вона утворюється при керівнику органу, не означає, що там тільки його представники, ви ж це розумієте чудово. Тому правки комітетом пропонується відхилити, врахувати частково, вибачте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ви почули позицію і комітету, і автора поправки. Юрій Левченко наполягає на голосуванні? Хто підтримує пропозицію поправку 1080 прийняти повністю, а комітет її прийняв лишень частково, прошу проголосувати. 1080, поправка Левченко. Прошу голосувати.

Поправки, які озвучував народний депутат Левченко, завершені. Переходимо до поправок Юрія Шухевича.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, вони озвучені, ці поправки Юрієм Шухевичем. Я потім їх озвучу. Чи ще раз?

А, прошу, будь ласка, Юрій Шухевич. Потім – Руслан Князевич.

Шановні депутати, я прошу про підтримку, спочатку про підтримку поправки 1341-ї, а так само поправки 1333-ї. В ім’я того, щоб пройшов закон, я готовий зняти перерахунок, 33 поправки, перерахунок всіх колишніх призначених пенсій. В тому числі і тих, з яких на основі секретних указів Президента колишніми секретарями обкомів і ЦК партії. Прошу підтримку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коментуйте від комітету.

Будь ласка, Руслан Князевич.

Дякую, шановний пане Голово, шановний доповідач. Мої поправки, там багато поправок. Але я хотів би все ж таки сконцентруватися на двох поправках, які є ключовими серед моїх. Вони стосуються питань, які надійшли до парламенту від суддівської влади. Ви пам’ятаєте, пан Голово, до вас надійшов лист від Голови Конституційного Суду, всіх судів України, Державної судової адміністрації, Ради суддів, Вищої ради юстиції з приводу того, щоб не порушувати в правах помічників суддів і працівників Апарату суддів.

Йде мова про поправки номер 108 і 1256. Я прошу поставити їх на підтримку, оскільки в цьому зверненні представники суддівської влади говорять про те, що таке звуження прав працівників суду може мати наслідки, оскільки не вбачають ознаки неконституційності в такого роду поправках.

Для того, щоб не провокувати зайві судові позови і судові розгляди в тому числі і подання до Європейського суду з прав людини, і до Конституційного Суду України, я просив би все ж таки підтримати ці поправки, які знімуть напругу, яка зараз існує. Дякую.

108 поправка і 256-а, які відхилені комітетом. Будь ласка, прошу доповідача, інформуйте.

Дякую, пане Князевичу. Комітет мав розмови з цього приводу. І, дійсно, у нас є чітке відокремлення, як ви знаєте, посад патронатної служби, тобто людей, які приходять з міністром або з суддею, або з народним депутатом, прес-секретарів, радників міністрів, радників державних службовців і посади державної служби. І за цією ж концепцією ми вивчали нормативно-правові документи щодо помічники суддів. За цією ж концепцією помічники суддів не проходять конкурсний незалежний. Вони приходять сюди і вони йдуть сюди, і вони не є кар’єрними державними службовцями, вони не залишаються в суді фактично і не переходять на вищі державні посади. Тому за цією концепцією ми обговорювали це з представниками судової гілки влади. Ми виключили їх з державної служби, вони є патронатною службою. Є. Працівники апарату… Я просто відповім, дуже важлива річ. Працівники апарату безперечно є державними службовцями і це у нас записано, тому що у нас написано в статті 3, що на державну службу розповсюджується на державних службовців останній пункт інших державних органів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич, ще раз уточнення.

1256 поправка стосується того, що ми звужуємо в правах працівників суду. Іде мова не про помічників, іде мова про тих людей, які працюють на державній службі. Зважаючи на те, що в такий спосіб ми породжуємо конкуренцію двох норм. Оскільки є Закон про статус суддів, в якому передбачені ці права, і буде Закон про державну службу, де ці права обмежуються. Зважаючи на те, що ці дальше суди будуть користуватися тією нормою, яка їм потрібна, і відповідно будуть породжувати шляхом прийняття судових прецедентів певні колізії в діяльності. Щоб уникнути цих речей, я прошу 1256 поправку підтримати і зняти принаймні на цьому етапі. Дальше ми будемо дивитися як ця ситуація буде розвиватися.

Колеги, я не заперечую з 1256 поправки. Дійсно, комітет прийняв рішення її відхилити, але це «Прикінцеві і перехідні положення». Я не заперечую проти її врахування. Давайте підтримуємо поправку.

1256 поправка – це та, яка потребує підтвердження. Ми перед тим, як будемо голосувати, Руслан Петрович, закон, ми це розглянемо.

Будь ласка, шановні колеги. Так довго ішли до ad hoc , і що зараз ні в кого питань нема вже.

Шановні колеги, ми з вами пройшли всі поправки, всі висловились. Юрій Дерев’янко, будь ласка.

Прошу всіх народних депутатів заходити до зали Верховної Ради України. А ми потім перед тим як будемо…

Юрій Дерев’янко, партія «Воля». Шановний головуючий, шановний доповідачу, наші поправки стосувалися здебільшого формування національного кадрового резерву і прозорості добору тих кандидатів, які претендують на державну службу. І вони передбачали механізм, при якому в онлайн режимі всі бажаючи піти на державну службу могли зареєструватися, і чиновник зобов’язаний їх запросити на відповідний конкурс. Натомість, ці всі поправки були повністю проігноровані. І я сподіваюся, що робоча група, яка буде забезпечувати розробку порядку проведення конкурсу, який був затверджений Кабінетом Міністрів, врахує цю ідею для того, щоби ми могли всіх бажаючих довільно зареєструвати на сайті, який має вести відповідний орган з державної служби, і цей відповідний орган має всіх цих людей запросити до конкурсу, а не маніпулювати тими заявами, тими оголошеннями в газетах чи інших речах, які не дають фактично можливість взяти участь в конкурсі. Тому прошу цю ідею врахувати для реалізації у відповідній постанові уряду. Дякую.

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка, Остап Семерак.

Шановні колеги, я хотів би підтримати від імені нашої фракції процедуру по який ми пішли. Насправді Закон про державну службу абсолютно потрібний. І в підкреслення заяви чи, точніше, оголошення доповідача Альони Шкрум хотів би сказати, що ми, автори 211 поправки, підтверджуємо її відкликання, що є наслідком ліквідації пункту 6 8-ї статті. І я хотів би, щоби це було підтверджено головуючим і доповідаючим при голосуванні, що наше відкликання веде до ліквідації в тексті закону пункту 6, і відповідно наступні пункти змінюють свою нумерацію. Обов’язково врахувати це під час голосування. Дякую. Озвучити і проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Альона Шкрум.

Дякую. Я підтверджую під стенограму, що, дійсно, зняття цієї поправки означає ліквідацію пункту 6. Пункту 6 в законі не буде, і відповідно з техніко-юридичним доопрацюванням ми це зробимо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу займати свої місця у залі Верховної Ради України. Шановні колеги, прошу займати свої місця у залі.

Володимир Михайлович Литвин.

Будь ласка, займаємо свої місця і готуємося до голосування.

Шановний Голово, я звертаюсь до вас і до доповідача відносно поправки 1256. Так вона буде підтримана при постановці на голосування? Так я зрозумів?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Логіка буде наступна: у нас є три поправки: дві озвучені народним депутатом Шухевичем, які ми не голосували, і одна поправка 1256, яку оголосив Руслан Петрович Князевич. Ми зараз їх поставимо перед голосуванням, а потім в цілому вже, відповідно до результатів голосування.

