Закон про службу охорони

Закон України «Про охорону праці»

ОХОРОНА ПРАЦІ НА ТОВ «БЕРДИЧІВСЬКИЙ ПИВОВАРНИ ЗАВОД»

    1. Нормативно-правове забезпечення охорони праці
    2. Одна з найважливіших державних задач – охорона життя та здоров’я громадян в процесі їх трудової діяльності, створення безпечних та нешкідливих умов праці. Адже охорона праці має, безперечно,важливе економічне значення – це висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці тощо.

      Охорона праці,як визначено в ст. 1 Закону України «Про охорону праці» – це система правових,соціально-економічних,організаційно-технічних,санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Законодавство про охорону праці являє собою систему взаємопов’язаних нормативних актів,що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики охорони праці. Правовою основою законодавства щодо охорони праці є Конституція України, Закон України «Про охорону праці», Закон України «Про охорону здоров’я», Закон України «Про пожежну безпеку», Кодекс законів про працю України, Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

      Серед підзаконних актів основними є акти Державного департаменту з нагляду за охороною праці і Державні стандарти безпеки праці.

      Закон України «Про охорону праці» вступив в дію з 1 січня 2003 року. Він регулює відносини між власником або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки,гігієни праці і виробничого середовища, визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоров’я в процесі трудової діяльності.

      Кодекс законів про працю України регламентує питання створення безпечних і нешкідливих умов праці,обов’язків власників і працівників, контролю за дотриманням вимог нормативних актів про охорону праці.

      Питання організації служби охорони праці на підприємстві ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» регулює Типове положення про службу охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 21.03.07р. №55.Також цим положенням регулюється створення і діяльність даної комісії.

      Навчання та інструктаж проводяться на основі Типового положення про навчання з питань охорони праці,затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 17.12.99р. №27.

      Крім вищеназваних нормативних актів в ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» діють також накази,положення керівника підприємства.

      В ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»,згідно з Законом України “Про охорону праці”, передбачена посада інженера з техніки безпеки.

      Інженер з техніки безпеки вирішує такі завдання:

      • забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;
      • професійна підготовки і підвищення кваліфікації з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;
      • вибір оптимальних режимів праці і відпочинку працівників;
      • професійний добір виконавців для визначення видів робіт.
      • Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства,до складу якої входять: керівник підприємства,головний механік, інженер з техніки безпеки.

        Навчання та інструктажі працівників із питань охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці в ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» Бердичівського району Житомирської області.

        Згідно з Типовим положенням про навчання з питань охорони праці, усі працівники, що влаштовуються на роботу, та безпосередньо у виробничому процесі проходять на підприємстві навчання, інструктаж з питань охорони праці. За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

        Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, яких приймають на постійну або тимчасову роботу, незалежно від освіти, стажу роботи та посади.

        Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу, який зберігається в інженера з техніки безпеки, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у документі про прийняття працівника на роботу.

        Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

        • новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство;
        • який буде виконувати нову для нього роботу;
        • з відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

        Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці в терміни,визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

        • на роботах з підвищеною небезпекою – 1 раз на три місяці;
        • для решти робіт – 1 раз на шість місяців;
        • Позаплановий інструктаж проводиться:

          • при введенні нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;
          • при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або привели до травм, аварій, пожеж;
          • при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт – понад 60 днів.


            3.2. Аналіз стану охорони праці в ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

            Розділ ІІІ Закону України «Про охорону праці» визначає організацію охорони праці. Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

            створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці,затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

            — розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

            — забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

            — впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

            — забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

            — забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

            — організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;

            — розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі – акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства,у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

            — здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

            — організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

            — вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

            Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Інженер з охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. Інженер з охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.

            Інженер з охорони праці,у разі виявлення порушень охорони праці, має право:

            • видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;
            • вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
            • зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;
            • надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.
            • Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.

              На підприємстві ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» з метою забезпечення пропорційної участі працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці. Комісія складається з представників роботодавця та професійної спілки, а також уповноваженої найманими працівниками особи,спеціалістів з безпеки, гігієни праці та інших служб підприємства відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. Рішення комісії мають рекомендаційний характер.

              В даному господарстві функціонування системи управління охороною праці здійснює інженер з охорони праці, який забезпечуює вирішення конкретних питань стосовно охорони праці. До основних функцій управління охороною праці відносяться:

              1. Навчання працівників безпеки праці і пропаганда питань охорони праці;
              2. Забезпечення безпеки виробничих процесів та устаткування;
              3. Забезпечення безпеки будівель і споруд;
              4. Обладнання кабінетів чи куточків з охорони праці;
              5. Розробка та виконання планів заходів з охорони праці;
              6. Аналіз показників і причин виробничих травм і захворювань;
              7. Оперативний контроль стану охорони праці та негайне усунення шкідливих та небезпечних факторів, виявлених на робочих місцях;
              8. Проведення паспортизації санітарно-технічного стану виробничих приміщень, транспортних засобів, нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;
              9. Запровадження заходів морального та матеріального заохочення за зразковий стан охорони праці на робочому місці, в підрозділі;
              10. Забезпечення всіх працюючих захисними засобами, згідно з існуючими нормами;
              11. Забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;
              12. Організація лікувально-профілактичного та санітарно-побутового обслуговування працівників;
              13. Проведення спеціальних заходів з охорони праці жінок та молоді, виховної роботи з питань охорони праці, а також притягнення до відповідальності осіб, які порушили існуючі норми та правила охорони праці.
              14. Працівники під час прийняття на роботу в ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж,навчання з питань охорони праці,з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

                Інструктажі з питань охорони праці за характером і часом проведення підрозділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий. Проведення інструктажів реєструється в журналі реєстрації інструктажів, при цьому обов’язкові підписи, особи, що пройшла інструктаж і підпис особи, яка проводила інструктаж.

