Хто приймає закон

Закони приймаються в особливому порядку. Дотримання цього порядку обов’язкове, оскільки відхилення від нього може потягнути за собою неправомірність та нелегітимність закону. Ще одна ознака закону — його вища юридична сила, він має більшу юридичну силу ніж інші правила та правові акти.

Прийняття законів також можливе шляхом проведення референдуму. Проте такий спосіб застосовують у виняткових випадках.

Сесійна зала Верховної Ради України.

Підзаконні акти

Право законодавчої ініціативи мають Президент України, народні депутати України, Кабінет Міністрів України. Лише за їхнім поданням законопроект може бути офіційно запропонований для розгляду у Верховній Раді України.

Адміністрація Президента України.

Прийняття законів в Верховній Раді України.

В разі повернення Президентом України закону до Верховної Ради України для повторного розгляду, законопроект передається до профільного парламентського комітету. Кожен з народних депутатів має право подати свої пропозиції щодо змін в проекті закону, доповнень до нього та уточнень. Усі внесені пропозиції обговорюються членами комітету.

Якщо під час повторного розгляду законопроект буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов’язаний підписати та офіційно оприлюднити закон протягом десяти днів. У разі, якщо Президент України не підписав закон, цей закон невідкладно офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України і опубліковується за його підписом. Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення.

Перевірка знань

1. Що таке закон?
2. Якими державними установами приймаються закони?
3. Назвіть основні моменти процесу прийняття законів.
4. Що таке нормативні акти? Яка їхня функція в правовій системі?
5. Що таке законодавча ініціатива? Хто має право на законодавчу ініціативу?

Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Український юридичний портал

На сьогодні порядок прийняття законів в Україні регу­люється Конституцією України і Регламентом Верховної Ради України.

Законодавча діяльність, як і правотворення в цілому, ґрун­тується на принципах верховенства права, демократизму, глас­ності, врахування громадської думки, плановості, системності, на­укової обґрунтованості законодавчих рішень, визнання людини найвищою соціальною цінністю.

Законодавчий процес складається з самостійних стадій — логічно завершених етапів щодо прийняття законопроекту. Таки­ми стадіями є:

законодавча ініціатива — звернення суб’єктів, визначених Конституцією України, до Верховної Ради України стосовно прийняття нового закону або зміни чинного закону, яке здій­снюється шляхом подання на розгляд Верховної Ради України законодавчої пропозиції чи проекту закону. Згідно зі ст. 93 Кон­ституції України право законодавчої ініціативи мають Президент України, народні депутати України, Кабінет Міністрів України і Національний банк України;

підготовка проекту закону до розгляду його Верховною Ра­дою України1. Основними етапами підготовки є прийняття рішен­ня щодо підготовки проекту, організаційно-технічне та фінансо­ве забезпечення підготовки проекту, розробка концепції законопроекту, підготовка тексту проекту закону та додатків до нього, наукова експертиза проекту закону, подання закону на розгляд Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціати­ви. Особливе значення має наукова експертиза законопроекту — діяльність компетентних органів, установ, спеціалізованих екс­пертних організацій, окремих експертів та груп експертів, що включає дослідження і оцінку наукового рівня, юридичних якос­тей проекту закону, його відповідності спеціально встановленим вимогам (економічним, фінансовим, екологічним, національної безпеки тощо). Підготовлені проекти законів можуть бути опри­люднені для обговорення державними органами, науковими установами, громадськістю. Обов’язковим є оприлюднення про­ектів конституційних законів та законопроектів, що виносяться на всеукраїнський референдум. Далі законопроекти за участю суб’єкта права законодавчої ініціативи та розробників проекту проходять попередній розгляд у відповідних комітетах Верховної Ради України;

розгляд і обговорення проекту закону Верховною Радою України. Законопроекти розглядаються на пленарних засіданнях Верховної Ради України, як правило, в першому, другому, тре­тьому читаннях. За результатами розгляду і обговорення проекту закону приймаються такі рішення: повернути проект закону для доопрацювання із визначенням головних зауважень і терміну до­опрацювання; надіслати проект закону на додаткову експертизу; відхилити проект закону із зазначенням причин відхилення; схва­лити текст закону в цілому і внести його на всенародний рефе­рендум; прийняти закон і визначити порядок введення його в дію;

прийняття закону Верховною Радою України. Закони прий­маються в цілому, а частина з них і постатейно — за результатами другого і третього читання на відкритому пленарному засіданні шляхом голосування простою або кваліфікованою більшістю го­лосів народних депутатів України залежно від характеру закону. Прийнятий Верховною Радою закон підписує Голова Верховної Ради України;