Будь ласка, Володимир Михайлович Литвин. Будь ласка.

Так можливо таким чином, щоб досягти позитивного результату, поставити на голосування з урахуванням всіх трьох поправок закон в цілому і все. Тоді ми підтримуємо всі разом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там є окреме уточнення по 1333, там треба правильно сформулювати. Але ми не втратимо ці три поправки, я думаю, що вони всі будуть враховані. Тому ми і переносимо їх на голосування перед ухваленням закону в цілому.

Будь ласка, займаємо свої місця, шановні колеги, будь ласка.

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка, шановні колеги, заходимо в зал, займаємо робочі місця.

Це один з найважливіших законопроектів і цього тижня це глобальна реформа, і важливо, щоб ми відповідально змогли проголосувати. Прошу займати робочі місця. Прошу приготуватися до голосування. Секретаріат Верховної Ради прошу повідомити, що зараз відбудеться голосування. Будь ласка, займаємо робочі місця.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, готові голосувати? Зараз ми переходимо до голосування по поправкам. Будь ласка.

І так 1341 поправка. Озвучує Альона Шкрум.

Колеги, так як пан Шухевич зняв перерахунок, то ми маємо тоді говорити, що 1333 може бути врахована без перерахунку, оскільки він її зняв, і 1341 зал може визначитися, комітет її відхилив, зал може визначатись. Спецпенсії.

Добре. По суті, я ще раз скажу. Колеги, це «Прикінцеві положення», де зазначено, що якщо людина пропрацювала на державній службі 10 років та більше, вона отримує пенсію відповідно до конкретної статті діючого Закону про пенсійне забезпечення. І, якщо вона пропрацювала більше 20 років на день прийняття закону на державній службі, вона так само отримує пенсію відповідно державного службовця.

Пан Шухевич пропонує виключити цей пункт взагалі з закону, тобто все пенсійне забезпечення загальним навіть для тих людей, які по 20 років і більше працювали на державній службі, платили подвійні внески і розраховували на окрему пенсію. Дякую.

Віктор Михайлович Пинзеник, будь ласка, пояснення, і будемо голосувати.

Займайте свої місця, шановні народні депутати.

Віктор Михайлович Пинзеник, будь ласка.

Шановні народні депутати! Мова йде про відновлення дії простої норми Конституції. Всі громадяни України рівні перед законом, і для всіх громадян України має діяти єдиний пенсійний закон. І те, що запропонував наш колега Юрій Шухевич, прошу всіх підтримати в редакції, в якій він запропонував і правку 1333 і 1341. Прошу проголосувати, я думаю, з цими правками закон має шанси бути ухваленим.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, і так: поправка 1341, Юрій Шухевич її оголосив, про створення єдиної системи пенсійного забезпечення. Ця поправка, якщо ми її підтримаємо вона унеможливить спеціальні пенсії. Це ми будемо послідовні у своїх рішеннях, які ми приймали перед тим, тому прошу її підтримати, 1341 поправку. Готові голосувати? Це по пенсіях. Готові? 1341-а.

Будь ласка, займаємо свої місця.

Будь ласка, ще буде уточнення по 1333 поправці.

Будь ласка, 1333 поправка, уточнюйте.

По 1333-й так само, якщо ми з вами приймемо рішення прибрати спеціальні пенсії по 1341-й, нам треба таке ж рішення прийняти по 1333-й, окрім перерахунку, як зазначив сам автор поправки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є пропозиція проголосувати 1341-у, 1333-ю і 1256-у. І з врахуванням того, що під стенограму оголосила Альона Шкрум з трибуни, в цілому, у другому читанні і в цілому весь цей законопроект. От є така пропозиція, шановні колеги. Не… Да, добре.

1341-а поправка, по пенсіям. Вона була відхилена. Є пропозиція її врахувати. Будь ласка, визначайтесь, 1341-а поправка, Юрій Шухевич. Готові голосувати? Голосуємо! Увага, поправка 1341-а. Голосуємо!

1333-я поправка, будь ласка.

Будь ласка, Олег Ляшко, хвилина.

Олег Ляшко, «Радикальна партія». Я звертаюсь до шановних колег і шановної фракції «Народного фронту», частина з яких щойно не проголосувала за поправку. Наша поправка передбачає, що всі громадяни України повинні отримувати пенсію на однакових умовах, скільки заробляв – стільки і отримуєш без жодних привілеїв.

Я прошу весь зал підтримати поправки про вилучення пільгового пенсійного забезпечення державних службовців. І я гарантую, що фракція Радикальної партії віддасть у повному складі голоси за закон у цілому з урахуванням поправки Шухевича щодо пенсійного забезпечення рівного і однакового для всіх. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Людмила Денісова.

Давайте трошки заспокоїмося, колеги, так краще, коли тихіше – краще працювати.

Добрый день, уважаемые коллеги! Я бы хотела не… трошки хотіла пояснити, чому така норма записана в перехідних положеннях. Це стосується тих громадян, які відпрацювали вже майже все життя на державній службі. Вони сплачували до 2010 року в п’ять разів більше внесків. Вони зараз сплачують, хоча їм не призначають таку пенсію. в 2,5 рази більше. Тому я звертаюся до пана Ляшка, ми з вами обговорювали це питання, коли виникла така проблема і ви були згодні на те, що все ж таки рівні права для всіх. Якщо людина вже заплатила за такі пенсії, то потрібно їм таким чином і віддати. Дякую.

Репліка, було прізвище названо. Будь ласка, репліка, хвилину.

Шановна пані Людмила Денісова, я хочу, щоб громадяни України знали, державні службовці платять лише на 3 процента більші внески, то нехай на 3 проценти більше отримують і пенсію, а не в 5 разів, не в 10 разів порівняно із простими роботягами. Чому колгоспники, чому селяни, чому доярки, чому свинарки, чому вчитель і лікар, прогорбатившись, отримує копійчану пенсію, а ви, просидівши в теплому кабінеті, отримуєте все?

Тому ми наполягали на тому, щоб ліквідувати цю привілею. Ми дякуємо парламенту, що підтримав, із 1 червня ця привілея ліквідована. Тепер ви пропонуєте її вернути. Я прошу вас підтримати поправку, ліквідувати пенсійні привілеї для державних службовців — і в цілому голосувати прогресивний, сучасний Закон про державну службу. Всі мають бути рівні перед законом, у тому числі і ми з вами!

Людмила Денісова, було назване прізвище. Але я вас прошу, перестаньте перекидати…

Шановні колеги, я думаю, що ніхто не буде заперечувати в тому, що я більше знаю, ніж хтось підказував зараз пану Ляшку, скільки людина сплачувала внесків. Я дуже вас прошу повернути увагу ні до прокурорів, суддів, народних депутатів, держслужбовців високого рівня. Це стосується органів місцевого самоврядування в тому числі, вони платили, і зараз їх просто позбавлять пенсії, на 200-300 гривень будуть менше їм платити. А таких майже 200 тисяч. Давайте подумаємо про них.