                У колективному договорі, угоді сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов’язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.

                Відповідно до ст.21 Закону України «Про охорону праці» фінансування охорони праці здійснюється власником. Працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо охорони праці.

                Аналізуючи стан охорони праці в ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» слід зазначити, що підприємство за єдиною державною системою показників обліку умов і безпеки праці, затвердженою наказом від 31.03.94р. №27, подає дві форми звітності:

                форма №1-ПВ «Звіт про стан умов праці, та компенсації за роботу в шкідливих умовах»;

                — форма №1-УБ (відомча) «Звіт про стан умов та безпеки праці».
                ^ 3.3. Рекомендації щодо удосконалення охорони праці на підприємстві
                Отже, підсумовуючи вище наведену інформацію, можна сказати, що стан охорони праці в ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» задовільний. А тому, для поліпшення стану охорони праці необхідно:

                • суворо дотримуватись правил безпеки на робочих місцях;
                • згідно графіку проводити інструктажі з охорони праці, проводити навчання працівників;
                • створити фонд грошових коштів на витрати по охороні праці згідно Закону України «Про охорону праці» 0,5 % від суми реалізованої продукції;
                • замінити шкідливі речовини та матеріали нешкідливими, а також герметизувати шкідливі процеси;
                • знизити рівень шуму та вібрації;
                • організовувати планово-попереджувальний ремонт устаткування, технічні огляди та випробування транспортних та вантажопідіймальних засобів, посудин, що працюють під тиском та ін.
                • Але, нажаль, на данний момент господарство переживає для себе не найкращі часи і тому, виділяти кошти на заходи щодо охорони праці,в такому об’ємі як потрібно, немає можливості.

                  Політика в галузі охорони праці повинна бути незмінною основою всієї працеохоронної діяльності на підприємстві. Основними елементами політики у галузі охорони праці будь-якого виробництва, великого чи малого, можуть бути: пріоритетність безпеки і гігієни праці,здоров’я працівників і демонстрація керівництвом підприємства як на словах, так і на ділі своєї прихильності до цих пріоритетів; неприпустимість усунення недоліків у виробництві за рахунок зниження рівня безпеки праці; творчий підхід до питань охорони праці, схвалення будь-яких розумних ініціатив, реалізація яких знижує можливості виникнення нещасних випадків і профзахворювань, зводить до мінімуму причини небезпек, властивих виробничому середовищу; позитивне сприйняття будь-яких зусиль й ініціатив щодо забезпечення безпеки праці усіма працівниками підприємства, у т. ч. і керівництвом, навіть якщо вони не знайшли реалізації; відповідність роботи з охорони праці вимогам законодавства держави.

                  Система керування охороною праці на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» розроблена з урахуванням особливостей його виробничої діяльності і вписується в існуючу структуру і схему керування підприємством у цілому. Суб’єктами керування є відповідні служби, відділи, посадові особи; об’єктом керування – діяльність функціональних служб і структурних підрозділів по забезпеченню безпечних і нешкідливих умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках, у цехах і на підприємстві в цілому.

                  Тема 2. Державне управління охороною праці.

                  Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці.

                  План вивчення:

                  1. Органи державного управління охороною праці
                  2. Система управління охороною праці
                  3. Служба охорони праці на підприємстві
                  4. Комісія з питань охорони праці підприємства
                  5. Органи державного нагляду за охороною праці
                  6. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
                  7. Мета вивчення: студенти повинні знати органи державного управління охороною праці та їхні повноваження, складові системи управління охороною праці, повноваження служби охорони праці підприємства, повноваження комісії з питань охорони праці підприємства, повноваження та права органів державного нагляду за охороною праці підприємства, повноваження та права профспілок у здійсненні контролю за додержанням закону про охорону праці. Студенти повинні вміти орієнтуватись в повноваженнях органів державного управління охороною праці, а також в державному нагляді та громадському контролі за охороною праці.
                    ^ Основні терміни та поняття: органи державного управління охороною праці, система управління охороною праці, служба охорони праці підприємства, комісія з питань охорони праці підприємства, органи державного нагляду за охороною праці, громадський контроль за охороною праці.

                    1. Органи державного управління охороною праці
                    2. Відповідно до Закону України «Про охорону праці» державне управління охороною праці в Україні здійснюють:

                      • Кабінет Міністрів України;
                      • Державний комітет України з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці);
                      • міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;
                      • місцева державна адміністрація, органи місцевого самоврядування;
                      • асоціації, концерни, корпорації та інші об’єднання підприємств.
                      • Закон містить норми прямої дії, що визначають обов’язки, права та повноважен­ня кожного з цих органів.

                        Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці.

                        Кабінет Міністрів України:

                        • забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
                        • визначає функції міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та нагляду за охороною праці;
                        • Основні завдання, які покладаються на Державний комітет України з нагляду за охороною праці:

                          • комплексне управління охороною праці на державному рівні;
                          • реалізація державної політики у сфері охорони праці та виробничої безпеки, державний нагляд за додержанням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також за проведенням робіт, пов’язаних з геологічним вивченням надр, їх охороною і використанням, переробкою мінеральної сировини;
                          • координація робіт з профілактики травматизму невиробничого характеру;
                          • проведення експертизи проектної документації та видача дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об’єктів і засобів виробництва.
                          • Для реалізації покладених на Державний комітет України з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці) завдань утворюються його територіальні управління.