введення закону в дію. Одночасно з прийняттям закону Вер­ховна Рада України вирішує питання щодо умов введення його в дію, тобто визначення строку, порядку, умов набрання чинності законом. Введення в дію закону визначається у прикінцевих чи перехідних положеннях закону. Конституційний закон та кодекс вводяться в дію окремими законами.
Прийнятий і підписаний Головою Верховної Ради України за­кон направляється на підпис Президентові України. Президент України підписує закон протягом 15 днів після його отримання і офіційно оприлюднює його або в цей же строк застосовує своє право вето щодо прийнятого закону, повертаючи його зі своїми вмотивованими пропозиціями для повторного розгляду Верхов­ною Радою України. Якщо при повторному розгляді закон буде прийнятий у тій же редакції не менш як двома третинами від кон­ституційного складу Верховної Ради, Президент зобов’язаний підписати його протягом 10 днів з дня повторного прийняття.

Закони України не пізніше як у 15-денний строк після їх прий­няття і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях: «Голосі України», «Офіційно­му віснику України», «Відомостях Верховної Ради України». За­кон набирає чинності через 10 днів з дня його-офіційного опри­люднення, якщо інше на передбачене самим законом, але не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Особливою формою законодавчої діяльності є прийняття за­кону всеукраїнським референдумом. Всеукраїнським референду­мом може бути прийнятий будь-який конституційний або звичай­ний закон, крім законів з питань податків, бюджету та амністії. Закони, прийняті референдумом, не потребують затвердження державними органами, вони змінюються лише іншим всеукраїн­ським референдумом. Конституційні закони, затверджені або прийняті всеукраїнським референдумом, мають більш високу юридичну силу, ніж звичайні закони. Датою прийняття таких за­конів вважається день проведення референдуму. Вони набирають чинності в порядку, визначеному самим законом, але не пізніше 10 днів з дня їх офіційного оприлюднення.

Опишіть, хто і як приймає закони в нашій державі. Складіть коротку пам’ятку «Де і як знайти нормативно-правовий документ»;

У нашій державі право приймати закони має пише парламент — Верховна Рада України, хоча розробляють закони різні органи державної вла­ди — Верховна Рада, Президент, Кабінет Міні­стрів. Закони можуть прийматися на референду­мі (шляхом усенародного голосування).

Законодавчий процес — це процедура при­йняття закону, що складається з певних стадій — самостійних, логічно завершених етапів та організаційно-технічних дій.

Передпроектна стадія — законодавча ініціатива, тобто внесення проекту закону в законодавчий орган, що здійснюється в офіційному порядку певни­ми органами та особами. Проекти законів вносяться разом із пояснюваль­ною запискою, яка повинна містити обґрунтування необхідності розробки чи прийняття закону.

Проектна стадія передбачає виконання цілої ланки робіт: 1) прийняття рішення про підготовку законопроекту, включення відповідної пропозиції в план законодавчих робіт; 2) надання доручення на розробку законопроекту тим чи іншим органам; 3) розробка законопроекту та його попередня екс­пертиза; 4) внесення законопроекту в законодавчий орган, прийняття його до розгляду; 5) обговорення законопроекту та його узгодження.

Стадія прийняття закону — голосування про прийняття закону та відпо­відної постанови про введення закону в дію.

Засвідчувальна стадія — санкціонування (підписання) закону главою дер­жави у встановлені конституцією строки.

У межах інформаційної стадії відбувається промульгація закону — не тіль­ки підписання закону главою держави, але й видання спеціального акта-розпорядження про офіційне опублікування закону. Це здійснюється, як правило, актом глави держави — указом, наказом та ін. Далі відбувається включення закону до єдиного державного реєстру нормативних актів, де вказується його реєстраційний код, і опублікування закону в офіційних ви­даннях.

За загальним правилом, закони набирають чинності через 10 днів з мо­менту опублікування, а інші акти починають діяти з моменту опублікуван­ня. Проте можливі й інші варіанти набрання нормативно-правовими актами чинності. Так, термін може встановлюватися у самому нормативному акті. Якщо нормативний акт не публікується, він набирає чинності з моменту його одержання виконавцем. Нормативно-правовий акт втрачає чинність через закінчення терміну, протягом якого передбачалась його дія, унаслідок пря­мого скасування або фактичного скасування іншим актом.

Нормативних актів дуже багато, у зв’язку з чим вони потребують систе­матизації — упорядкування та вдосконалення, приведення до певної вну­трішньої узгодженості через створення нових документів чи збірників.