Колеги, ви навчіться виступати без прізвища. Олег Ляшко. Названо було прізвище. Репліка.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Я вам скажу, шановна пані, хто мені підказував: мені баба Маня в селі підказує, яка прогорбатила все життя – і 940 гривень пенсії! Мені дід Іван підказує на заводі, який сталеваром пропрацював – і отримує копійчану пенсію! Мені підказують медики і вчителі, які життя віддали, рятуючи людей, і отримують копійчані пенсії! От хто мені підказує! А водночас я бачу держиморд у кабінетах, теплих, затишних, охайних, які папірці з одного кінця стола в інший перекладають – і 10 тисяч пенсії в місяць отримують! Де справедливість?! Чому ви грабуєте простих роботяг і віддаєте все тим, кого вони годують?

Тому я прошу парламент, це дискусія світоглядна: або ми живемо всі однаково, по одному закону, або ми залишаємо привілейовану касту. От яка дискусія між мною і пані Денісовою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, можна одне питання? Дивіться, репліка на репліку, маємо завершити, але… Хочете завалити закон?

30 секунд, Людмила Денісова. Її назвали на 59-й секунді.

Шановні колеги, я прошу вас заспокоїтись! Це питання не політичне, це питання життя людей, які йшли на роботу в місцеві органи самоврядування і все життя працювали маленькими спеціалістами для того, щоб зробити вибори, в тому числі таких, як ви. Я думаю, що ви не завжди були народними депутатами, а майже депутатами місцевих рад, я теж була депутаткою Верховної Ради Криму.

І вам всім раджу, що справедливість для всіх однакова. Що 22 стаття Конституції – рівні права для всіх. І зараз ми погіршуємо права цих людей, які все життя відпрацювали на такій службі, яка давала їм роботу, а зараз нам потрібно надати їм ту пенсію, яку вони заслуговують. Дякую.

Шановні колеги, дякую. Зараз буде….

Ви краще так щось ввічливе зробіть по відношенню до жінки, Олег Валерійович.

Колеги, увага, увага, це Закон «Про державну службу», і я розумію, що може бути різні підходи і різні бачення. І якщо ми з вами вважаємо, що нам потрібно особливо врегулювати пенсійне забезпечення людей, то давайте ми винесемо це окремо в дискусію і окремо будемо про це говорити. Але говорити зараз про це, щоб не найти підтримки кількості голосів, це не правильно.

Тому я просив би наступне. Давайте ми підтримаємо 1341 поправку, ухвалимо закон, цей закон вступає в силу з 1 березня… з 1 травня, вибачте. І далі ми зможемо поговорити про пенсії окремо. Але, не врегульовуючи це зараз, тому що це зараз роз’єднає весь зал. Ми будемо мати, відповідно, проблему. Тому просив би вас підтримати 1341 поправку і відповідним чином рухатися далі. Нормальна логіка? Зараз хтось каже «так», хтось каже «ні». Я думаю, що нормальна. Давайте, щоб це нас не зупиняло на шляху прийняття цього закону.

І так, колеги. У нас буде 5 місяців, на розгляд питань – 5 місяців, на розгляд питань, які є дискусійними, і ми зможемо знайти порозуміння. Бо зараз ми тут порозуміння не знайдемо. Тому дуже б хотілось, щоб це питання зараз врегулювати. Будь ласка, Альона Шкрум, і голосуємо.

Колеги, колеги, ну, насправді закон на 1382 правки, на величезну кількість сторінок, він перезавантажує всю систему. І щодо пенсій там одна строчка, одна. Ну, давайте не підмінювати поняття. В нашому законі немає взагалі іншого підходу, ніж загальні пенсії для всіх, хто працює з дня вступу в дію цього закону. Ну, закон просто не може мати зворотної сили. Але, колеги, у нас зараз проходить пенсійна реформа, у нас зараз буде пенсійне нове законодавство. Ми це все врегулюємо, і ми знайдемо тут консенсус. Ми не можемо цей закон заговорювати через одну строчку, одну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте, я вас дуже прошу підтримати правку 1341. Давайте її підтримаємо. У нас закон вступає в силу з 1 травня 2016 року. Ми окремі проблемні питання ще зможемо з вами доопрацювати. У нас буде десяток ще питань, якими ми можемо це врегулювати. Але своїми діями зараз і своєю політичною відповідальністю ми можемо це питання завалити.

Я би не хотів, щоб так відбувалось, колеги. Будь ласка, 1341 поправка. 1341 поправка. Будь ласка, давайте підтримаємо, давайте проголосуємо. 1341. Голосуємо, голосуємо. Прошу підтримати зараз, 1341 поправка.

1333-я. Це подібна поправка, її оголошувала Альона Шкрум. Повторювала це. Без перерахунку, з врахуванням того, що без перерахунку. 1333-я з уточненням, що без перерахунку. 1333 поправка. Голосуємо. Голосуємо.

Не набрала необхідної кількості голосів.

Наступна позиція. Це 1256 поправка, яку оголосив Руслан Петрович Князевич. 1256-а. Готові голосувати? Це нормальна поправка, вона не дискусійна була, всі її підтримали. Прошу її підтримати, 1256-а. Будь ласка. Оголошував Князевич, Руслан Князевич. Прошу підтримати. 1256-а.

Ще раз, колеги, 1256 поправка, яку оголошував Руслан Князевич. Про апарат суду, про суддів. Він її оголошував, аргументував, 1256-а. Прошу її підтримати. Будь ласка, колеги, 1256-а. Голосуємо. 1256-а.

Теж вона не знайшла необхідної кількості голосів. Очевидно, що ці питання потрібно буде додатково урегульовувати.

А тепер зайняли свої місця, шановні колеги. Прошу зайняти свої місця. Підготуватись до голосування. Будь ласка, колеги, прошу займати свої місця у залі, зараз буде сигнальне голосування. Будь ласка. Будь ласка, колеги. Будь ласка, займайте свої місця. Колеги, я ще раз хочу підтвердити, цей законопроект вступає в дію з 1 травня 2016 року. Виокремимо ці три питання. Зберемо експертів. На базі комітету проговоримо всі питання і врегулюємо питання і пенсії. Олег Валерійович, і пенсії врегулюємо питання. Врегулюємо питання суддів. У нас є п’ять місяців на врегулювання цього питання. Я переконаний в тому, що ми це зробимо. Прошу це підтримати. Готові?

І так, колеги, історичне голосування. Без перебільшення. Без перебільшення. Без перебільшення історичне голосування. Ми довго ішли до цього. 2490: проект Закону про державну службу відповідно до рішення висновку комітету з пропозиціями, які оголосила Альона Шкрум з трибуни під стенограму, з техніко-юридичними правками, сигнальне голосування. Прошу підтримати цей проект закону. Це сигнальне голосування щодо другого читання і в цілому, відповідно до моєї пропозиції. Прошу всіх підтримати, колеги. Голосуємо. Голосуємо.

А тепер голосуємо в другому читанні і в цілому. Голосуємо відповідно до тої пропозиції, яку я вніс. Голосуємо. Друге читання і в цілому у варіанті комітету з озвученими поправками, які були оголошені Альоною Шкрум, техніко-юридичними правками. Голосуємо і прошу підтримати в другому читанні та в цілому.

Колеги, по фракціях, будь ласка: 104 – «Блок Петра Порошенка», 71 – «Народний фронт», «Опозиційний блок» – 2, «Самопоміч» – 22, партія Олега Ляшка – 1, «Батьківщина» – 17, «Партія «Відродження» – 1 , «Воля народу» – 13, позафракційних – 30.