                            Повноваження міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади в галузі охорони праці:

                            • проведення єдиної науково-технічної політики в галузі охорони праці;
                            • розробка і реалізація комплексних заходів щодо покращення безпеки, гігієни праці і виробничого середовища в галузі;
                            • здійснення методичного керівництва діяльністю підприємств галузі з охорони праці;
                            • укладання з відповідними галузевими профспілками угоди з питань покращення умов і безпеки праці;
                            • фінансування опрацювання і перегляду нормативних актів про охорону праці;
                            • організація у встановленому порядку навчання і перевірки знань та норм охорони праці керівними працівниками і спеціалістами галузі;
                            • створення при необхідності професійних воєнізованих аварійно-рятувальних формувань, що діють відповідно до типового положення, затверджуваного Держнаглядохоронпраці;
                            • здійснення внутрівідомчого контролю за станом охорони праці.
                            • Для координації, вдосконалення роботи по охороні праці і контролю за цією роботою в центральному апараті міністерств та інших центральних органах державної виконавчої влади створюються служби охорони праці.

                              Повноваження місцевих державних адміністрацій та органів місце­вого самоврядування у галузі охорони праці.

                              Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування у межах відповідної території:

                              • забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
                              • формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;
                              • організовують при необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування;
                              • здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці.
                              • Для виконання названих функцій місцеві органи влади створюють відповідні структурні підрозділи.

                                Повноваження об’єднань підприємств у галузі охорони праці.

                                Повноваження в галузі охорони праці асоціацій, корпорацій, концернів та інших об’єднань визначаються їх статутами або договорами між підприємствами, які утворили об’єднання. Для виконання делегованих об’єднанню функцій, в його апараті створюються служби охорони праці.

                                1. ^ Система управління охороною праці
                                2. На основі розробок професора Г. Г. Гогіташвілі можна зробити висновок, що у сучасних умовах виникає 3 центри управління охороною праці: державне управління (не адміністративне); управління з боку роботодавця (власника підприємства); управління з боку працівників підприємства (рис. 1.4).

                                  Держава створює законодавчу базу з питань охорони праці; комплекс інспекцій, що здійснюють нагляд за виконанням прийнятих нормативно-правових актів про охорону праці; інфраструктуру виробничо-технічного, інформаційного, наукового та фінансового забезпечення діяльності в галузі охорони праці.

                                  ^ Роботодавець (власник підприємства) економічно зацікавлений в тому, щоб люди, які працюють на його підприємстві не травмувались та не хворіли, і тому забезпечує виконання нормативно-правових актів про охорону праці. Окрім того, меха­нізм соціального страхування передбачає збільшення страхового внеску, якщо на підприємстві зростає травматизм та профзахворювання працівників. Істотне значення у системі управління охороною праці на підприємстві відіграють громадські інституції в особі профспілок, уповноважених трудових колективів та комісії з питань охорони праці.

                                  Працівники повинні відповідально ставитись до охорони праці, знати та виконувати вимоги, визначені нормативною документацією. В сучасних умовах кожному працівнику необхідно постійно підтримувати високий фізичний, психологічний та фаховий рівень, програмувати шляхи здорового довголіття, запобігати виникненню випадків травматизму та профзахворювань. Інакше у працівника буде значно менше шансів отримати роботу на ринку праці.

                                  Отже, у сучасних ринкових умовах лише комплексне управління охороною праці з боку держави, роботодавця та працівників здатне забезпечити підвищення ефективності у цій сфері. В той же час, як показала практика на підприємствах, окремі розрізнені заходи з охорони праці не дають необхідного ефекту, тому в даному питанні потрібний системний підхід, при якому заходи з охорони праці застосовуються продумано, взаємопов’язано, комплексно. З цією метою на підприємстві, з урахуванням його особливостей, розробляється система управління охороною праці.

                                  ^ Система управління охороною праці (СУОП) — це сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, запобігання травматизму та профзахворювань, а також додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

                                  Створення СУОП здійснюється шляхом послідовного визначення мети і об’єкта управління, завдань і заходів щодо охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, складання нормативно-методичної документації,

                                  В спрощеному вигляді будь-яку систему управління (керування) можна підрозділити на дві підсистеми: таку, що управляє і таку, якою управляють (рис. 1.5). В свою чергу, у системі управління виділяють об’єкт, яким управляють та орган, який здійснює таке управління. Останній, на основі аналізу отриманої інформації — зовнішньої (наприклад, наказу міністерства) або внутрішньої про стан об’єкта, розробляє і видає управлінську інформацію (наприклад, наказ по підприємству). Як правило, на великих та середніх підприємствах на підставі управлінської інформації деякий виконавчий орган (наприклад, керівники структурних підрозділів) здійснюють управ­лінську дію на об’єкт. У багатьох випадках орган, що здійснює управління та виконав­чий орган об’єднують одним поняттям — суб’єкт управління.

                                  Отже СУОП підприємства можна представити структурною схемою, що наведена на рис. 1.6.