Основні види систематизації актів — кодифікація та інкорпорація. Ін­корпорація — вид систематизації нормативних актів, який полягає у зібранні їх у збірниках у певному порядку без зміни змісту. Критерії систематизації у цьому випадку такі: хронологічний або алфавітний порядок, напрям діяль­ності, сфера суспільних відносин, тематика наукового дослідження тощо. Кодифікація — вид систематизації нормативних актів, що мають спільний предмет регулювання, який полягає у їх змістовній переробці (усуненні роз­біжностей і суперечностей, скасуванні застарілих норм) і створенні зведе­ного нормативного акта. Різновидами кодифікованих актів є кодекс, статут, положення.

Кодекс — кодифікований акт, який забезпечує детальне правове регу­лювання певної сфери суспільних відносин і має структурний розподіл на частини, розділи, підрозділи, статті, що певною мірою відображають зміст тієї чи іншої галузі права. У сучасному законодавстві України існують: Кри­мінальний кодекс, Кодекс про адміністративні правопорушення, Сімейний кодекс, Кримінально-процесуальний кодекс, Земельний кодекс, Водний кодекс тощо.

Статути, положення — кодифіковані акти, в яких визначається статус певного виду державних організацій та органів.

Нормативний акт як джерело права має свої переваги й недоліки. Однак регулювати суспільні відносини зручніше за допомогою писаного права. З огляду на це офіційні документи, що видаються державою, є основним або одним із основних джерел права практично в усіх правових системах світу.

Закони України, постанови Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, постанови Верховного Суду та Конституційного Суду України, рішення органів місцевого самоврядування, інші нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) і друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Висновок. Конституцію держави — як нормативно-правовий акт — установлює (приймає) особливий, на відміну від інших правових актів, суб’єкт, яким виступає народ. Прийняття, встановлення народом конституції може відбуватись безпосередньо або опосередковано — через обраних представ­ників народу. Це може бути Конституційна асамблея, Конституційні збори, або як виняток, той же парламент. Водночас усі інші нормативно-правові акти приймають (установлюють) органи публічної, в абсолютній більшості державної, влади: закони приймають парламенти, за винятком групи так званих референдних законів — законів, прийнятих на референдумах; підзаконні нормативно-правові акти приймають (установлюють) різні суб’єкти нормотворчого процесу — парламент, уряд, глава держави, інші органи державної влади різних рівнів, органи місцевого самоврядування тощо.

Право та закони являються відображенням соціальних норм суспільства. Зміст права та законів формується з розвитком суспільства. Для прийняття законів в кожній країні світу існує спеціальний законодавчий орган. В Україні процес прийняття законів відбувається в Верховній Раді України.

Державний Прапор України над куполом Верховної Ради.

До законів України належать: Конституція України, Кодекси України, нормативно-правові акти.

Конституція — основний державний документ (закон), який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих, судових органів влади, виборчу систему, права й обов’язки держави, суспільства та громадян.

Відеосюжет на тему: «Прийняття Закону України «Про вищу освіту».

Кодекс — нормативно-правовий акт, який забезпечує детальне правове регулювання певної сфери суспільних відносин і має структурний розподіл на частини, розділи, підрозділи, статті, що певною мірою відображають зміст тієї чи іншої галузі права.

Відеосюжет на тему: «Нові закони про дошкільну освіту».

В нашій державі до них відносять Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств, розпорядження обласних та районних державних адміністрацій, розпорядження міських рад, розпорядження селищних та сільських рад, акти місцевих органів державної виконавчої влади.

Законодавчий процес — це встановлений порядок діяльності спеціально уповноважених державних органів з приводу створення, зміни або скасування законів.

Згідно Конституції нашої держави, Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону повинен підписати та офіційно оприлюднити закон або повернути його зі своїми пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. Якщо ж Президент України протягом встановленого строку не повертає закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим.

Як і де знайти правовий документ

Нормативно-правові акти публікуються в офіційних виданнях «Голос України», «Відомості Верховної Ради України», «Вісник Конституційного Суду України» та в інших офіційних друкованих виданнях. Тексти законів, указів, постанов, рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування можна віднайти на сторінках інтернет-сайтів цих установ.

Над уроком працювали

Стократюк С.В.
Поляк О.М.

Хто приймає закон

Формування системних знань учнів про закони, кодекси, нормативно-правові акти, прийняття законів.

Законами України встановлюються правила, які є обов’язковими для виконання. Дотримуватись їх повинні громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, що перебувають на території нашої країни. Порушення закону призводить до юридичної відповідальності.