Шановні колеги народні депутати! Вітаю вас з прийняттям Закону про державну службу! Тепер у нас є 5 місяців для того, щоби всі необхідні питання врегулювати. Всіх вітаю з прийняттям цього важливого закону!

Оголошую перерву на 30 хвилин відповідно до Регламенту Верховної Ради України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час, відведений для перерви, завершений. Я прошу колег депутатів заходити в зал, займати робочі місця, підготуватися до роботи, будь ласка.

Нічого не чую, не кричіть.

Шановні колеги, будь ласка, заходимо в зал, готуємось до роботи. У нас недостатньо навіть для прийняття рішення про скорочену процедуру розгляду. Я дуже прошу депутатів зайти в зал і зайняти робочі місця.

Шановні колеги, зараз ми мали б продовжити голосування за включення законопроектів до порядку денного, але немає достатньої кількості депутатів. Чи не будете ви заперечувати, якщо перейду до розгляду питань порядку денного першого читання, а потім ми повернемось, коли в залі буде висока мобілізація? Не буде заперечень? Дякую всім депутатам за розуміння.

І я переходжу до розділу «перше читання», і тут стоїть у нас першим проект Закону про внесення змін до Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» (3483). Це професійний, спеціалізований закон, який не є конфліктним, і я прошу проголосувати за розгляд його за скороченою процедурою.

Колеги, я прошу проголосувати 3483 за скорочену процедуру. Підтримайте, будь ласка, колеги. Давайте проголосуємо. Голосуємо.

Ну, порадьте мені, переходимо на довгу процедуру, на повну чи змобілізуємося? Які ідеї? 40 голосів.

Секретаріат фракцій, я прошу, запросіть депутатів в зал, як і секретаріат Верховної Ради України. Я прошу вас підтримати розгляд за скороченою процедурою, проект Закону про контррозвідувальну діяльність.

Ну, там брифінг. Брифінг не треба робити під час засідання Верховної Ради. Колеги, прошу заходити в зал. Ми ще почекаємо дві хвилини, поки брифінг закінчиться і депутати зайдуть у зал. Я прошу заходити в зал, займати робочі місця. Керівники фракцій, будь ласка, мобілізовуйте особовий склад. Секретаріат Верховної Ради я прошу запросити депутатів в зал.

Шановні колеги, ми можемо голосувати? Я ще раз прошу підтримати скорочену процедуру для спеціалізованого Закону про контррозвідувальну діяльність (3483). Є пропозиція його розглянути за скороченою процедурою від голови комітету. Я прошу проголосувати і прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Будь ласка, голосуймо.

Будь ласка, заходимо в зал, займаємо робочі місця.

3483, колеги. Сергій Лещенко, будь ласка, не виходьте, а заходьте в зал. Будь ласка, кожен голос має вагу, ну, товариство. Ми зараз можемо піти по повній процедурі, це займе годину. І багато важливих законопроектів ми просто не встигнемо розглянути, це все дуже просто і дуже банально, логіка максимально проста. Я прошу підтримати. Колеги, будь ласка, робочі місця. Отже, шановні колеги, колеги, «Народний фронт», «Блок Петра Порошенка», сядьте, будь ласка, на свої робочі місця, проголосуйте. Почнемо розгляд, ви свої дискусії зможете завершити.

Отже, я ставлю ще раз пропозицію розгляду законопроекту 3483 за скороченою процедурою. Якщо не набереться достатньої кількості голосів, ми перейдемо на повну процедуру. Отже, 3483 – скорочена процедура, прошу проголосувати, прошу підтримати. Будь ласка, голосуємо.

Три голоси, три голоси. Сядьте на місця, будь ласка, колеги. Як в школі. Будь ласка, 3483, голосуємо за скорочену процедуру, будь ласка. Відповідально і організовано голосуємо, 3483, прошу підтримати. Голосуємо скорочену процедуру.

Починаємо розгляд питання за повною процедурою. (Шум у залі)

А яким чином ви могли не встигнути, якщо я п’ять разів перед цим говорив? Добре, я востаннє поставлю, товариство, востаннє поставлю. Якщо ні – переходимо на розгляд по повній процедурі. Будемо годину розглядати, немає жодних проблем.

Востаннє ставлю на голосування пропозицію розгляду питання 3483: про контррозвідувальну діяльність, — за скороченою процедурою. Прошу голосувати. Прошу підтримати. Будь ласка.

Дякую. Рішення прийнято.

Запрошується до доповіді голова Державної прикордонної служби Назаренко Віктор Олександрович. Будь ласка. Будь ласка, доповідайте.

Дякую. Шановний Андрію Володимировичу, шановні народні депутати, доброго дня. Ні для кого з нас не є новиною те, що російська агресія проти нашої держави має багато гібридних проявів. Окремим напрямком є активне застосування усього арсеналу форм і методів підривної діяльності її спеціальних служб.

На сьогодні наші військовослужбовці під час охорони Державного кордону перебувають під шаленим тиском з боку російських розвідорганів та інших спеціальних служб, під цільовим впливом з боку засобів масової інформації та знаходяться у стані постійного психологічного перенавантаження.

Щодобова зміна прикордонних нарядів, а це одночасно 10-12 тисяч військовослужбовців, виконують завдання у складі невеликих груп по 2-3 особи, а іноді і одноосібно. Вони діють тривалий час у відриві від своїх підрозділів, зокрема на україно-російській ділянці протяжністю понад 2 тисячі кілометрів у безпосередньому контакті зі спецорганами країни-агресора. За таких умов кордон потребує жорсткого контррозвідувального захисту.

Шановні панове народні депутати, прийняття законопроекту надасть нам змогу більш ефективно протидіяти і вчасно реагувати на вкрай негативний вплив іноземних спецслужб на персонал прикордонного відомства. Зазначений проект закону підтриманий Службою безпеки України, погоджений з усіма зацікавленими міністерствами, урядом визначено доцільність та підтримано покладання на підрозділи і забезпечення внутрішньої власної безпеки нашої служби контррозвідних функцій. Головне науково-експертне управління та Комітет з питань нацбезпеки і оборони Верховної Ради також підтримали прийняття його законопроекту.

Шановні народні депутати, буду дуже вдячний за підтримку цього законопроекту. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за доповідь. Ви можете займати своє місце.

Я запрошую до співдоповіді голову Комітету з питань національної безпеки і оборони Пашинського Сергія Володимировича, будь ласка.

Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, пане головуючий! Я трошки нестандартно підійду до свого виступу. Зараз в порядку денному чотири закони підряд, які стосуються нашого безпекового і оборонного блоку. Зараз важливий закон про прикордонників. Через два законопроекти – про оборонне замовлення. І ми над цим законом працювали більше півроку, і він повинен стати наріжним каменем для переформування Збройних Сил.

Але тільки що я дізнався, що одна із фракцій коаліції не приймає участь в голосуванні. Я публічно заявляю і звертаюсь до фракції «Самопомочі», ми підтримуємо, звичайно, позицію не тільки вашу, а і любої нормальної людини, що ситуація в Кривому Розі потребує вирішення в парламенті, ми підтримаємо це рішення. Але, будь ласка, давайте не будемо один одного шантажувати, давайте все-таки більш відповідально віднесемося до своїх посадових обов’язків. Ви знаєте, що голова комісії від «Народного фронту» Леонід Ємець зайняв чітку позицію, наша фракція його підтримує. Але не блокуйте законодавчий процес, не блокуйте закони про оборону і безпеку.