                                  До основних функційуправління охороною праці належать:

                                  • прогнозування і планування робіт, їх фінансування;
                                  • організація та координація робіт;
                                  • облік показників стану умов і безпеки праці;
                                  • аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;
                                  • контроль за функціонуванням СУОП;
                                  • стимулювання діяльності з охорони праці.
                                  • Основні завданняуправління охороною праці:

                                    • навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань охорони праці;
                                    • забезпечення безпеки технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд;
                                    • нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;
                                    • забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту;
                                    • забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;
                                    • організація лікувально-профілактичного та санітарно-побутового обслуговування працівників;
                                    • професійний відбір працівників з окремих професій;
                                    • удосконалення нормативної бази підприємства з питань охорони праці.

                                    • Планування роботи з охорони праці.

                                      Функція планування, в основі якої лежить прогнозтичний аналіз, має вирішальне значення в системі управління охороною праці. Планування роботи з охорони праці поділяється на перспективне, поточне та оперативне.

                                      ^ Перспективне планування охоплює найбільш важливі, трудомісткі й довгострокові за терміном виконання заходи з охорони праці, виконання яких, як правило, вимагає сумісної роботи кількох підрозділів підприємства. Можливість виконання заходів перспективного плану повинна бути підтверджена обгрунтованим розрахунком необхідного матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат із зазначенням джерел фінансування. Основною формою перспективного планування роботи з охорони праці є розроблення комплексного плану підприємства (на 3—5 років) щодо покращення стану охорони праці.

                                      ^ Поточне планування здійснюється у межах календарного року шляхом розроблення та включення відповідних заходів до розділу «Охорона праці» колективного договору.

                                      ^ Оперативне планування роботою з охорони праці здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому або перевірок органів державного нагляду. Оперативні заходи щодо усунення виявлених недоліків зазначаються у наказі роботодавця.

                                      Функція СУОП щодо організації та координації робіт передбачає формування органів управління охороною праці на всіх рівнях управління і всіх стадіях виробничого процесу, визначення обов’язків, прав, відповідальності та порядку взає­модії осіб, що приймають участь у процесі управління, а також прийняття та виконання відповідних рішень.

                                      Контроль за станом охорони праці. Дійове управління охороною праці можна здійснювати тільки при наявності повної, своєчасної і точної інформації про стан охорони праці на об’єкті. Одержати таку інформацію, виявити можливі відхилення від норм та правил з охорони праці, перевірити додержання вимог законодавства про охорону праці та виконання відповідних планів, програм, приписів, прийнятих рішень можна тільки на підставі регулярного та об’єктивного контролю. Тому контроль стану охорони праці є найбільш відповідальна та трудомістка функція процесу управління.

                                      Контроль за охороною праці може бути (рис. 1.7):

                                      • відомчим, що здійснюється посадовими особами, повноважними представниками та службами міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, а також асоціації, корпорації, концерну або іншого об’єднання підприємств;
                                      • регіональним, що здійснюється посадовими особами, повноважними представниками та службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
                                      • громадським, що здійснюється виборними органами та представниками професійних спілок, інших громадських організацій;
                                      • страховим, що здійснюється страховими експертами з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
                                      • в
                                        нутрішнім, що здійснюється в межах підприємства (установи, організації) відповідними службами, посадовими особами та громадськими інспекторами (уповноваженими трудових колективів) цього підприємства.
                                      • Виключно важливе значення має внутрішній контроль, який на відміну від інших видів контролю проводиться значно частіше та від дієвості якого вагомо залежить стан охорони праці на підприємстві. Внутрішній контроль підрозділяється на: оперативний (повсякденний); такий, що здійснюється службою охорони праці підприємства; громадський; адміністративно-громадський трьохступеневий.

                                        ^ Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів, а також інших посадових осіб підприємства проводиться згідно із затвердженими посадовими обов’язками.

                                        ^ Служба охорони праці контролює виконання вимог з охорони праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємства.

                                        У справі створення здорових та безпечних умов праці значна роль відводиться громадському контролю, який здійснюється громадськими інспекторами з охорони праці або представниками трудових колективів (якщо профспілкова організація на підприємстві не створювалася), а також комісією з питань охорони праці підприємства (за рішенням загальних зборів або конференції працівників підприємства).

                                        ^ Адміністративно-громадський трьохступеневий контроль проводиться на трьох рівнях (ступенях). На першому рівні контролю начальник виробничої дільниці (майстер) спільно з громадським інспектором профгрупи щоденно перевіряють стан охорони праці на виробничій дільниці. На другому рівні — начальник цеху спільно з громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху (механік, електрик, технолог) два рази в місяць (згідно із затвердженим графіком) перевіряють стан охорони праці в цеху. На третьому рівні контролю щомісячно (згідно із затвердженим графіком) комісія підприємства під головуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан охорони праці в цілому на підприємстві. До складу комісії входять: керівник служби охорони праці, голова комісії з охорони праці (або представ­ник профкому), керівник медичної служби, працівник пожежної охорони та головні спеціалісти підприємства (технолог, механік, енергетик). Результати роботи комісії фіксуються в журналі трьохступеневого контролю і розглядаються на нараді. За результатами наради видається наказ по підприємству.

                                        Слід зазначити, що крім контролю за станом охорони праці на підприємстві здійснюється й державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці з боку уповноважених органів і посадових осіб (державних інспекторів).