Закони або інші рішення, що прийняті на референдумі, мають вищу юридичну силу по відношенню до законодавчих актів Верховної Ради України, Верховної Ради Республіки Крим, нормативних актів Президента України, Кабінету Міністрів України, вищих виконавчих і розпорядчих органів державної влади Республіки Крим, підзаконних актів міністерств і відомств України та Республіки Крим, рішень місцевих Рад народних депутатів.

У будь-якій країні світу існують питання, що вимагають правового врегулювання, проте не потребують прийняття законів. Вирішення цих питань можливе за допомогою підзаконних нормативно-правових актів.

Процедуру розроблення та прийняття законів називають законодавчим процесом. Порядок прийняття законів України визначає Конституція України.

Законодавчий процес має декілька етапів. Робота над новим законом розпочинається із законодавчої ініціативи — пропозиції його прийняти або внести зміни до діючого закону, що виходить від осіб чи установ, яким надано таке право.

На першому етапі законодавчого процесу законопроект опрацьовують у відповідному комітеті Верховної Ради України. Після цього на першому читанні народні депутати обговорюють законопроект та вносять свої пропозиції. У разі згоди з основними положеннями проекту закону проводиться голосування. Якщо законопроект підтримала більшість народних депутатів він направляється на доопрацювання та підготовку для другого читання. Під час другого читання на пленарному засіданні Верховної Ради України законопроект обговорюється постатейно. Тобто депутати визначаються щодо запропонованих змін та доповнень до кожної статті законопроекту. Після чого відбувається голосування за кожну поправку та статтю в цілому. Законопроект вважається прийнятим, якщо за нього проголосували більшість від конституційного складу народних депутатів, тобто не менше ніж 226 депутатів.

Конституційний склад народних депутатів Верховної Ради України450 депутатів.

1. Наровлянський О.Д. Правознавство. Підручник для 9 класу.
2. Пометун О.І. Ремех Т.О. Правознавство (практичний курс). Підручник для 9 класу.
3. www.rada.gov.ua
4. www.kmu.gov.ua
5. Конспект уроку на тему „Виборча система України” вчителя Поляк О.М.

Закон — це офіційний письмовий документ, що містить норми права і приймається законодавчим органом держави чи референдумом.

Референдум — це спосіб прийняття громадянами України законів, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення шляхом голосування.

Підзаконний нормативно-правовий акт — акт, який видається відповідно до закону, на підставі закону, для конкретизації законодавчих розпоряджень та їх трактування або встановлення первинних норм.

Як приймаються закони

Законодавча ініціатива — пропозиції щодо прийняття нового закону або внесення змін до діючого закону.

Кабінет Міністрів України.

Відеосюжет на тему: «Закон України про банкрутство».

Відеосюжет на тему: «Законопроект про нагляд над фінгрупами».

Список використаних джерел

1. Закони та підзаконні акти.
У своєму житті ви, напевно, не один раз чули слово закон. У виступах політиків звучить: «Закон має бути однаковим для всіх». Міліціонер у детективному фільмі звертається до порушника: «Ви порушили закон».

Як ви розумієте цей термін? Пригадайте, які закони вам відомі з курсу історії.

Закон — це один із видів відомих нам правил. Закон — документ, нормативний акт, який має вищу юридичну силу, приймається законодавчим органом держави в особливому порядку.

Спробуємо визначити його ознаки. Насамперед закон — це письмовий документ. Він може прийматися тільки спеціальним органом держави, який має назву законодавчого органу (в Україні це Верховна Рада України), або ж загальнонародним голосуванням (його називають референдумом). Третя ознака закону — те, що він приймається в особливому порядку. Дотримання цього порядку обов’язкове, відхилення від нього може потягнути за собою нечинність закону. Ще одна ознака закону — його вища юридична сила, він «сильніший», аніж інші правила, інші правові акти, про які йтиметься нижче.

Важливо й те, що закон установлює правила, обов’язкові для всіх, хто перебуває на території держави, яка його прийняла. Закону України повинні дотримуватися й громадяни нашої держави, й іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території нашої країни. Якщо ж особа порушує закон, її чекає притягнення до юридичної відповідальності.

До законів належать: Конституція Основний Закон держави, що має найвищу юридичну силу, кодекси нормативні акти, які регулюють велику кількість відносин у певній сфері (в Україні, наприклад, діють кримінальний, цивільний, сімейний, земельний і чимало інших кодексів).

Які питання, на ваш погляд, повинні регулюватися законами?

Чи може Верховна Рада України прийняти закони, які регулюватимуть усі важливі відносини в державі?
Чи потрібно приймати закон про відкриття новою маршруту автобуса, будівництво нового будинку в селі чи місті, про порядок проведення випускних екзаменів дев’ятикласників?