Я прошу підтримати цю залу цей законопроект в першому читанні.

Шановні колеги, є потреба обговорювати? Будь ласка, прошу записатись: два – «за», два – «проти». Будь ласка, прошу взяти участь в обговоренні.

Отже, Іщенко. З місця чи від трибуни?

Чумак, Чумаку передає. Будь ласка, Віктор Чумак. Включіть мікрофон.

Шановні колеги, це важливий для прикордонників закон, хоча він і носить технічний характер. Цим законом надається право підрозділам внутрішньої власної безпеки прикордонників проводити контррозвідувальну діяльність у власних інтересах, особливо на території там, де проводиться антитерористична кампанія. Я вас дуже прошу проголосувати за цей закон. Я дуже поважаю моїх колег з фракції «Самопомочі», я дуже шаную їхню політичну позицію. Але дуже прошу, – це важливий закон, який потрібен прикордонникам для того, щоб здійснювати свої повноваження, – зробити виняток для мене як бувшого прикордонника, їхнього великого друга, і проголосувати за цей закон. Дякую.

Від «Самопомочі» хто буде виступати? Підлісецький? Будь ласка, Підлісецький.

Я прошу передати слово Єгору Соболєву.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Єгор Соболєв.

Шановні колеги по парламенту! Фракція «Самопоміч» завжди за конструктивний розгляд усіх законопроектів. Ми з глибокою повагою ставимося до цієї ідеї, до її авторів. На жаль, ми не будемо голосувати за жодне рішення парламенту, поки парламент не знайде рішення для Кривого Рогу. Ми три дні провели в перемовинах з усіма партнерами по коаліції для того, щоб знайти спільне рішення. Станом на ранок воно було знайдено і почало зриватися.

Найбільша фракція в парламенті «Блок Петра Порошенка» досі не визначила свого співавтора Закону про призначення нових виборів в Кривому Розі. Ми добре розуміємо, що без «Блоку Петра Порошенка» жодне рішення в парламенті ухвалити неможливо.

В цих умовах фракція «Самопоміч» не може голосувати за жодне інше рішення в парламенті, поки на вулицях Кривого Рогу стоять люди, а сьогодні виникла нова загроза силового протистояння. Як Верховна Рада ми маємо відповісти на це питання і потім повернутися до інших. Дякуємо вам за розуміння.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мельничук Сергій, «Воля народу».

Група «Воля народу» буде голосувати проти цього законопроекту. Зараз поясню чому.

Будучи на фронті, не підрозділи МВС, не прикордонники і даже не Служба безпеки України фактично своїми комплексами не проводила контррозвідувальну операцію… діяльність. Тільки в самому кінці з СБУ почали працювати. Тому, я думаю, на мою думку, буде достатньо тих комплексів, які працюють в Службі безпеки України, того штату, який вже розширений в Службі безпеки України, має працювати також центр спеціальних операцій Збройних Сил України. Але прикордонники мають займатися своєю діяльністю, а Служба безпеки і Центр спецоперацій мають займатись своєю діяльністю. Треба розкладати мухи і котлети окремо. А нам додатковий орган, який буде слухати не тільки противника, але і слухати, потім їздити в тил, нам не потрібен.

Шурма Ігор Михайлович, «Опозиційний блок». Будь ласка, включіть мікрофон.

Ігор Шурма, «Опозиційний блок».

Шановні колеги, ми, хочу вам нагадати, зараз розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України «Про контррозвідувальну діяльність». А виходить, що ми зараз не розглядаємо цей закон, який важливий, так, для авторів принаймні, а ми розглядаємо результати коаліційних якихось неузгодженостей і торгів. Проблема українського парламенту і життя сьогодні полягає в тому, що ми повинні дати собі відчіт: держава і парламент живе за законами України чи не живе за законами України. Якщо вона не живе за законами України, то в тої держави дуже погане майбутнє.

А тепер по суті. Я пропоную торги по Кривому Рогу і контррозвідці розвести в різні місця, а прийти до здорової точки зору.

Що пропонується законом? Залучити до контррозвідувальної роботи за погодженням та координацією Служби безпеки України підрозділи забезпечення внутрішньої та власної безпеки Державної прикордонної служби. Завданням Державної прикордонної служби України відповідно до закону є забезпечення недоторканності державного кордону та суверенних прав України в її виключній економічній зоні. При цьому основні функції служби чітко виписані в статті 2 Закону про Державну прикордонну службу України, куди проектом не вносяться зміни. А це означає, що при прийнятті цього, на службу будуть покладені не властиві їй обов’язки. А не властиві їй обов’язки це означає, що люди будуть виконувати роботу і отримувати за це гроші. А як називається ситуація, коли людям платять гроші і коли вони виконують не властиву їй роботу. Тому цей закон потребує, як мінімум, доопрацювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від «Народного фронту» Сергій Пашинський, будь ласка. Від «Батьківщини» потім.

«Народний фронт», Пашинський.

Шановні колеги, я хотів би внести деяку ясність. Тому що тут провокатори пропутінські розказують про невластиві функції. Мова іде якраз про виконання Державною прикордонною своїх законних обов’язків. І в ці законні обов’язки ми включаємо контррозвідку всередині, в прикордонній смузі, разом із Службою безпеки України.

Друге питання. ні про які прослушки, комплекси, всяку іншу єресь мова не іде. Мова тільки іде про розширення і поглиблення повноважень Державної прикордонної служби. Я прошу все-таки депутатів коаліції всіх проголосувати, підтримати цей закон. Прикордонники у нас, вибачте, загинуло 350 чоловік. Хоча би за поваги до пам’яті загиблих героїв давайте підтримаємо службу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Соболєв від «Батьківщини», потім – Олег Ляшко. Будь ласка, включіть мікрофон Сергію Соболєву.

Соболєв, «Батьківщина». Наша фракція буде підтримувати цей закон. Ми вважаємо, що в умовах ведення реальної війни, прикордонна служба, особливо та, яка несе свої обов’язки безпосередньо в зоні або в зоні дотику, повинна мати спеціальні підрозділи, які з координацією Службою безпеки України повинні проводити такі заходи.

Це абсолютно не стосується іншого законопроекту, тут попередні виступаючі переплутали з іншим законопроектом, який ми окремо розглядаємо. Це виключно тільки координація роботи по службі внутрішньої безпеки в прикордонній службі, яка відбувається згідно з чинного законодавства, буде тепер, щоб не порушувати жодну статтю закону.

Тому, на наш погляд, цей закон треба підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Ляшко.

Шановні колеги, мені дивно чути в цьому залі дискусію про те, чи потрібні прикордонникам контррозвідувальні підрозділи. Це можуть ставити питання лише ті, хто не розуміє специфіки діяльності прикордонної служби. А особливо в нинішніх умовах: коли у нас на кордоні стоїть ворог, коли значна частина кордону у нас сьогодні втрачена, і ми її не контролюємо. Тому дискусія безпредметна, ми повинні надати можливість прикордонникам мати можливості контррозвідувальної діяльності для того, в першу чергу, щоб не лише захищати кордон, а і життя прикордонників, які сьогодні несуть цю службу, ризикуючи своїм життям. І тому щира дяка і пошана прикордонникам, які стоять насторожі кордонів нашої рідної країни.