                                        Облік, аналіз і оцінка показників охорони праці та функціонування СУОП спрямовані (відповідно до одержаної інформації) на розробку та прийняті відповідних рішень керівниками усіх рівнів управління (від майстра дільниці до керівника підприємства). Суть даної функції полягає у системному та систематичному обліку показників стану охорони праці, в аналізі одержаних даних та узагальнені причини недодержання вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, причин невиконання планів покращення стану безпеки, гігієни праці, виробничого середовища, а також у розробці заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліки. Аналізуються матеріали про нещасні випадки та професійні захворювання; результат всіх видів контролю за станом охорони праці; дані паспортів санітарно-технічного стану умов праці в цеху (на дільниці); матеріали спеціальних обстежень будівель споруд, приміщень, обладнання та ін. За результатами обліку, аналізу та оцінки стану охорони праці вносяться доповнення та уточнення до оперативних, поточних та перспективних планів роботи з охорони праці, а також визначаються кращі серед структурних підрозділів, служб, працівників за досягнуті показники з охорони праці.

                                        Стимулювання діяльності з охорони праці направлено на створення зацікавленості працівників у забезпеченні здорових та безпечних умов праці. Відповідно до Закону України «Про охорону праці» до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу в здійсненні. заходів щодо підвищення безпеки та покращення умов праці. Стимулювання передбачає моральні та матеріальні заохочення. До числа останніх належать; премії, винагороди за виконану конкретну роботу, винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці та ін.

                                      • ^ Служба охорони праці на підприємстві
                                      • Згідно з Законом України «Про охорону праці» служба охорони праці створюється власником або уповноваженим ним органом на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій в процесі праці.

                                        Власник з урахуванням специфіки виробництва опрацьовує та затверджує Положення про службу охорони праці підприємства (установи, організації) керуючись Типовим положенням, розробленим та затвердженим Держнаглядохоронпраці. Відповідно до Типового положення служба охорони праці створюється на підприємствах, у виробничих і науково-виробничих об’єднаннях, корпоративних, колективних та інших організаціях виробничої сфери з числом працюючих 50 і більше чоловік. В інших випадках функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які пройшли перевірку знань з охорони праці. В установах, організаціях невиробничої сфери та в навчальних закладах власниками також створюються служби охорони праці.

                                        Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства. За своїм посадовим становищем та умовами оплати праці керівник служби охорони праці прирівнюється до керівників основних виробничо-технічних служб підприємства. Служба охорони праці в залежності від чисельності працюючих може функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у вигляді групи спеціалістів чи одного спеціаліста, у тому числі за сумісництвом. Служба охорони праці формується із спеціалістів, які мають вищу освіту та стаж роботи за профілем виробництва не менше 3 років. Спеціалісти з середньою спеціальною освітою приймаються в службу охорони праці у виняткових випадках.

                                        Працівники служби охорони праці мають право видавати керівникам установ, підприємств, організацій та їх структурних підрозділів обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків. Припис спеціаліста з охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба охорони праці. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації підприємства.

                                        Служба охорони праці вирішує завдання:

                                        • забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;
                                        • професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;
                                        • вибору оптимальних режимів праці й відпочинку працівників;
                                        • професійного відбору виконавців для визначених видів робіт.
                                        • Служба охорони праці виконує такі основні функції:

                                          • опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною праці;
                                          • проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці;
                                          • складає разом зі структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також розділ «охорона праці» у колективному договорі;
                                          • проводить для працівників вступний інструктаж з питань охорони праці;
                                          • готує проекти наказів та розпоряджень з питань охорони праці, загальних для всього підприємства;
                                          • розглядає факти наявності виробничих ситуацій, небезпечних для життя чи здоров’я працівників або людей, які їх оточують, і навколишнього природного середовища, у випадку відмови з цих причин працівників від виконання дорученої їм роботи;
                                          • організовує: забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці; паспортизацію цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх до вимог охорони праці; облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій; підготовку статистичних звітів підприємства з питань охорони праці; розробку перспективних та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці; роботу методичного кабінет) охорони праці, пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці; допомогу комісії з питань охорони праці підприємства в опрацюванні необхідних матеріалів та реалізації її рекомендацій; підвищення кваліфікації і перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці;
                                          • бере участь у: розслідуванні нещасних випадків та аварій; формуванні фонду охорони праці підприємства І розподілі його коштів; роботі комісії з питань охорони праці підприємства; роботі комісії по введенню в дію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об’єктів виробничого та соціального призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування; розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про охорону праці, що діють у межах підприємства; роботі постійно діючої комісії з питань атестації робочих місць за умовами праці;
                                          • контролює: дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці; виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудових колективів І профспілок з питань охорони праці, використання за призначенням коштів фонду охорони праці; своєчасне проведення навчання та інструктажів працюючих, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт; забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, мийними засобами, санітарно-побутовими приміщеннями; використання праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно з діючим законодавством; проходження попереднього і періодичних медичних оглядів працівників; виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань охорони праці, а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які визначені у актах розслідування.
                                          • Спеціалісти служби охорони праці мають право:

                                            • представляти підприємство в державних та громадських установах при розгляді питань охорони праці;
                                            • безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об’єкти, структурні підрозділи підприємства, зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;
                                            • одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення з питань охорони праці;
                                            • перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на об’єктах підприємства, видавати керівникам перевіреного об’єкта, цеху, виробництва обов’язковий для виконання припис;
                                            • вимагати від посадових осіб відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або порушують нормативні акти про охорону праці;
                                            • надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці;
                                            • порушувати клопотання про заохочення працівників, які беруть активну участь у підвищенні безпеки та покращенні умов праці.
                                            • ^ Комісія з питань охорони праці підприємства
                                            • Комісія з питань охорони праці підприємства може створюватися у відповідності з Законом України «Про охорону праці» на підприємствах, в організаціях, господарствах з кількістю працюючих 50 і більше чоловік, незалежно від форм власності та видів господарської діяльності. Комісія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом трудового колективу та власника або уповноваженого ним органу і створюється з метою залучення представників власника та трудового колективу (безпосередніх виконавців робіт, представників профспілок) до співробітництва в галузі управління охороною праці на підприємстві, узгодженого вирішення питань, що виникають у цій сфері.