У будь-якій країні існують питання, які вимагають правового врегулювання, але в той же час не потребують прийняття зако¬ти. Для їх урегулювання існують підзаконні нормативно-правові акти

У нашій державі до них відносять Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств, рішення органів місцевого самоврядування — сільських, селищних, міських, районних та обласних рад, акти місцевих органів державної виконавчої влади — розпорядження районних та обласних державних адміністрацій. Підзаконні нормативно-правові акти приймають державні органи, ці акти обов’язково повинні відповідати законам і забезпечувати їх виконання.

Нормативні акти, які приймає держава, повинні відповідати один одному, але, крім того, передбачена певна «драбина» їх юридичної сили. Так, Конституція України має найвищу юридичну силу, будь-який закон переважає інші нормативні акти, крім Конституції, тощо.

У багатьох країнах після зведення нового будинку чи мікрорайону будівельники не поспішають асфальтувати пішохідні доріжки. Новосели протоптують стежки по газонах, визначаючи найдоцільніше розташування доріжок. І лише після цього укладають покриття. Так само і закони та інші нормативно-правові акти часто закріплюють норми, які раніше були встановлені, запроваджені іншими правилами. Норму моралі про необхідність підтримки людей похилого віку нині закріплено в законодавстві, також законом закріплено традиційне право бабусі та дідуся зустрічатися та спілкуватися зі своїми онуками.

Обговоріть і запропонуйте нормативно-правові акти, які, на вашу думку, доцільно було б прийняти в нашій державі.

2. Як створюються закони.
Створення закону має пройти спеціальну процедуру — ми згадували, що особливий порядок прийняття закону є однією з його ознак. Ознайомимося із цією процедурою.

Процедуру розроблення і прийняття законів називають законодавчим процесом, який має кілька етапів. Порядок прийняття законів України визначає Конституція України.

Прочитайте ст. 91, 93, 94 Конституції України та визначте і тадії законодавчого процесу.


Конституція України
Стаття 91. Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу (. ).
Стаття 93. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутам України та Кабінету Міністрів України.

Стаття 94. Закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України.
Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.

У разі, якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.

Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов’язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів. У разі, якщо Президент України не підписав такий закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України і опубліковується за його підписом.

Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Основні стадії законодавчого процесу
І. Законодавча ініціатива

Смотрите еще:

  • Вечернее краткое правило Краткое вечернее молитвенное правило Молитвы на сон грядущим Молитва Святому Духу Помилуй нас, Господи, помилуй нас; всякаго бо ответа недоумеюще, сию Ти молитву яко Владыце грешнии приносим: помилуй нас. Слава: Господи, помилуй нас, […]
  • Отсрочка развод Юридическая консультация в Екатеринбурге Представительство в суде. Услуги юриста, адвоката Составление документов Юрист Брусков Павел Витальевич Неустойка по алиментам - взыскано 2,6 млн. руб. Это рекорд Алименты переведены с долевых на […]
  • Правило на агзс Правила заправки на АГЗС Правила заправки автомобиля на газовых заправочных станциях в некоторых пунктах отличаются от заправки на обычных АЗС. Эти тонкости нужно знать особенно начинающим владельцам автомобилей с газобаллонным […]
  • Преступления в сфере экономической деятельности предмет Глава XXVII. Преступления в сфере экономической деятельности Ключевые вопросы: понятие и система преступлений в сфере экономической деятельности; уголовно-правовой анализ воспрепятствования законной предпринимательской деятельности; […]
  • Приказ о назначении ответственного в области охраны окружающей среды Несоблюдение экологических и санитарно-эпидемиологических требований при сборе, накоплении, использовании, обезвреживании, транспортировании, размещении и ином обращении с отходами производства и потребления или иными опасными веществами […]
  • Автореферат диссертации наследование Наследование по закону текст автореферата и тема диссертации по праву и юриспруденции 12.00.03 ВАК РФ МВД России Санкт-Петербургский университет На правах рукописи ИСАЕВА Анна Владимировна НАСЛЕДОВАНИЕ ПО ЗАКОНУ Специальность 12.00.03 […]
  • Приказ ростехнадзора от 21102013 n 485 Юридический портал Советы профессионалов Приказ ростехнадзора 485 от 21102013 АдминистрацияСоветско-Гаванскогомуниципального района Приказ Ростехнадзора от 20.11.2017 № 485 «Об утверждении Федеральных норм и правил в области промышленной […]
  • Новая закон аудиторской Новая обязанность аудиторских компаний Начиная с 29 октября 2017 г., аудиторские компании обязаны уведомлять Казначейство о проведении обязательного аудита. С 29 октября 2017 г. вступили в силу отдельные положения, внесенные Федеральным […]