І фракція Радикальної партії підтримуватиме цей законопроект, який дасть можливість ще потужніше захищати наші кордони.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Я хочу вам сказати, таке враження інколи, що ми живемо в якомусь паралельному світі. Ніби це було не півтора роки тому, коли окупант путінський прийшов на нашу землю. І прикордонники першими, наголошую, першими взяли на себе удар. Не маючи достатньо ні озброєння, не маючи достатньо ні розвідувальної інформації, не маючи ні достатньо засобів для цього опору. Вони опинялись в оточенні, вони опинялись під обстрілом з обох сторін. Вони не мали необхідної інформації для того, щоб приймати оперативні рішення. І війна триває і сьогодні, і сьогодні під ризиком кожного дня вони знаходяться на передовій.

Сергій, я звертаюся і до вас. На півночі Луганщині… Я не буду давати вже слово, я не згадував прізвище ваше. На півночі Луганщині, коли, як сито, був наш кордон, ми не знали і не підозрювали, з якої сторони підуть російські диверсанти. Ми даємо змогу нашим службам мати більше засобів для виявлення превентивного нападу противника. І це питання безпеки і оборони, а не політичних інтриг. Ми колись за політичними інтригами зробили багато помилок тут, коли не вміли бачити головне крізь другорядного, дозволивши прийняти тут Харківські угоди і багато інших речей. Давайте відкладемо політику трішки в бік і згадаємо про головне – згадаємо про безпеку нашої держави.

Шановні колеги, я б закликав по тому питанню відкласти дискусії, відкласти політичні розклади і проголосувати.

І тому я ставлю на голосування законопроект 3483 про внесення змін до Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» (щодо підрозділів забезпечення внутрішньої і власної безпеки Державної прикордонної служби України) за пропозицією комітету за основу. Прошу підтримати, прошу проголосувати. Сигнальне голосування. Голосуємо, сигнальне голосування.

Прошу депутатів заходити в зал, прошу займати робочі місця, підготуватися до голосування. Я прошу не виходити, а заходити в зал, зараз буде голосування за основу.

Шановні колеги, я прошу зайти в зал, зайняти робочі місця. Давайте хвилину часу, депутати вже підходять. Ми почекаємо, ми почекаємо, щоб депутати підійшли, це надто важливе питання.

Добре. «Блок Петра Порошенка» не слово, і я даю Ірині Геращенко, виступ, поки депутати сходяться. Добре, дам і тобі.

Прошу, Ірина Геращенко.

Шановні колеги, від імені нашої фракції я хочу подякувати всім хлопцям з Кривого Рогу, яких дуже багато в зоні АТО, справді, служить Україні, в тому числі і в прикордонних військах. І давайте ми їм подякуємо.

І я хочу звернутися до представників тут Кривого Рогу. Дайте, будь ласка, ви от ваш наказ, простих людей з Кривого Рогу, фракції «Самопомочі», чи це правильно зараз, блокувати закон, який необхідний для простих прикордонників, в тому числі жителів вашого міста, і блокувати його через політичні інтриги. Що зараз це треба підтримати і потім прийти до важливого закону, який наша фракція також підтримує, щодо виборів у Кривому Розі. Будь ласка, от дайте наказ вашим депутатам. Дякую.

Кишкар, включіть мікрофон, Кишкар, одну хвилина, і після того голосуємо. Прошу заходити в зал.

Шановні друзі, усім притомним депутатам не потрібно пояснювати значимість голосування за Кривий Ріг. Але для цього не потрібно ставити всіх притомних людей на розтяжки. Для цього варто підтримувати всі нормальні законопроекти, які виносяться в зал. І цей законопроект є таким законом.

Звертаю вашу увагу, що просто розширення можливостей залучення працівників прикордонної служби при проведенні тих чи інших контррозвідувальних дій, які проводитиме Служба безпеки України. Нічого там ніякого надання додаткових, зайвих повноважень для прикордонної служби немає. Тому беремо і підтримуємо хороший закон, дякую.

Зараз я поставлю на голосування, сподіваюсь, що питання національної безпеки буде за межами політичних дискусій і я прошу депутатів приготуватись до голосування. Я ще раз ставлю сигнальне голосування, 3483, проект Закону про внесення змін до Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» за основу, сигнальне голосування, прошу проголосувати, прошу взяти участь в сигнальному голосуванні. Голосуємо, колеги.

Ємець не встиг, дуже зайнятий. Будь ласка, займіть робочі місця, товариство. Я прошу зайняти робочі місця, зайти в зал. Я прошу зайти в зал, зайняти робочі місця, приготуватися до голосування.

Колеги, ще раз ставлю… Не встиг… кілька людей не встигли, підняли руку. Ще раз сигнальне голосування, 3483, про контррозвідувальну діяльність, питання безпеки і оборони країни. Сигнальне голосування. Будь ласка, голосуємо.

Шановні колеги, таким чином, я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» (щодо підрозділів забезпечення внутрішньої і власної безпеки Державної прикордонної служби України) номер 3483 за основу.

Прошу голосувати, прошу взяти участь у голосуванні. Будь ласка.

Вітаю, і дякуємо прикордонникам. І ви завжди знайдете підтримку в нашому залі серед наших депутатів. Успіху вам!

Наступний законопроект по порядку денному – це законопроект 3388, проект Закону про внесення змін до розділу VI – «Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України» (щодо стабілізації резервного енергетичного фонду).

Я прошу підтримати розгляд за скороченою процедурою. Будь ласка, прошу підтримати пропозицію: за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

Шановні колеги, я прошу ще раз приготуватися до голосування і взяти участь в голосуванні за скорочену процедуру. Колеги, я ще раз ставлю пропозицію: розгляд законопроекту 3388 за скороченою процедурою. Прошу голосувати. Прошу голосувати. Прошу підтримати.

Шановні колеги, якщо нема голосів, ми перейдемо за повною процедурою розгляду. Я правильно розумію? Я востаннє, втретє, поставлю на голосування…

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Кривий Ріг, Кривий Ріг!

ГРОЙСМАН В.Б. Я би сказав так, навіть, файне місто Кривий Ріг.

ГОЛОВУЮЧИЙ. . пропозицію за скорочену процедуру. Якщо не буде голосів, переходимо до повної процедуру.

Отже, прошу приготуватися до голосування. Я ставлю на голосування пропозицію розгляду за скороченою процедурою законопроекту 3388. Прошу підтримати, прошу проголосувати.

Я запрошую до виступу доповідача, заступника міністра фінансів Шевальова Артема Валентиновича. Будь ласка, до трибуни.

Дякую, пане головуючий.

Шановний Володимире Борисовичу, шановні народні депутати, я буду презентувати два законопроекти, оскільки вони наступні, які покривають це питання, це законопроекту 3388 та 3389. Ці два законопроекти представлені сьогодні перед вами є продовженням комплексної реформи відносин в енергетиці, на яку Україна та наші громадяни чекають вже 20 років. Це переорієнтація та диверсифікація закупівель газу, забезпечення прозорості та фінансової відповідальності в діяльності НАК «Нафтогаз України», відмова від монополії «Газпрому», та, найголовніше, забезпечення енергетичної безпеки нашої держави. Ми не можемо дозволити державі-агресору продовжувати контролювати наш енергетичний ринок.