                                              Рішення про доцільність створення комісії, її кількісний та персональний склад, строк повноважень приймається трудовим колективом на загальних зборах (конференції) за поданням власника, органу трудового колективу та профспілкового комітету. Загальні збори (конференція) затверджують Положення про комісію з питань охорони праці підприємства, яке розробляється за участю сторін на основі Типового положення. Комісія формується на засадах рівного представництва осіб від власника та трудового колективу. До складу Комісії від власника включаються спеціалісти з безпеки і гігієни праці, виробничої, юридичної та інших служб підприємства, від трудового колективу — рекомендуються працівники усіх професій, уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, представники профспілки (профспілок).

                                              Комісія у своїй діяльності керується законодавством про працю, міжгалузевими і галузевими нормативними актами з охорони праці, а також Положенням про комісію з питань охорони праці підприємства.

                                              Основними завданнями комісії є:

                                              • захист законних прав та інтересів працівників у сфері охорони праці;
                                              • підготовка, на основі аналізу стану безпеки та умов праці на виробництві, рекомендацій власнику та працівникам щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, практичної реалізації принципів державної політики в області охорони праці на підприємстві;
                                              • узгодження, шляхом двосторонніх консультацій, позицій сторін у вирішенні практичних питань у сфері охорони праці з метою забезпечення поєднання інтересів держави, власника та трудового колективу, кожного працівника, запобігання конфліктам;
                                              • вироблення пропозицій щодо включення до колективного договору окремих питань з охорони праці та використання коштів фонду охорони праці підприємства.
                                              • Комісія має право:

                                                  • звертатися до власника або уповноваженого ним органу, органу самоврядування трудового колективу, профспілкового комітету з пропозиціями щодо регулювання відносин у сфері охорони праці;
                                                  • створювати робочі групи з числа членів комісії для вироблення узгоджених рішень з конкретних питань охорони праці із залученням до їх складу фахівців, експертів, інспекторів державного нагляду за охороною праці;
                                                  • одержувати від окремих працівників, служб підприємства, профспілкового комітету необхідну інформацію;
                                                  • здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з питань охорони праці;
                                                  • знайомитись з будь-якими матеріалами з питань охорони праці, аналізувати стан умов і безпеки праці на підприємстві, виконання відповідних програм і колективних договорів;
                                                  • вільного доступу на всі дільниці виробництва і обговорення з працюючими питань охорони праці.
                                                  • Комісія може делегувати своїх представників для участі:

                                                    • у розв’язуванні разом з представниками державного нагляду за охороною праці конфліктів, пов’язаних з відмовою працівника виконувати доручену роботу з мотивів небезпечної для його здоров’я чи життя виробничої ситуації на підприємстві, де відсутня профспілкова організація;
                                                    • в обговоренні питань охорони праці власником або уповноваженим ним органом, профспілковим комітетом чи органом самоврядування трудового колективу (за погодженням з цими органами).
                                                    • Члени комісії виконують свої обов’язки, як правило, на громадських засадах. При залученні до окремих перевірок, проведенні навчання вони можуть звільнятися від основної роботи на передбачений колективним договором термін із збереженням за ними середнього заробітку.

                                                      Комісія здійснює свою діяльність на основі планів, що розробляють на квартал, півріччя чи рік і затверджуються нею. Рішення комісії оформляються протоколами і мають рекомендаційний характер, впроваджуються в життя наказами власника. При незгоді власника з рекомендаціями комісії він дає аргументовану відповідь. Комісія не менше одного разу на рік звітує про свою роботу на загальних зборах (конференції) трудового колективу.

                                                    • ^ Органи державного нагляду за охороною праці
                                                    • Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:

                                                      • органи Головної державної інспекції з нагляду за ядерною безпекою Міністерства екології та природних ресурсів України;
                                                      • органи державного пожежного нагляду Державного департаменту пожежної безпеки Міністерства внутрішніх справ України;
                                                      • органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України.
                                                      • Кожний із вищеперерахованих органів виконує функції в межах своїх повноважень, визначених положеннями про ці органи.

                                                        Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

                                                        Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких гос­подарських органів, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування та діють відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

                                                        Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці (державні інспектори) мають право:

                                                        • безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про охорону праці, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань;
                                                        • надсилати керівникам підприємств, а також їх посадовим особам, керівникам структурних підрозділів ради міністрів республіки крим, місцевих рад народних депутатів, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, обов’язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці;
                                                        • зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць і обладнання до усунення порушень вимог щодо охорони праці, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;
                                                        • притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;
                                                        • надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати в необхідних випадках матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності.
                                                        • Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці несуть відповідальність за виконання покладених на них обов’язків згідно з законодавством.

                                                        • ^ Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
                                                        • Відповідно до Закону України «Про охорону праці» громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють: трудові колективи через обраних ними уповноважених; професійні спілки — в особі своїх виборних органів і представників.

                                                          Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, їх основні обов’язки і права

                                                          Інститут уповноважених трудових колективів з питань охорони праці створюється на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, видів їх діяльності та чисельності працюючих для здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці. Діяльність уповноважених прово­диться на підставі Положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці, яке розробляється відповідно до Типового положення і затверджується загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства.

                                                          Уповноважені з питань охорони праці обираються на загальних зборах (конференції) колективу підприємства або цеху, дільниці з числа досвідчених та ініціативних працівників на строк дії повноважень органу самоврядування трудового колективу. Працівник, який згідно з посадовими обов’язками відповідає за організацію безпечних та нешкідливих умов праці, не може бути уповноваженим з питань охорони праці. Чисельність останніх визначається рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу залежно від конкретних умов виробництва та необхідності забезпечення безперервного громадського контролю за станом безпеки та умов праці в кожному виробничому підрозділі.

                                                          Свої обов’язки уповноважені з питань охорони праці виконують, як правило, в процесі виробництва, безпосередньо на своїй дільниці, зміні, бригаді. Уповноважені з питань охорони праці не рідше одного разу на рік звітують про свою роботу на загальних зборах (конференції) трудового колективу, котрим вони обрані.

                                                          Відповідно до Типового положення, уповноважені з питань охорони праці, з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві, оперативного усунення виявлених порушень здійснюють контроль за:

                                                          • виконанням вимог законодавчих та нормативних актів про охорону праці;
                                                          • забезпеченням працівників інструкціями, положеннями з охорони праці, які діють у межах підприємства, та додержання їх вимог працівниками;
                                                          • своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням та обліком нещасних випадків та професійних захворювань;
                                                          • використанням фонду охорони праці підприємства за його призначенням, та інше.
                                                          • Уповноважені з охорони праці можуть і повинні залучатися до розроблення розділу «Охорона праці» колективних договорів та угод, комплексних перспектив­них планів з охорони праці, до роботи в комісіях з питань атестації робочих місць. Вони беруть участь: у комісіях з розслідування професійних захворювань і нещасних випадків на виробництві, якщо потерпілий не є членом профспілки; у вирішенні питання про зниження розміру одноразової допомоги потерпілому від нещасного випадку в разі невиконання працівником вимог нормативних документів про охорону праці; розгляду факту наявності виробничої ситуації, небезпечної для здоров’я чи життя працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища, у випадку відмови працівника виконувати з цих причин доручену йому роботу.

                                                            Уповноважені з охорони праці мають право:

                                                            • безперешкодно перевіряти стан безпеки і гігієни праці, додержання працівниками нормативних актів про охорону праці на об’єктах підприємства чи виробничого підрозділу, колектив якого його обрав;
                                                            • вносити в спеціально заведену для цього книгу обов’язкові для розгляду) власником (керівником структурного підрозділу) пропозиції щодо усунення виявлених порушень;
                                                            • вимагати від майстра, бригадира чи іншого керівника виробничого підрозділу припинення роботи на робочому місці у разі створення загрози життю або здоров’ю працюючих;
                                                            • вносити пропозиції про притягнення до відповідальності працівників, які порушують нормативні акти про охорону праці.
                                                            • Гарантії для уповноважених з питань охорони праці щодо звільнення їх з роботи з ініціативи власника або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності передбачається у колективному договорі. Уповноважений може бути відкликаний до закінчення терміну своїх повноважень у разі незадовільного їх виконання тільки за рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу, який його обирав.

                                                              Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці

                                                              Законом України «Про охорону праці» на профспілки покладено чимало повноважень у галузі охорони праці, виконання яких вони здійснюють через свої виборні органи та представників. Головною метою і завданням представників профспілок є захист прав та законних інтересів працівників у сфері охорони праці, надання їм практичної допомоги у вирішенні цих питань.

                                                              Відповідно до Закону України «Про охорону праці» представники профспілок беруть участь у вирішенні таких основних питань:

                                                              • в опрацюванні національної, галузевих і регіональних програм покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також відповідних угод з питань покращення умов і безпеки праці;
                                                              • в опрацюванні державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці;
                                                              • в опрацюванні власником комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів з охорони праці;
                                                              • у розслідуванні нещасних випадків і профзахворювань, у тому числі спеціальних розслідуваннях за участю фахівців з охорони праці вищих профорганів, у розробленні заходів щодо їх попередження;
                                                              • у підготовці разом з власником подання про визначення і затвердження трудовим колективом порядку оплати та розмірів одноразової допомоги працівникам, які потерпіли на виробництві, а також про порядок зменшення цієї допомоги за наявності вини працівника у нещасному випадку;
                                                              • у розробленні пропозицій для включення їх в угоду з питань охорони праці колективного договору;
                                                              • в організації соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань у порядку і на умовах, що визначаються законодавством і колективним договором (угодою, трудовим договором);
                                                              • у визначенні Кабінетом Міністрів України порядку перегляду і збільшення тарифів на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань залежно від рівня виробничого травматизму і ступеня шкідливості умов праці;
                                                              • у роботі комісій з питань охорони праці підприємств, з атестації посадових осіб на знання ними нормативних актів про охорону праці, з приймання в експлуатацію нових і реконструйованих об’єктів виробничого призначення на відповідності їх до вимог нормативних актів про охорону праці, з атестації робочих місць за умовами праці.
                                                              • Безпосередніми виконавцями функцій профспілок на підприємствах, згідно з Законом України «Про охорону праці», є профспілковий комітет, його комісія з питань охорони праці, цехові комітети, профгрупи і громадські інспектори з охорони праці. Функції і обов’язки цих громадських формувань і їх права викладені у відповідних положеннях, затверджених президією Федерації профспілок України від 20 вересня 1994 р.