Раніше цього року ви вже підтримали революційні зміни щодо реформування українського ринку природного газу за принципами третього енергетичного пакету Європейського Союзу, які розроблялися у рамках підготовки до отримання другої позики політики розвитку Світового банку. Ці зміни вже почали працювати, відкривши наш ринок газу для вільної конкуренції, що може сприяти подальшому зниженню цін на блакитне пальне та підвищення якості обслуговування споживачів газу. Зараз, шановні депутати, у вас є можливість надалі підтримати ці зміни.

Останні півтора роки уряд вживав цілу низку заходів для досягнення бездефіцитної операційної діяльності компанії для виведення компанії з того фінансового безладу, в якому вона опинилася після десятиліть безглуздого управління. І ми вже бачимо перші ознаки результатів цієї роботи.

Так, якщо в 2014 році дефіцит «Нафтогазу» складав більше 10 мільярдів доларів, які держава була змушена покривати за рахунок державного бюджету, цього року він зменшений до менш ніж півтора мільярди доларів, а, починаючи з наступного року, «Нафтогаз» може функціонувати взагалі без дефіциту.

Ми змогли разом з нашими міжнародними партнерами за участю Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку та Міжнародної фінансової організації домовитись про майже 1 мільярд доларів поновлюваної кредитної лінії для «Нафтогазу». Ці зміни дозволять запровадити нові, довгострокові фінансові механізми фінансування закупівель природного газу. Нами вже підписано кредитну угоду з ЄБРР на 300 мільйонів доларів терміном на 3 роки та завдяки запропонованим сьогодні змінам…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ШЕВАЛЬОВ А.В. …ми вже підписали кредитну угоду з ЄБРР, а сьогоднішні зміни дозволять підписати 5-річні гарантії від Світового банку на 500 мільйонів доларів.

Також сьогоднішні законопроекти нададуть «Нафтогазу» можливість і віднині забезпечувати стале проходження опалювальних сезонів, диверсифікувати ринки закупівлі природного газу, забезпечити вчасне наповнення підземних сховищ.

Законопроектом 3388 пропонується доповнити «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу. Прошу розглянути можливість внести зміни щодо законопроекту, який перед вами, та в абзаці другому частини першої після слів «установити, що» доповнити цифрами і словами «до 1 січня 17-го року».

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.Б.ГРОЙСМАН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, займайте своє місце.

3388, співдоповідає голова підкомітету з питань бюджет, Комітету з питань бюджету Андрій Гордєєв.

Андрій Гордєєв, будь ласка.

Доброго дня Володимир Борисовичу, шановні колеги! Комітет з питань бюджету розглянув цей законопроект і рекомендував наступне. Рекомендувати Верховній Раді законопроект 3388 прийняти за основу та доручити Комітету з питань бюджету доопрацювати даний законопроект до другого читання за скороченою процедурою. Водночас Мінфін може ініціювати питання щодо прийняття такого законопроекту в цілому, якщо не буде заперечень у народних депутатів, законопроект можна буде прийняти в цілому як закон, за умови обмеження дії запропонованого нового положення кодексу до 1 січня 2017 року.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

Заперечення якщо є в когось?

Будь ласка, запишіться два – «за», два – «проти».

Будь ласка, народний депутат Новак. Віктор Михайлович Пинзеник.

Прошу передати слово Пинзенику.

Шановні народні депутати, шановний Володимир Борисовичу.

Мова іде про перший закон пакет, про який ми вчора говорили, і зміни до Бюджетного кодексу передбачають відхилення від стандартної процедури надання державних гарантій, тому що ідеться про запровадження нового інструменту забезпечення гарантій збоку держави.

Про що іде мова? Я вчора говорив про одну ідею, яка стосується надання гарантій для кредитів «Нафтогазу», під …. гарантій уряду, і про нього говорив заступник міністра фінансів. Але є й другий інструмент, коли надається гарантія виконання контракту з боку українського партнера. Це нові інструменти, яких у нас не було. І тому змінами до Бюджетного кодексу передбачається можливість застосування іншого інструменту, умови і обсяг якого буде передбачено Законом «Про Державний бюджет України». Це все, що міститься у змінах до Бюджетного кодексу.

Я закликаю, закликаю колег підтримати цей законопроект. Я думаю, що можна його проголосувати й в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Алексєєв Ігор, «Народний фронт».

Прошу передати слово Леоніду Ємцю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Ємець.

Дякую. Шановні колеги, я хочу до вас звернутися не просто як ваш колега і депутат, а як і голова тимчасової спеціальної комісії щодо перевірки порушень під час повторного голосування в Кривому Розі 15 листопада цього року. Я хочу сказати, що наша комісія вчора затвердила звіт, яким встановила, що були істотні порушення, які призвели до того, що встановити результат на виборах неможливо. Я повністю підтримую тих наших колег, що ми не можемо позбавити жителів Кривого Рогу їх конституційного права обирати свого міського голову. І це має бути нашим першочерговим питанням. Я вимагаю від парламенту це питання поставити на голосування, вимагаю депутатів долучитись до прийняття рішення з цього питання.

І я теж оголошую, що поки це питання не буде поставлене на порядок денний, я відмовляюсь голосувати за інші питання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми маємо зараз завершити обговорення цього питання, оскільки розпочали його. Це перше.

Друга позиція, у мене є зараз звернення двох депутатських фракцій: «Народний фронт» і «Блок Петра Порошенка» про оголошення перерви. Тому зараз завершимо розгляд цього питання.

І прошу 3388, Олег Ляшко.

Шановні громадяни України, законопроектом, який зараз розглядається пропонується надати можливість видавати державні гарантії на мільярд гривень на закупівлю газу, бо… На мільярд доларів, доларів, на мільярд доларів. Скільки тих доларів уже набрали? Скільки тих кредитів набрали? Хто бачив від того толк?

Тут нам розказують про те, що треба закуповувати імпортний газ. Де вітчизняний газ, який «Нафтогаз» купує по 1518 гривень за тисячу кубів? Чому він не в українських громадян? Чому українські громадяни мають платити за газ по 7200 за тисячу кубів? Чому нинішня злочинна влада має обкрадати цих громадян? Хто з вас, олігархи, кладе в кишені ці гроші? Хто забирає в людей їх? Ті, хто прийшов сюди з цим законом. Ви хочете набрати мільярди! Ми їх потім будемо віддавати, бо вашій владі кінець, ми завтра прийдемо до влади і, що ми маємо робити? Замість того, щоб виплачувати зарплати, пенсії, що ми маємо робити? Ми маємо віддавати кредити, які ви набрали. Всі громадяни України, онуки, правнуки наші мають працювати на ваші кредити, які ви набрали. Досить цю ганебну політику! Досить обкрадати людей! Досить доводити країну до банкрутства! Міняти коаліцію, міняти уряд, міняти владу, створюємо нову коаліцію, ми готові взяти на себе владу і міняти країну! Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги народні депутати, а можна одне уточнення по закону? Можна?

Коли ми закуповуємо газ… Увага! Просто послухайте. Коли Україна закуповує газ, від нас вимагають предоплату. Коли ми його купляємо в Європі, маємо за нього заплатити. Але в нас є завжди проблема з розрахунком за тепло і за газ. Тому Світовий банк готовий видати за нас гарантію, те, що ми за це розрахуємося, але газ отримаємо в першу чергу. Тобто це не класичний кредит. Маєте просто це усвідомлювати, про що іде мова. Не робити підміну понять.

Долженков, «Опозиційний блок».

Спасибо Владимир Борисович. Уважаемые коллеги, вы прокомментировали только что тот инструмент, который хотят имплементировать наше действующее законодательство. Инструмент по предоставлению государством в лице Кабинета Министров Украины гарантий по выполнению обязательств. Но это немножко не так будет получаться, как вы только что об этом сказали. Поскольку гарантии в любом случае окончательные дает государство. Украины, которая будет по этим обязательствам в случае неплатежей рассчитываться. Рассчитывается естественно за счет простых налогоплательщиков, за счет государственного бюджета.

На первый взгляд, правки по этому законопроекту являются невинными. Но дело в том, что эти правки, с помощью этих правок действующая власть, действующее правительство будет фактически легализировать инструмент скрытого раздутия государственного гарантированного государством долга. Я вчера уже говорил о том, что был обнародован на сайте Министерства финансов Украины законопроект о госбюджете на следующий год. Так вот, там государственный и гарантированный государством долг составляет около более двух триллионов гривен, что составляет более 95 процентов ВВП. К этой всей удручающей картине добавляется также искусственная, я бы сказал завуалированное расширение гарантированного государством долга сверх той суммы, о которой я только что сказал. Поэтому увеличения дефицита скрытого государственного бюджета в условиях спала экономического развития, в условиях спада налоговых поступлений является недальновидным как в отношении нынешней ситуации, так и в отношении нашего грядущего поколения, которое, к сожалению, за эти долги будет расплачиваться.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, шановні колеги, від фракції Віктор Пинзеник, і потім – Андрій Гордєєв, і завершуємо обговорення, все.

Шановні колеги, я звичайно не вмію кричати так, як дехто з моїх колег, і не буду цього робити.

Я не відкрию секрету, коли скажу: друзі, в усьому світі є зима, і зимою відбувається сезонне закачування запасів газу. Україна в цьому випадку не виняток. Треба створювати сезонний запас, в будь якому випадку треба для цього брати кредит. Питання фундаментальне: кредит по якій ставці. Я знову не відкрию секрету, якщо вам скажу, що ми не можемо самі позичити, бо у нас ставка дуже дорога. Кредити, які гарантуються Світовим банком чи Європейським банком, чи іншим банком, під який потім вимагає гарантії уряду, це ставка близька до ставки LIBOR .

Тобто питання цього рішення, ціни: ми заплатимо по 10 відсотків у валюті чи ми заплатимо на рівні ставки LIBOR – ось про що йде мова. Ми заощадимо кошти українських громадян, чи ми не заощадимо кошти громадян.

І останнє. Насправді, цей закон не виписує умови — умови будуть виписувати в Законі про бюджет. І я розумітиму дискусію, коли в Законі про бюджет ми будемо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віктор Михайлович, закінчуйте.

ПИНЗЕНИК В.М. Зараз іде мова просто про бланкову норму, а дискусії давайте перенесемо, коли буде голосуватись Закон про бюджет.

Я прошу підтримати цей законопроект.

Андрій Гордєєв, хвилину, будь ласка.

Ви почули Віктора Михайловича, про що він сказав? Він сказав про суть цього закону, щоб ми не підмінювали. Ми робимо добру справу – ми відмовляємося від російського газу.

Шановні колеги, ми, з однієї сторони, блокуємо Крим від того, щоб ми не годували окупанта. З іншої сторони, Європейський Союз вводить санкції до Росії як до агресора до нашої території. А з цієї сторони, сьогодні, коли ми маємо видати гарантію на закупівлю газу у Європі, ми блокуємо. Це хто ми тоді після цього?

Давайте будемо послідовними. Мова йде про державні гарантії Світовому банку на видачу кредиту нашому «Нафтогазу» в закупівлі газу у Європі для того, щоб ми поповнили свої сховища, і все. І тут тепер питання: чи ми підтримуємо Путіна агресора з його газом, чи ми все-таки за нашу здорову економіку і за енергонезалежність. Дякую всім.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Обговорення Закону 3388 звершено. Я бачу, що тут не вгамовуються поки що емоції. Тому в мене пропозиція наступна. Ми його обговорили.

Є пропозиція від двох фракцій. Відповідно до частини сьомої статті 51 Регламенту Верховної Ради України на вимогу двох депутатських фракцій я оголошую 30-хвилинну перерву. Нагадаю, що це «Блок Петра Порошенка» і «Народний фронт». Таким чином я оголошую перерву.

Але у зв’язку з тим, що перерва вже буде закінчена і ранкове засідання, то я одночасно оголошую закритим ранкове засідання Верховної Ради України. А вечірнє засідання ми розпочнемо о 16 годині.

Смотрите еще:

  • Штраф по статье 119 налогового кодекса рф Ответственность за непредставление (несдачу) налоговой декларации и другой отчетности Статья 119 Налогового кодекса РФ - Непредставление налоговой декларации (расчета финансового результата инвестиционного товарищества) (по состоянию на […]
  • Правила фонетики французского Фонетические тренажеры (с русской транскрипцией) Основная задача раздела: научиться распознавать буквосочетания и нечитаемые буквы. Правила чтения во французском языке довольно последовательны. Освоив их, Вы сможете читать на французском […]
  • Закон о тишине москва консультант Закон о тишине в Москве с 1 января 2016 года Добрый вечер , снимаю комнату в Москве , мой сосед в соседней комнате , играет на скрипке начиная с 8 утра и заканчивая иногда около 23:00. Хотел бы узнать подходит для этого случая закон […]
  • Ошибочно уплачена госпошлина Как вернуть деньги перечисленные в ГИБДД за услуги которые были не оказаны Находясь в длительной командировке в г. Ульяновск, хотел поменять водительское удостоверение, в связи с окончанием срока действия, и перевел на счёт ГИБДД […]
  • Механическая работа и мощность энергия закон сохранения энергии 1.3. Законы сохранения импульса и энергии Механическая работа где F (Н) – модуль силы, s (м) – модуль перемещения, а – угол между направлением силы и перемещением. Единица измерения работы – джоуль. 1 Дж= 1 Н м. Условия совершения […]
  • Где оформить загранпаспорт иркутск Оформление и выдача паспортов гражданина Российской Федерации, удостоверяющих личность гражданина Российской Федерации за пределами территории Российской Федерации 1. ГУ МВД России по Иркутской области 2. ГАУ "МФЦ ИО" 3. Портал […]
  • Сколько платить налогов при продаже квартиры Информация о налоге при продаже квартиры/дома/земли При продаже недвижимости одним из самых актуальных вопросов является вопрос налогообложения дохода: нужно ли платить налог при продаже, размер налога, а также как и когда подавать […]
  • Следственный комитет г москва телефон Телефоны доверияГорячие линии Телефон доверия, в отличии от горячей линии, по определению, является анонимным. Имейте это ввиду, когда Вас, разговаривая по телефону доверия, попросят представиться, а Вам бы этого не хотелось. Телефоны […]