                                                                Оскільки зміст роботи громадських інспекторів профспілкових комітеті уповноважених з питань охорони праці трудових колективів багато в чому збігаються, то розгляд даного питання опускається, так як воно щодо уповноважені досить детально висвітлене в попередній частині підрозділу.

                                                                Підтвердженням сказаного може слугувати і той факт, що відповідно до Типового положення про роботу уповноважених трудових колективів, останні моя бути одночасно і представниками профспілок з питань охорони праці. В той же за рішенням трудового колективу обов’язки уповноважених можуть бути покладені, на громадських інспекторів з охорони праці профспілок. Разом з тим, необхідно зазначити, що профспілковий комітет має дещо ширші права. Зокрема, він має право внести власнику, державним органам управління подання з будь-якого питання і рони праці та домагатися від них аргументованої відповіді. Більше того, відповідні ст. 45 КЗпП на вимогу профспілкового комітету, який підписав за дорученням трудового колективу колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір (контракт) з будь-яким керівником або усунути йог займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує заходи вимоги колективного договору, в тому числі і з питань охорони праці.

                                                                Значна роль профспілкових комітетів щодо профілактики травматизму та професійних захворювань. На засіданнях своїх колективних органів вони розглядам причини нещасних випадків, особливо з важкими наслідками і дають принципову оцінку діяльності власника щодо підвищення рівня безпеки праці на виробництві. Важливою функцією профспілкового комітету є захист інтересів членів профспілки та інших працівників (на їх прохання) при розгляді конфліктних ситуацій з будь-яких питань охорони праці.
                                                                Контрольні питання

                                                                1. Які органи є державними органами управління охороною праці?
                                                                2. Які повноваження органів державного управління охороною праці?
                                                                3. Які центри управляють охороною праці?
                                                                4. Які функції центрів управління охороною праці?
                                                                5. Які завдання управління охороною праці?
                                                                6. Як проводиться контроль за станом охорони праці?
                                                                7. Які складові входять в службу охорони праці підприємства?
                                                                8. Які повноваження комісії з питань охорони праці підприємства?
                                                                9. Які повноваження мають органи державного нагляду за охороною праці?
                                                                10. Які основні права та обов’язки мають уповноважені трудових колективів з питань охорони праці?
                                                                11. Які права та повноваження мають профспілки у здійсненні контролю за охороною праці?
                                                                12. Список літератури

                                                                  1. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. – К.: Каравела, 2004. – С. 43-51.
                                                                  2. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. – Львів: Афіша, 2002. – С. 40-52, 60-64.
                                                                  3. Законодательство Украины об охране труда. – Краматорск: «АПП», 1995. – С. 1-228.
                                                                  4. Охорона праці. – Львів: “еК.К.К.о”, 1997. – С. 32-41.

                                                                  Смотрите еще:

                                                                  • Нумерация приказов на прием и увольнение Нумерация приказов в кадровом делопроизводстве Обновление: 19 октября 2017 г. Кадровая документация представляет собой обширный комплекс приказов, форм, заявлений и иных документов. Для того, чтобы свободно ориентироваться в этом […]
                                                                  • Эрго русь Осаго Эрго русь Осаго Если вы недовольны работой компании, напишите на [email protected] Что произошло? ДТП Противоправное действие Страховой случай Жизнь Что произошло? Обязательное Страхование Автогражданской Ответственности […]
                                                                  • Муниципальная собственность принадлежит государству § 1. Муниципальная собственность В собственности муниципальных образований может находиться имущество, предназначенное, во-первых, для решения вопросов местного значения; во-вторых, для осуществления переданных органам местного […]
                                                                  • Проверка осаго по гос номеру автомобиля Проверка осаго по гос номеру автомобиля Получите квалифицированную помощь прямо сейчас! Наши адвокаты проконсультируют вас по любым вопросам вне очереди. Проверка полиса ОСАГО по номеру автомобиля на официальном сайте РСА По базе […]
                                                                  • Военный прокурор воронежского гарнизона Организация ВОЕННАЯ ПРОКУРАТУРА ВОРОНЕЖСКОГО ГАРНИЗОНА Юридический адрес: 394055, г Воронеж, ул Космонавтов, д 60 ОКФС: 12 - Федеральная собственность ОКОГУ: 1400040 - Система прокуратуры Российской Федерации ОКАТО: 20401 - Воронежская […]
                                                                  • Авто льготы на налоги Льготы по уплате транспортного налога Транспортный налог относится к региональным налогам, порядок его уплаты установлен не только Налоговым кодексом Российской Федерации, но и Законом Владимирской области от 27.11.2002 № 119-ОЗ «О […]
                                                                  • Правило в калининграде Подписка на новости Правила въезда Порядок обслуживания пассажиров, следующих в Калининградскую область Российской Федерации с территории Российской Федерации и обратно в поездах российского формирования транзитом через территорию […]
                                                                  • Виды наказаний в уик Виды наказаний в уик 1. В УК по-новому выглядит сама система наказаний, выстроенная по принципу от менее строгого к более строгому наказанию. Это положение соответствует общим началам назначения наказания, заложенным в ст. 60 УК, в […]